Справа № 466/12188/21 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С.
Провадження № 33/811/328/22 Доповідач: Урдюк Т.М.
30 березня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Васечка Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Ікавого Мар'яна Романовича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2022 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено йому адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 496 грн 20 коп.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 10 грудня 2021 року о 12:03 год. керуючи автомобілем марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті вул. Шевченка, 154 - вул. Омеляна Ковча у м. Львові під час об'їзду транспортного засобу марки «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу внаслідок чого здійснив зіткнення з цим транспортним засобом, внаслідок ДТП автомобілі зазнали пошкоджень з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, адвокат Ікавий М.Р. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях останнього події та складу адміністративного правопорушення.
В обгрунтування причини пропуску строку покликається на те, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав лише 23 лютого 2022 року, а тому вважає строк на апеляційне оскарження пропущеним з поважних причин.
Подану апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням принципу повноти та всебічності розгляду справи, суддею не взято до уваги пояснення ОСОБА_1 , який детально описав дорожню обстановку та обґрунтував причину дорожньо-транспортної пригоди.
Зазначає, що водій ОСОБА_1 діяв, неухильно дотримуючись ПДР, в той час як водій «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , не переконавшись у безпечності перелаштування на смугу руху, по якій їхав ОСОБА_1 , створив небезпеку для руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди.
Поряд з тим, 11 березня 2022 року на адресу Львівського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій він зазначив, що просить змінити постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2022 року в частині накладення адміністративного стягнення за санкцією ст. 124 КУпАП, замінивши його з позбавлення права керування транспортними засобами на штраф як менш суворий вид стягнення.
Подану заяву мотивує тим, що Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Належний йому автомобіль марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , з 3 березня 2022 року він використовує для перевезення гуманітарної допомоги військовослужбовцям та тимчасово переміщеним особам.
Зазначає, що накладене на нього постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2022 року стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців перешкоджає йому доставляти речі першої необхідності в місця, де такі є необхідними. З огляду на альтернативність санкції ст. 124 КУпАП, а також обставини, що склалися у зв'язку з воєнним станом, просить замінити накладене на нього стягнення на штраф.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з'явився.
Захисник Васечко А.Ю. у судовому засіданні підтримав апеляційні вимоги ОСОБА_1 про зміну постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2022 року в частині накладення стягнення. Просив вказану постанову змінити, застосувавши до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП. Також зазначив, що не заперечує проти проведення розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 .
За таких обставин, врахувавши вимоги ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 .
З огляду на те, що оскаржуване рішення було отримане ОСОБА_1 23 лютого 2022 року, що стверджується наявною в матеріалах справи розпискою (а.с. 39), з метою дотримання права особи на захист, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Заслухавши доводи захисника Васечка А.Ю., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що таку слід задовольнити.
Висновок місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з урахуванням поданих уточнень до апеляційної скарги , в апеляційному порядку не оскаржується. За таких обставин, суд апеляційної інстанції перевіряє обґрунтованість рішення суду в межах заявлених в апеляційній скарзі вимог.
Відповідно до положення ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, суддя суду першої інстанції правильно виходив із того, що його вина у вчиненні вказаного в постанові правопорушення доведена, оскільки підтверджуються наявними у даній справі доказами, які не заперечуються самим апелянтом.
Однак, розглядаючи адміністративну справу та приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення, суддя суду першої інстанції не в повній мірі врахував особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення та ступінь його вини.
Так, відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Санкція ст. 124 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Одним із видів покарань у розумінні ЄСПЛ є штрафи. Суворість цього примусового заходу оцінюється через його розмір, проте у визначенні правової природи такого заходу для ЄСПЛ важливішою є мета, з якою призначається штраф, ніж його розмір.
У рішенні по справі Озтюрк проти Туреччини (Ozturk v Turkey) від 28.09.1999 року Європейським судом з прав людини штраф у розмірі 60 DM, був оцінений як покарання, з огляду на цілі його застосування.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП визначено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Водночас, суддею місцевого суду не в повній мірі враховано вказані обставини та призначено ОСОБА_1 занадто суворе покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.
На переконання судуапеляційної інстанції, при призначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд не врахував те, що останній має постійне місце проживання та роботи, до адміністративної відповідальності раніше не притягався; відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 .
Крім того, апеляційний суд враховує, що відповідно до листа ТзОВ «ГАЛ-КАТ» заступник директора з контрольно-ревізійної роботи ТзОВ «ГАЛ-КАТ» ОСОБА_1 , у зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану, використовує автомобіль «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить йому на праві власності, для перевезення гуманітарної допомоги.
Враховуючи вищезазначене суд апеляційної інстанції вважає за можливе змінити накладене адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що відповідатиме меті адміністративного стягнення, буде достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
поновити адвокату Ікавому Мар'яну Романовичу строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу адвоката Ікавого Мар'яна Романовича задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2022 року щодо ОСОБА_1 - змінити в частині накладеного стягнення.
Вважати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень
В решті постанову судді залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк