Справа № 463/100/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/168/22 Доповідач: ОСОБА_2
04 квітня 2022 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2022 року про відмову у задоволенні його скарги на постанову старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_7 , про закриття кримінального провадження № 62021140010000028 від 19 березня 2021 року за ч. 1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (далі ДБР), ОСОБА_7 від 7 грудня 2021 року про закриття кримінального провадження №62021140010000028 від 19 березня 2021 року.
Скаргу аргументує тим, що ДБР проводилось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021140010000028 від 19 березня 2021 року. Постановою слідчого ОСОБА_7 від 7 грудня 2021 року вказане кримінальне провадження було закрито. В доводах скарги зазначав, що в ході досудового розслідування слідчим не взято до уваги ст.110 КПК України. Окрім цього під час досудового розслідування його ніхто не допитував. Наголошував, що при винесенні постанови про закриття слідчий не надано належної оцінки обставинам справи, письмовим доказам, не проведено необхідних слідчих дій, відповідно постанова необґрунтована.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2022 року, відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_7 від 7 грудня 2021 року про закриття кримінального провадження № 62021140010000028 від 19 березня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2022 року та постановити нову ухвалу якою скасувати постанову старшого слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Львові від 7 грудня 2021 року про закриття кримінального провадження №62021140010000028 від 19 березня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та направити дане кримінальне провадження до уповноваженого органу для продовження досудового розслідування.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_6 покликається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, прийнята з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону та очевидними ознаками неповноти судового розгляду.
Наголошує, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам ст. 370 КПК України.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, 7 грудня 2021 року старшим слідчим Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_7 складено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Апелянт вважає, що оскаржувана постанова винесена без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин вчиненого правопорушення, без проведення усіх необхідних слідчих дій. Рішення про закриття кримінального провадження є передчасним та порушує його права і законні інтереси.
Повідомляє, що оскаржувана постанова не має будь-яких посилань на докази, на підставі яких встановлено відсутність ознак кримінального правопорушення. Слідчим не було проведено жодних слідчих дій, для встановлення обставин справи, не допитано його, не надано належну оцінку матеріалам справи.
Окрім того, 4 квітня 2022 року на адресу Львівського апеляційного суду поступило клопотання від прокурора ОСОБА_8 , в якому він просить залишити рішення суду першої інстанції без змін та проводити розгляд справи у його відсутності.
У судове засідання прокурор та ОСОБА_6 будучи належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду, не з'явилися.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя.
Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та клопотання прокурора, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у їх відсутності.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали судової справи та кримінального провадження №62021140010000028 від 19 березня 2021 року, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається при встановленні відсутності в діяннях складу кримінального правопорушення.
З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
В силу завдань кримінального провадження слідчий повинен вчинити всі необхідні дії при проведенні досудового розслідування, які спрямовані на збирання, перевірку та оцінку доказів, версій у їх сукупності.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали не дотримався у повному обсязі.
Згідно з матеріалами кримінального провадження вбачається, що в провадженні слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_7 перебувало кримінальне провадження №62021140010000028 від 19 березня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу (із дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_7 від 7 грудня 2021 року вказане кримінальне провадження було закрито.
Як вбачається з матеріалів судової справи, ОСОБА_6 , 10 січня 2022 року, звернувся із скаргою на постанову, старшого свідчого першого слідчого відділу (з диспозицією у м. Львові) ТУ ДБР від 7 грудня 2021 року, про закриття кримінального провадження №62021140010000028 від 19 березня 2021 року. В доводах своєї скарги, зазначав, що в ході досудового розслідування його не було допитано, не досліджено обставини справи, не проведено жодних слідчих дій.
Відмовляючи в задоволенні скарги, слідчий суддя в своєму рішенні зазначив, що в ході досудового слідства старшим слідчим ОСОБА_7 , досліджено та проаналізовано кожне рішення суду, яке виносилося в межах адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_6 , окрім того такі долучені слідчим до матеріалів справи.
Проте на переконання колегії суддів апеляційного суду, слідчий суддя, за результатами розгляду скарги ОСОБА_6 , не перевірив належним чином матеріали кримінального провадження, не надав належної оцінки доводам ОСОБА_6 , що в ході досудового розслідування його не було допитано, не проведено жодних слідчих дій.
Суд апеляційної інстанції, досліджуючи матеріали скарги та кримінального провадження №62021140010000028 від 19 березня 2021 року, приходить до обґрунтованого переконання про те, що висновки слідчого судді з приводу скарги ОСОБА_6 є необґрунтованими належним чином та передчасними.
З огляду на викладене ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2022 року слід скасувати, а скаргу ОСОБА_6 направити до місцевого суду для розгляду слідчим суддею в порядку, визначеному главою 26 КПК України.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2022 року скасувати.
Призначити в Личаківському районному суді м. Львова новий розгляд слідчим суддею скарги ОСОБА_6 , відповідно до вимог глави 26 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_4