Справа № 450/2752/20 Головуючий у 1 інстанції: Добош Н.Б.
Провадження № 22-ц/811/751/22 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
29 березня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді: Мельничук О.Я.,
суддів: Ванівського О.М., Крайник Н.П.,
перевіривши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання неправомірним та скасування протоколу житлової комісії про зняття з квартирного обліку та зобов'язати поновити на квартирному обліку, -
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 березня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.
Скасовано рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленого протоколом № 9 від 26.11.2015 року в частині зняття з квартирного обліку капітана запасу ОСОБА_1 .
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 поновити капітана запасу ОСОБА_1 на квартирному обліку військової частини НОМЕР_1 з 03.03.1995 року та в списках осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень з 25.02.2005 року.
Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривань 80 копійок) грн. судового збору.
Рішення суду в апеляційному порядку 22 березня 2022 року оскаржила Військова частина НОМЕР_1 .
Колегія суддів перевіривши матеріали апеляційної скарги, вважає, що у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною Військової частини НОМЕР_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 березня 2021 року потрібно відмовити у зв'язку з наступним.
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Згідно з частиною першою статті статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв. Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу зі спливом одного року з часу складення повного тексту судового рішення, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження тим, що повного тексту судового рішення представнику в приміщенні суду в день ухвалення рішення вручено не було, а надійшло на адресу військової частини НОМЕР_1 лише 17 лютого 2022 року
В матеріалах апеляційної скарги міститься супровідний лист від 15 лютого 2022 року, з якого вбачається, що на запит Військової частини НОМЕР_1 №350/4990/46/327 ПС від 10 лютого 2022 року, копія вище згаданого рішення скаржником отримана 17 лютого 2022 року.
Наведені заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, ухваленого 12 березня 2021 року, не можна визнати поважними з огляду на таке.
Вказана апеляційна скарга подана до Львівського апеляційного суду після закінчення строків, установлених законодавством, і підстави, наведені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, не можна визнати поважними, оскільки вони не свідчать про існування об'єктивних перешкод у своєчасному поданні скаржником апеляційної скарги й не виправдовують значний (понад 1 рік) пропуск процесуального строку на її подання.
Короткий текст рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 березня 2021 року оголошено в день ухвалення, повний текст виготовлено 19 березня 2021 року та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 16 квітня 2021 року.
Із оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач достовірно знав про дату та зміст рішення суду першої інстанції, оскільки його представник був присутній при проголошенні судом першої інстанції короткого тексту рішення 12 березня 2021 року.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків апеляційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, а так само наявністю інших об'єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.
Водночас особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень судові рішення», внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Як слідує із клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд першої інстанції поштовими засобами зв'язку направив копію оскаржуваного рішення скаржнику на його запит №350/4990/46/327 ПС від 10 лютого 2022 року, та скаржником отримано текст рішення 17 лютого 2022 року.
За таких обставин скаржник зазначає, що він звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційної скаргою 22 березня 2022 року, протягом тридцяти днів з дня вручення йому тексту повного рішення суду.
Проте, суду не надано логічного пояснення, які об'єктивні перешкоди заважали представнику Військової частини НОМЕР_1 , звернутись із апеляційною скаргою після ознайомленням 12 березня 2021 року із коротким текстом судового рішення, звернутись в межах розумного строку до суду першої інстанції для отримання повного тексту рішення суду та реальною можливістю ознайомитись з його повним текстом із Єдиного державного реєстру судових рішень, починаючи з 16 квітня 2021 року.
Достовірно знаючи про дату та результати ухваленого судового рішення, скаржник не вжив заходів до отримання повного тексту судового рішення після складення повного тексту рішення судом першої інстанції, а звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про видачу повного тесту рішення лише 10 лютого 2022 року та з апеляційною скаргою лише 22 березня 2022 року, тобто з суттєвим пропуском строку, передбаченого статтею 354 ЦПК України.
Вказана процесуальна поведінка не демонструє добросовісність використання своїх процесуальних прав скаржником і готовність брати участь у справі на всіх етапах її розгляду.
Таким чином скаржником не наведено та не долучено доказів наявності поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 березня 2021 року.
Як передбачено вимогами ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов'язана з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку, поважність якої, у свою чергу, має бути обґрунтовано та доведено належними у розумінні процесуального законодавства доказами та викладено у клопотанні.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, Військова частина НОМЕР_1 не представила суду та допустимих доказів пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду на підтвердження обставин непереборної сили, передбачених ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Колегія суддів, враховуючи, що апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 подана більше як через один рік з моменту складення повного тексту судового рішення, та у зв'язку з відсутністю передбачених ч. 2 ст. 358 ЦПК України підстав для поновлення строку, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 березня 2021 року слід відмовити.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, суд,-
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - залишити без задоволення.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 березня 2021 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцять днів з дня її складення.
Головуючий: О.Я. Мельничук
Судді: О.М. Ванівський
Н.П. Крайник