Справа № 306/1840/21
Провадження № 33/4806/60/22
про повернення апеляційної скарги
06.04.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., за участю представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Русина В.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 19.11.2021.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , українка, громадянка України, заміжня, контролер ОПК Мукачівської швейної фабрики, визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одна) грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 454 (чотириста п'ядесять чотири) грн. судового збору.
З протоколу про адміністративне правопорушення сері ВАБ №778252 від 23.10.2021 та постанови судді від 19.11.2021 вбачається, що 08.10.2021 близько 15 год. 35 хв. ОСОБА_2 , знаходячись по вул.Сонячній в м.Свалява, виражалась на адресу ОСОБА_4 нецензурними словами, чим порушила громадський порядок та спокій громадян. Такими своїми діями ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
На постанову суду від 19.11.2021, ОСОБА_2 23.12.2021 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про її скасування та закриття провадження у справі. Одночасно ОСОБА_2 в апеляційній скарзі заявила клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді, яке мотивувала тим, що вона не була присутня під час розгляду справи, оскільки перебувала на лікарняному, а копію постанови отримала лише 16.12.2021.
Будучи неодноразово належним чином повідомленою про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_2 та її захисник - адвокат Бухтоярова О.В. на розгляд справи щодо ОСОБА_2 не з'явилися, судову кореспонденцію отримували, до суду в черговий раз не з'явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права,
-2-
в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 та її захисника - адвоката Бухтоярової О.В., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст.ст.268,271 КУпАП.
Заслухавши пояснення представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката Русина Ю.І., який заперечив проти задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі яка її подала, з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також, якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 протягом встановленого законом часу на подання апеляційної скарги, постанова судді від 19.11.2021 у встановленому законом порядку не оскаржувалась, об'єктивними поважними причинами це не обумовлено і в апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення строку, щодо наявності таких причин, дані відсутні.
Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова судді постановлена 19.11.2021 за відсутності ОСОБА_2 , яка була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, про що свідчить власноруч підписана нею розписка з повідомлення про час та місце слухання справи (а.с. 23).
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 подала 23.12.2021.
У своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції ОСОБА_2 вказувала на те, що про винесене щодо неї рішення вона дізналась лише 16.12.2021, коли звернулась до суду із клопотанням, в якому просила повідомити її про результати розгляду її заяви про ознайомлення із матеріалами справи від 05.11.2021.
Однак, таке твердження ОСОБА_2 викликає значні сумніви у його достовірності, оскільки, як вбачається з матеріалів справи після того, як ОСОБА_2 05.11.2021 подала до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, вона щонайменше двічі була в суді та отримувала повідомлення про розгляд справи (а.с.20, 23). До того ж, заява ОСОБА_2 від 16.12.2021 взагалі відсутня у матеріалах справи.
Окрім того, з долученої до апеляційної скарги виписки із медичної картки вбачається, що ОСОБА_2 перебувала на лікарняному у період часу з 19.11.2021 по 23.11.2021. Разом з тим, після одужання (23.11.2021) ОСОБА_2 протягом місця не цікавились результатом розгляду справи щодо неї та не реалізувала своє право на доступ до судового рішення та оскарження його в апеляційному порядку у межах визначеного строку відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_2 була зобов'язана цікавитись інформацією щодо руху справи про адміністративне правопорушення та результату її розгляду.
В рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його,
-3-
утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, та добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Пономарьов проти України»).
Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі.
Слід зазначити, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду.
Європейський суд з прав людини також зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21.10.2010).
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28.10.2004).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
Суд також зазначає, що доступ до суду як складова права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги причини, якими обґрунтовуються поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд приходить до висновку, що в клопотанні ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 19.11.2021, не наведено жодної об'єктивної обставини, яка б перешкоджала їй реалізувати своє право на апеляційне оскарження постанови суду в передбачений для цього законом строк, а вказані в обґрунтування клопотання доводи, спростовуються матеріалами справи, тому не належать до поважних причин пропуску процесуального строку.
За таких обставин, оскільки ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу після закінчення встановленого законом десятиденного строку на апеляційне оскарження, та не навела поважних та достовірних причин припуску такого строку, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження не може бути поновленим, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
При цьому апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини ( далі ЄСПЛ) сформульовану в рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України». Так, у пункті 41 цього рішення Європейський суд зазначив, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
-4-
Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
При прийнятті рішення про необхідність відмови ОСОБА_2 у поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд також враховує положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань не вправі витребовувати будь-які докази; те, що апелянтом не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення й не надано таких доказів, які б підтверджували поважність причин його пропуску; що пропущений строк є значним; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 19.11.2021 щодо неї, - відмовити.
Апеляційну скаргу та доданими до неї документами повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: