Справа № 686/24363/20
Провадження № 2/686/1748/22
31.03.2022
Хмельницький міськрайонний суд
в складі :головуючого судді - Салоїд Н.М.,
при секретареві - Лоб І.А.,
за участю позивача - ОСОБА_1 , та його представника - ОСОБА_2 ,
та представників відповідачів - Косміна Д.В. , Корольова В.О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький в залі суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Національної Академії Державної прикордонної Служи України імені Б. Хмельницького, Адміністрації Державної прикордонної служби України
про визнання дій протиправними щодо повернення на доопрацювання облікової житлової справи, визнання дій щодо відмови у наданні квартири та зобов'язання надати однокімнатну квартиру, -
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
У вересні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду, який мотивує тим, що він протягом 1968-2003 років проходив військову службу в Збройних Силах СРСР та України, має 35 календарних років вислуги.
В період 1993-2003 років проходив службу Національній академії Державної прикордонної служби України.
В листопаді 2003 року він був звільнений з військової служби в запас за станом здоров'я та відповідно до норм ст. 9 та 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» залишився перебувати на обліку для поліпшення житлових умов.
Листом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 28.10.2013 року за № 721/Г-6107 він був повідомлений про перебування у списках осіб Національної академії Державної прикордонної служби України, які потребують поліпшення житлових умов з 27.09.2000 року у загальному порядку за порядковим №1 із складом сім'ї.
Листом Національної академії Державної прикордонної служби України від 05.04.2017 року його було повідомлено про прийняття рішення про залишення його на квартирному обліку в НАДПСУ у складів його та його дружини, ОСОБА_5 .
На засіданні командування та житлової комісії Національної академії Держприкордонслужби згідно протоколу №1 від 13 лютого 2020 року було прийнято рішення, яким надано постійне житло капітану першого рангу запасу ОСОБА_1 однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 складом сім'ї - дві особи - його та дружини. На квартирному обліку перебуває з 27.09.2000 року. Враховуючи, що зазначена житлова площа квартири відповідає нормі забезпечення громадян житлом в м. Хмельницькому він вважається таким, що покращив свої житлові умови та зняти з квартирного обліку НАДПСУ.
Тому, листом адміністрації Державної прикордонної служби України № 0704-5459/0/6-20 Вих. від 26.05.2020 року Національна академія Держприкордонслужби облікова житлова справа була повернута на доопрацювання у зв'язку із тим, що житловою комісією не було враховано вимоги абзацу четвертого пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зокрема, військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано прав на безоплатну приватизацію житла.
Листом від 15 серпня 2020 року № 704Г-6601 його повідомлено про те, що в 1996 році йому було надано трикімнатну квартиру складом сім'ї 4 чоловіки, вона відповідала нормам житлової площі на таки склад сім'ї, тому забезпечення однокімнатною квартирою АДРЕСА_1 його та його дружини немає підстав.
Оскільки, позивач під час перебування на військовій службі у встановленому порядку був визнаний особою, яка потребує поліпшення житлових умов та протягом 20 років перебував на обліку для поліпшення житлових умов, тому просив дії Адміністрації Державної прикордонної служби щодо повернення на доопрацювання облікової житлової справи, визнати дії Національної академії Держприкордонслужби України щодо відмови у наданні однокімнатної квартири протиправними та зобов'язати надати йому однокімнатну квартиру.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просять їх задовольнити з наведених у заяві підстав.
Представник Національної академії Державної прикордонної служби України ім.. Б. Хмельницького в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечує, вважає, що позивач не має права на забезпечення його житлом, позаяк він вже забезпечувався житлом, Окрім того, займана ним житлова площа з врахуванням отримання частки квартири його дружиною після смерті матері ОСОБА_6 відповідає нормі.
Представник Адміністрації Держприкордонслужби заявленого позову не визнав та суду пояснив, що підставою для направлення облікової житлової справи на доопрацювання стало не тільки те, що йому вже надавалось житло, а й те, що фактично його житлова площа відповідає нормі.
Ухвалою суду від 05.10.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
23.11.2020 року Державна прикордонна служба України подала відзив на позов, який обґрунтовує тим, що позовна вимога щодо визнання дій Національної академії прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького про відмову у наданні однокімнатної квартири по АДРЕСА_1 від 11.06.2020 року за № 704/1943 протиправними не є підставними, оскільки цим листом позивача лише повідомлено про повернення облікової справи без погодження.
Щодо вимоги про зобов'язання про надання позивачу постійне житло - квартиру АДРЕСА_1 відповідно до спільного рішення командування та житлової комісії згідно протоколу №1 від 13.12.2020 року не вправі самостійно надати постійне житло, без погодження з Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
23.11.2020 року Адміністрація Державної прикордонної служби України подала відзив на позов, вважає спільне рішення командування та житлової комісії Національної академії згідно з протоколом №1 від 04.04.2017 року на підставі заяви ОСОБА_1 є незаконним, тому просить відмовити у задоволенні позову.
31 березня 2022 року ухвалено рішення по суті спору.
3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Суд, заслухавши доводи позивача та його представника, заперечення представників відповідачів, перевіривши матеріали справи доказами, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом достовірно установлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває у списках осіб Національної Академії Державної прикордонної служби, які потребують поліпшення житлових умов з 27.09.2000 року у загальному порядку за порядковим номером 44 та у першочерговому порядку за порядковим номером №2 черзі для отримання житла як учасник бойових дій.
Витягом з протоколу №1 спільного рішення командування та житлової комісії Національної Академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького від 04 квітня 2017 року у зв'язку із поданою позивачем заявою внесено зміни до квартирно-облікової справи та вважати склад його сім'ї дві особи - він та дружина ОСОБА_5 , решта членів його родини, які перебували у черзі виключені на підставі поданої заяви ОСОБА_1 22 березня 2017 року.
В свій час позивач ОСОБА_1 складом сім'ї 4 особи - він, дружина, ОСОБА_5 та доньки - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були забезпечені житлом, трикімнатною квартирою загальною площею 58.5 кв.м. на підставі ордеру № 004079 серії ХНМ згідно рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 1143 від 12.09.1996 року.
Вказана квартира була приватизована позивачем та членами його сім'ї, котрі були зареєстровані на час проведення приватизації, в рівних частках кожному та видано свідоцтво про право власності на житло, виданого Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 09 січня 1998 року.
Витягом із протоколу №1 спільного рішення командування житлової комісії Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького від 03 лютого 2020 року вирішено надати постійне житло ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
Означене рішення на час розгляду справи є чинним, а квартира вільною.
Листом за № 704/1943 від 11.06.2020 року Національною академією Державної прикордонної служби ім. Б. Хмельницького позивача повідомлено про те, що житловою комісією академії 13 лютого 2020 року йому складом сім'ї дві особи прийнято рішення про надання однокімнатної квартири по АДРЕСА_1 . облікову житлову справу було направлення до Адміністрації Держприкордонслужби на погодження.
Відповідно до відповіді АДПСУ № 2687 від 01.06.2020 року вказана справа повернулась без погодження з підстав порушення вимог частини 1 абзацу 4 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» згідно положень якої військовослужбовцям жилі приміщення або грошова компенсація надаються один раз протягом усього часу проходження військової служби. Тому з цих підстав відповідач вважає, що отримати додатково однокімнатну квартиру позивач не може.
Таку відмову позивач вважає протиправною та просить зобов'язати Національну Академію Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького надати квартиру АДРЕСА_1 .
Водночас, вважає відмову в забезпеченні житлом, викладену у листі № 704/Г-6661 від 13 серпня 2020 року адміністрації Державної прикордонної служби України протиправною, позаяк застосування статті 12 Закону України № 1865-ІУ від 24.06.2004 року є незаконним, позаяк такі зміни набрали чинності лише з 01.01.2005 року.
4. Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.
Позивач та його представник вважають, що означена редакція абзацу 4 п.1 статті 12 в редакції Закону № 1510-VI від 11.06.2009; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2547-VIII від 18.09.2018}, на який посилаються представники згідно якого військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті не може бути застосована, позаяк згідно п.2 Прикінцевих та положень військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим Законом забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку.
Позивач перебуває в черзі для поліпшення житлових умов з 2000 року, Цих обставин відповідачі не заперечують.
Тому, відмова Академії Держприкордонслужби України з означених підстав щодо повернення облікової житлової справи позивача на доопрацювання з підстав визначених статтею 12 Закону № 1510-VI від 11.06.2009; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2547-VIII від 18.09.2018 року та по суті відмови у забезпечення житлом порушує права позивача та є протиправно, оскільки до статті 12 Закону з 01 січня 2005 року внесені зміни до статті 12 Закону згідно яких військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання. Такі жилі приміщення надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби. оскільки II. Прикінцеві положення
Проте згідно Прикінцевих Положень означеного Закону військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим Законом забезпечуються жилими приміщеннями для постійного
проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку.
Тому із означених підстав вказані зміни до статті 12 Закону до позивача застосованими бути не можуть.
Не заслуговує на увагу і позиція представника відповідача Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького щодо відмови у наданні однокімнатної квартири правомірною з підстав статті 12 Закону № 1516-УІ від 18.09.2018 року.
Проте, вимога позивача щодо зобов'язання надання позивачеві квартиру АДРЕСА_1 не входить до дискреційних повноважень суду.
Однак, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.
Тому спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, може застосовуватися лише в разі недоступності позивачу можливості захисту його права (постанова ВП ВС (пункт 58), 05.06.2018, справа № 338/180/17, № у реєстрі 74963905; постанова ВП ВС (пункт 40), 11.09.2018, справа № 905/1926/16, № у реєстрі 76596894; постанова ВП ВС, 30.01.2019, справа № 569/17272/15-ц, № у реєстрі 80116150; постанова ВП ВС (пункт 6.41), 02.07.2019, справа № 48/340, № у реєстрі 83454696).
Згідно пункту 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.
У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу особа має право звернутися до суду (ст. 16 ЦК України).
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказаний перелік не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За змістом положень вище зазначених норм права розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. Суд забезпечує захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються, шляхом здійснення провадження у справах.
При цьому суд має встановити наявність в особи суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких особа звернулася до суду, адже на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Крім того, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.
Наразі, суд установив, що права позивача були порушені, не визнаються відповідачами, а тому вважає необхідним вирішити питання про поновлення прав позивача шляхом зобов'язання Національної Академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького розглянути питання щодо забезпечення житлом ОСОБА_1 . Котрий перебуває у черзі для поліпшення житлових умов.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суд виходить із його ефективності (стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), а це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
Порушені право чи інтерес підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Позивач звернувся за захистом свого порушеного права на отримання квартири за чергою, на яій він перебуває з 2000 року, які були порушені відповідачами, не визнаються ними з часу повернення облікової житлової справи на доопрацювання, і не вирішені на час розгляду справи судом.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Однак, обраний позивачем спосіб захисту - зобов'язання надання квартири не передбачений законом. Для ефективного судового захисту цивільного права або інтересу важливим також є обраний зацікавленою особою спосіб захисту, який має відповідати природі такого права або охоронюваного законом інтересу, характеру незаконного посягання та бути ефективним.
Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж тим, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Тому вважає необхідним, з врахуванням спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність порушеного права та можливість його поновлення шляхом зобов'язання Національної Академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького розглянути питання щодо забезпечення житлом позивача.
5. Судові витрати.
Відповідно до положень статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог - по 1261,2 грн. з кожного відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 40, 232, 235, 237-1, 240-1 КЗпП України , суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Академії Державної прикордонної служби України щодо повернення облікової справи ОСОБА_1 про забезпечення житлом на доопрацювання неправомірними.
Визнати дії Національної Академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького щодо в забезпеченні житлом ОСОБА_1 неправомірними.
Зобов'язати Національну Академію Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького розглянути питання щодо забезпечення житлом ОСОБА_1
У задоволенні решти вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Хмельницькому апеляційному суду через Хмельницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повний текст рішення складено 05 квітня 2022 року.
Позивач: ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 місце проживання АДРЕСА_6 ;
Відповідачі: Національна Академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, місце знаходження , м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46, код 14321481;
Адміністрація Державної прикордонної служби України, місце знаходження 01601 м. Київ, вул. Володимирська, 26, код 00034039.
Суддя: