Справа № 686/26087/21
Провадження № 2/686/1379/22
29 березня 2022 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді - Продана Б.Г., при секретарі - Кшановській Є.З., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу № 686/26087/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна»
про відшкодування шкоди, завданої ДТП,
02 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про відшкодування 200 000 грн. шкоди, завданої ДТП, пені, 3% річних та інфляційних втрат, а також витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування позову зазначила, що 29.12.2018 року відбулась ДТП, в якій загинув її чоловік, ОСОБА_2 ДТП відбулась за участю автопоїзда у складі тягача «DAF AS 95XF» д.р.н. НОМЕР_1 та бортового причепа «Kroeger pw 400» д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Volkswagen Bora» д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 .Винуватцем ДТП є водій ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс Україна». У зв'язку із смертю ОСОБА_3 , 15.07.2020 року кримінальне провадження було закрито.
В зв'язку зі смертю ОСОБА_2 в даній дорожньо-транспортній пригоді, його дружині ОСОБА_1 та його малолітнім дітям ОСОБА_5 та ОСОБА_6 була завдана моральна шкода, шкода пов'язана з втратою годувальника та витрати пов'язані з похованням потерпілого. Розмір страхової суми на випадок заподіювання шкоди життю та здоров'ю потерпілого становить 200 000 грн. та 25.11.2020 року позивач звернулась до страховика із заявою про страхове відшкодування, строк виплати якого настав 26.02.2021 року, однак, вона страхову виплату не отримала у зв'язку із чим просить стягнути також 20 673,97 грн. пені, а 3% річних - 4 076,71 грн. та інфляційні втрати - 10 180,00 грн.
08.11.2021 року по справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання.
21.12.2021 року справу призначено до слухання по суті.
24.01.2022 року представником відповідача надано відзив на позов, проти позовних вимог заперечує, зазначає що 25.11.2020 року, ОСОБА_1 дійсно зверталась із заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку із ДТП що мала місце 29.12.2018 року, внаслідок якого водій ОСОБА_3 та пасажири ОСОБА_2 , ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження, що спричинили смерть.
ДТП сталася за участю автопоїзда у складі тягача «DAF AS 95XF» д.р.н. НОМЕР_1 та бортового причепа «Kroeger pw 400» д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Volkswagen Bora» д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 . Оскільки шкода заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, його володільці зобов'язанні відшкодувати шкоду незалежно від їхньої вини в рівних долях. Посилається на норми ч. 2 ст. 1188 ЦК України та п. 36.3 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
ПрАТ «УПСК», в якому було застраховано цивільно-правову відповідальність водія ОСОБА_4 , виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 160 000, 00 грн. через Угоду про розмір і спосіб здійснення страхового відшкодування: моральної шкоди - 44 676,00, втрата годувальника - 134 028,00 грн., загальний розмір збитку - 178 704,00 грн.
На виконання зобов'язань за полісом страхування №АК/8764707 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було здійснено розрахунок страхового відшкодування, а саме: 200 000,00 грн. (ліміт відповідальності) - 178 704,00 грн (відшкодовані збитки по Угоді про відшкодування) = 21 296,00 грн. (залишок відповідальності страховика).
Оскільки цивільно-правову відповідальність в межах ліміту за шкоду завдану життю в рівних частинах повинні нести страховики обох джерел підвищеної небезпеки, то розмір витрат на спорудження пам'ятника відшкодування становить 21 296,00 грн.* 50 % = 10 648, 00 грн. та відповідачем було здійснено перерахунок страхового відшкодування у розмірі 10 648,00 грн. Вважає, що за таких обставин шкода позивачу відшкодована, а тому позовна заява не підлягає до задоволення.
03.02.2022 року представником позивача надано заперечення на відзив відповідача, із викладеними у відзиві обставинами не погоджується, зазначає, що розподілу між страховиками підлягає розмір заподіяної шкоди, а не страхова сума за одним із договорів страхування. А оскільки розмір шкоди складає 525 405,30 грн., то страхова виплата здійснена ПрАТ «УПСК» не покриває завданої шкоди. Наполягає на задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про здійснення розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у поданному відзиві просив розглянути справу у його відсутності, проти заявлених вимог заперечив із наведених у відзиві підстав.
Дослідивши надані докази, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29.12.2018 року відбулась ДТП, в якій загинув ОСОБА_2 , чоловік, позивача. ДТП відбулась за участю автопоїзда у складі тягача «DAF AS 95XF» д.р.н. НОМЕР_1 та бортового причепа «Kroeger pw 400» д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Volkswagen Bora» д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 .
Винуватцем ДТП є водій ОСОБА_3 .. Цивільно-правова відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки - сідлового тягача «DAF AS 95XF» д.р.н. НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ «СК «Євроінс Україна» згідно полісу №АК/8764707. Розмір страхової суми на випадок заподіювання шкоди, життю та здоров'ю потерпілого становить 200 000,00 грн., на випадок шкоди заподіяної майну потерпілого - 100 000, 00 грн. Копія полісу додається.
У зв'язку із смертю ОСОБА_3 , 15.07.2020 року кримінальне провадження було закрито. Копія постанови про закриття кримінального провадження долучена до матеріалів справи.
В зв'язку зі смертю ОСОБА_2 в даній дорожньо-транспортній пригоді, його дружині ОСОБА_1 та його малолітнім дітям ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була завдана моральна шкода, шкода пов'язана з втратою годувальника та витрати пов'язані з похованням потерпілого.
25.11.2020 року позивач звернулась до страховика із заявою про страхове відшкодування, у розмірі: 134 028,00 грн. (3723 х 36) шкоди завданої втратою годувальника згідно п. 27.2 Закону України №1961-IV); 44 676,00 грн. (3723 х 12) моральної шкоди згідно п. 27.3 Закону України №1961-IV; 42 500,00 грн. витрати на спорудження пам'ятника згідно п. 27.4 Закону України №1961 -IV.
Строк виплати страхового відшкодування настав 26.02.2021 року, однак, позивач страхову виплату не отримала у зв'язку із чим просить стягнути також 20 673,97 грн. пені, а 3% річних - 4 076,71 грн. та інфляційні втрати - 10 180,00 грн.
Так, згідно ст. 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно ст. 999 ЦК України передбачено, що Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення Цивільного Кодексу та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Закон № 1961-IV).
Згідно ст. 6 Закону № 1961-IV, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно ст. 22.1. Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 23 Закону № 1961-IV передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є зокрема шкода пов'язана із смертю потерпілого.
Згідно ст. 27.2 Закону № 1961 -IV, страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Згідно ч. 1 ст. 1200 ЦК України встановлено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
Шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності; одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сімї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за; дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п'яти років після його смерті.
Згідно ч. 2 ст. 1200 ЦК України особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.
Згідно ч. 3 ст. 1200 ЦК України особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.
Оскільки надати дані про доходи потерпілого є неможливим, через зняття потерпілого з обліку у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, за середньомісячний дохід слід брати дані про мінімальну заробітну плату яка станом на грудень 2019 року становила 3723, 00 грн.
Право на отримання страхової виплати в зв'язку з втратою годувальника мають неповнолітня донька потерпілого - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітній син потерпілого - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
З урахуванням потерпілого та кількості осіб які мають право на отримання відшкодування шкоди завданої втратою годувальника, щомісячна сума відшкодування на кожного утриманця складає 1 241,00 грн. (3723, 00 : 3).
Враховуючи те, що щомісячна сума страхового відшкодування на кожного утриманця не покриває мінімальних потреб для забезпечення малолітніх дітей на рівень життя, достатній для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку визначеного Законом, стягнення страхового відшкодування у зв'язку з втратою годувальника одноразовою виплатою відповідає інтересам малолітніх дітей, вимогам Закону, принципам розумності та справедливості.
Згідно розрахунку, що доданий до даної позовної заяви та прийнятий судом, страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату позивачці одноразово на утримання малолітніх дітей потерпілого у розмірі 134 028, 00 грн., що відповідає 36 мінімальним заробітним платам встановлених законом на день настання страхового випадку (3723, 00 х 36).
Згідно ст. 27.3 Закону № 1961-IV, страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "г" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Право на отримання страхового відшкодування заподіяної моральної шкоди в зв'язку з смертю потерпілого мають позивачка та малолітні діти потерпілого.
Згідно із наданим розрахунком, який прийнято судом, страховик зобов'язаний здійснити на користь позивача на відшкодування моральної шкоди в зв'язку з смертю потерпілого 44 676, 00 грн. (3273, 00 х 12)/3.
Згідно пункту 27.4 ст. 27 Закону № 1961-IV, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відповідно до наданих документів позивачем було здійснено витрати на придбання надгробного пам'ятника для потерпілого на загальну суму 42 500,00 грн., тому суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача страхову виплату у розмірі фактично понесених витрат 42 500, 00 грн.
Враховуючи те, що загальний розмір страхового відшкодування (134 028,00 + 44 676,00 + 42 500,00) перевищує ліміт відповідальності відповідача/страховика згідно страхового полісу (200 000, 00 грн.) сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті страховиком позивачці обмежується лімітом його відповідальності та становить 200 000, 00 грн. Із врахуванням тих обставин, що відповідачем було здійснено виплату ОСОБА_1 в розмірі 10 648,00 грн., то невідшкодованою залишається сума в 189 352,00 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.
Згідно пункту 36.2 статті 36 Закону №1961-IV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 календарних днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.
Заява на виплату страхового відшкодування була подана страховику 25.11.2020 року. Строк виплати настав 26.02.2021 року. Однак виплату страхового відшкодування страховиком не здійснено в повному обсязі.
Згідно статті 36. 5 Закону № 1961 -IV встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Суд вважає, що страховик зобов'язаний за період з 27.02.2021 року по 01.11.2021 року сплатити позивачеві пеню відповідно до наступного розрахунку: (пеня)=(сума боргу)2)ставка пені(%)/100%/365 днів* (кількість днів).
Оскільки 05.03.2021 року відповідач сплатив 10 648,00 грн., то з 27.02.2021 року по 05.03.2021 року за розрахунок слід брати суму боргу 200 000,00 грн., а з 05.03.2021 року по 01.11.2021 року за розрахунок слід брати суму боргу 189 352,00 грн.
Таким чином, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання складає 19 594,27 грн., а не 20 673,97 грн, як зазначала відповідач, тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При розрахунку трьох процентів річних за період з 27.02.2021 року по 01.11.2021 року суд виходить з формули: (пеня)=(сума боргу)*(ставка пені(%)/100%/365 днів* (кількість днів) та з 05.03.2021 року по 01.11.2021 року за розрахунок бере суму боргу 189 352,00 грн.
Таким чином, 3% річних складає 3 864, 90 грн., в решті також слід відмовити.
Розмір інфляційних втрат з березня 2021 року розраховується згідно формули: (збитки від інфляції) = (сума боргу)*(індекс інфляції)/100%-(сума боргу) та складає 9 638,01 грн. і підлягає стягненню з відповідача.
При цьому суд критично оцінює заперечення відповідача на позов та його посилання на те, що ним здійснено страхову виплату в розмірі 10 648, 00 грн, яка разом із виплатою ПрАТ «УПСК» за ОСОБА_4 згідно договору страхування №АМ/8153893 в розмірі 160 000,00 грн., становить ліміт страхової відповідальності у 200 000 грн., а тому страхова виплата здійснена у повному обсязі, та посилання відповідача на застосування до спірних правовідносин абз. 1 ст. 36. 3 Закону № 1961-IV, яким передбачено, що у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.
Суд вважає, що у випадку заподіювання шкоди спільними діями, кожен із страховиків зобов'язаний здійснити за своїх страхувальників страхову виплату в межах страхової суми передбаченої договором страхування (по 200 000,00 грн.) в порядку передбаченому Законом № 1961-IV, а не по 100 000, 00 грн., як зазначає відповідач.
Тобто розподілу між страховиками підлягає розмір заподіяної шкоди а не страхова сума за одним із договорів страхування, що не є тотожними поняттями.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N6 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» судам роз'яснено, що володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну при зіткненні джерел підвищеної небезпеки іншим особам, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
При цьому згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до наданого розрахунку, загальна сума шкоди завданої втратою годувальника до досягнення дітьми потерпілого повноліття складає 525 405, 30 грн.
Страхова виплата здійсненна ПрАТ «УПСК» згідно договору страхування №АМ/8153893 у розмірі 115 324, 00 грн. не покриває завданої шкоди, а тому суд приходить до висновку, що позивач правомірно звертається з даним позовом про відшкодування шкоди відповідачем згідно договору страхування №АК/8764707.
Також позивач звертається до відповідача із вимогою про здійснення страхової виплати згідно договору страхування №АК/8764707 на відшкодування моральної завданої смертю потерпілого. Страхова виплата на відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого не залежить від рішення суду про встановлення розміру моральної шкоди. Страхова виплата здійснюється за фактом встановлення смерті особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Враховуючи те, що існують дві відповідальні особи та два договори страхування, кожен з страховиків зобов'язаний сплатити за своїх страхувальників на відшкодування моральної шкоди завданої смертю потерпілого по 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку.
Витрати на придбання надгробного пам'ятника ПрАТ «УПСК» не відшкодовувалось. А враховуючи те, що витрати на поховання у розмірі 42 500, 00 грн. не перевищують ліміт відповідальності страховика (12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку), то вимога позивача до відповідача про відшкодування вартості пам'ятника у розмірі 42 500, 00 грн. є правомірною, а розрахунок відповідача про відшкодування ним 10 648 грн. витрат на придбання пам'ятника суд вважає не повним, та таким що суперечить вимогам чинного законодавства.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП підлягають частковому задоволенню, а саме: слід стягнути 189 352,00 грн. страхового відшкодування, 19 594,27 грн. - пені, 3 864,90 грн. трьох процентів річних та 9 638,01 грн. інфляційних втрат. В решті вимог слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат по справі, зокрема стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 17 400 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом з тим, вказані витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача Гнідко С.І. до позовної заяви додано копію договору про надання правової допомоги від 14.07.2020 року, укладеного з ОСОБА_1 , копію додатку 1 до договору про надання правової допомоги, а також Акт №1 наданих послуг від 01.11.2021 року на суму 17 400 грн. Заяви про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідач не подавав, а тому суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають бути відшкодовані ПрАТ «СК «Євроінс Україна» ОСОБА_1 в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 546, 549, 598, 599, 611, 625, 634, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позовну заяву задоволити частково.
Стягнути із ПрАТ «СК «Євроінс Україна» (код 22868348, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська 102)на користь ОСОБА_1 , іпн НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 189 352,00 грн. страхового відшкодування, 19 594,27 грн. - пені, 3 864,90 грн. трьох процентів річних, 9 638,01 грн. інфляційних втрат та 17 400 грн. витрат на правничу допомогу.
В решті позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 06.04.2022 року.
Суддя: