Справа № 686/28805/21
Провадження № 2/686/916/22
04 квітня 2022 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді - Козак О.В.,
при секретарі - Карнаух С.І.,
за участі: позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби з питань праці у Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди,
встановив:
В грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної служби з питань праці у Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову позивач вказав, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.06.2020р. у справі №822/6291/15 його поновлено на посаді заступника начальника управління Держпраці у Хмельницькій області з 16 грудня 2015 року та стягнуто заробіток за вимушений прогул.
17 червня 2020 року Хмельницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у цій справі і зважаючи на те, що в добровільному порядку рішення Державною службою України з питань праці не виконувалося, 03.07.2020 р. відкрито виконавче провадження ВП №62440330.
Проте, не дивлячись на те, що рішення про поновлення на посаді підлягає негайному виконанню, лише наказом від 27.08.2020 р. №77-к Державна служба України з питань праці поновила його на посаді. Тобто, з 11.06.2020 р. по 27.08.2020 р. рішення суду виконане не було, незважаючи на його негайність.
У зв'язку із очікуванням виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.06.2020р. з поновлення його на посаді заступника начальника управління Держпраці у Хмельницькій області, він постійно переживав психічне напруження, негативні емоції, стрес, погіршення самопочуття, душевні страждання через невизначеність. Ці переживання, напруження, негативні емоції виникли внаслідок тривалої бездіяльності відповідачів щодо поновлення його на посаді, і перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із діями відповідачів.
Крім цього, завдана йому моральна шкода проявляється і в тому, що йому, людині передпенсійного віку, інваліду 2-ї групи, довелося присвяти багато свого часу та сил на захист порушеного права. Адже він звертався з електронними зверненнями в Урядовий контактний центр, Офіс Президента України, Мінекономіки і Мінюст.
Внаслідок бездіяльності відповідача було порушено стан душевної рівноваги, для відновлення якого йому доводиться до цього часу докладати додаткові вольові та психологічні зусилля, у зв'язку з чим, він позбавлений можливості повноцінно насолоджуватися життям, йому доводиться додатково дисциплінувати себе, витрачати набагато більше часу для підтримки необхідної продуктивності праці, що позначається щоденно на його фізичному та моральному стані.
Більше того, внаслідок не поновлення його на посаді були порушені його нормальні життєві зв'язки з колегами, друзями, він став менше приділяти часу сім'ї та родичам.
Що стосується розміру відшкодування, то відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України - моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Враховуючи те, що він не перебував в трудових відносинах з Управлінням Держпраці у Хмельницькій області з 16 грудня 2015 по 28 серпня 2020 по вині відповідача, що призвело до тяжких вимушених змін у його життєвих і виробничих відносинах, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди, яка виразилась у душевних стражданнях, завданих неправомірною бездіяльністю посадових осіб відповідача, а тому справедливою сумою компенсації моральної (немайнової) шкоди вважаю суму в розмірі 113135,06 грн., що визначена як різниця між сумою заробітної плати за відповідною посадою у 2016-2020 роках при мінімальних нарахуваннях надбавки за інтенсивність та премії та сумою середньої заробітної плати, виплаченої позивачу на виконання рішення суду за час вимушеного прогулу.
З врахуванням наведеного позивач просить: стягнути з Управління Державної служби з питань праці у Хмельницькій області на його користь 113135,06 грн. моральної (немайнової) шкоди.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав зазначених у відзиві. Суду також пояснила, що Управління Державної служби з питань праці у Хмельницькій області є неналежним відповідачем, оскільки питання прийняття та звільнення заступників керівників територіальних органів віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади. Управління лише після видачі наказу центральним органом виконавчої влади дублює наказ.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду в справі №822/6297/15 від 10.06.2020 року частково задоволено позов ОСОБА_1 та зобов'язано Державну службу України з питань праці поновити його на посаді заступника начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області з 16.12.2015 року. Також стягнуто з Управління Держпраці у Хмельницькій області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.12.2015 року по 10.06.2020 року у розмірі 738944,58грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць.
Згідно листа Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС від 31.08.2020р. № 8652/М-24160/20.1 03.07.2020р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.06.2020р. по справі №822/6297/15 про зобов'язання Державної служби України з питань праці поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області з 16.12.2015р. (ВП №62440330). Даною постановою зобов'язано боржника виконати рішення суду негайно.
23.07.2020р. до Відділу надійшло клопотання Державної служби України з питань праці про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п.6 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на те, що боржником до суду направлено заяву про роз'яснення рішення суду. Станом на 25.08.2020 року боржником не здійснено жодних заходів направлених на виконання рішення суду, а відтак рішення суду залишається невиконаним без поважних причин. З огляду на викладене, державним виконавцем 25.08.2020 винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100грн.
На виконання вказаного вище рішення суду наказом Державної служби України з питань праці №77-кт від 27.08.2020р. ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області з 16.12.2015р.
Окерім наведеного, ОСОБА_4 неодноразову звертався на Урядову «гарячу лінію» з питань виконання вищевказаного рішення суду, а саме 08.07.2020р., 23.07.2020р., 31.07.2020р., 02.08.2020р., 20.08.2020р., 27.08.2020р..
Вказані обставини підтверджуються: рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду в справі №822/6297/15 від 10.06.2020 року; наказом Державної служби України з питань праці №77-кт від 27.08.2020р.; листом Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС від 31.08.2020р. № 8652/М-24160/20.1; зверненнями ОСОБА_4 на Урядову «гарячу лінію» від 08.07.2020р., 23.07.2020р., 31.07.2020р., 02.08.2020р., 20.08.2020р., 27.08.2020р. та відповідями на них.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно підпункту 17 п.4 ст.19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»керівник центрального органу виконавчої влади призначає на посади за погодженням з міністром, звільняє з посад заступників керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади.
Положенням «Про Державну службу України з питань праці», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до підпункту 11 п.11 вказаного Положення, голова Держпраці - призначає на посаду за погодженням з Першим віце-прем'єр-міністром України - Міністром економіки заступників керівників територіальних органів Держпраці та звільняє їх з посади.
Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п'ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.
Відповідно до вимог ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до вимог ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З дослідженних в судовому засіданні доказів вбачається, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду в справі №822/6297/15 від 10.06.2020 року зобов'язано поновити на роботі позивача - Державну службу України з питань праці, до компетенції якого чинним законодавством України віднесено питання прийняття та звільнення заступників керівників територіальних органів Держпраці, а не Управління Державної служби з питань праці у Хмельницькій області, яке є відповідачем у цій справі.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності дій відповідача Управління Державної служби з питань праці у Хмельницькій області при виконанні рішення Хмельницького окружного адміністративного суду в справі №822/6297/15 від 10.06.2020 року в частині поновлення на роботі позивача та заподіяння йому такими діями чи бездіяльністю моральної шкоди.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимогОСОБА_1 до Управління Державної служби з питань праці у Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.2, 12, 13, 30. 48, 76, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.19, 56 Конституції України, ст.ст. 23,1167,1173, 1174 ЦК України, ст.237-1 КЗпП України, Законом України «Про центральні органи виконавчої влади», суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Державної служби з питань праці у Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , житель: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Управління Державної служби з питань праці у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 39793137, м.Хмельницький, вул.Кам'янецька, 74).
Дата складання повного тексту рішення суду - 06.04.2022 року.
Суддя: