Справа № 606/275/22
06 квітня 2022 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Ромазан Л.С.,
при секретарі Будз М.В.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції України про визнання незаконною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 18.12.2021 року серії БАБ № 128183, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., посилаючись на те, що постанова прийнята з порушенням вимог, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, оскільки Правил дорожнього руху він не порушував. Крім того, вказав, що транспортним засобом він не керував, підстав для зупинки транспортного засобу, в якому він перебував, у працівників поліції не було, останні не роз"яснили йому прав та обов"язків. Також зазначив про неналежність та недопустимість такого доказу, як відеозапис вчиненого правопорушення, оскільки у постанові не вказано відомостей про технічний засіб, яким здійснено такий відеозпис, що такий відеозапис вівся безперервно, що події відбувались саме 18 грудня 2021 року та ін.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав із підстав, викладених у позові, просить їх задовольнити із мотивів, викладених у ньому.
Представник відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області у судове засідання не з'явилась, подала до суду відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що згідно із ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Відповідно до п.9.2 (б) ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Матеріалами відеофіксації чітко зафіксовано факт вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а інформація про пристрій, яким велася відеофіксація, наявна у графі 7 оскаржуваної постанови. Вказана постанова відповідає вимогам, встановленим ст.283 КУпАП. Томуоспорювана позивачем постанова є законною та обґрунтованою. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, справу розглянути за її відсутності.
Із відповіді на відзив на позовну заяву, поданої ОСОБА_1 , вбачається, що він із відзивом відповідача не погоджується із тих самих мотивів, які викладені ним у позовній заяві.
Суд, з'ясувавши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини.
Постановою інспектора взводу №2 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області від 18.12.2021 року серії БАБ №128183 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Зокрема, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 18.12.2021 року о 02 год. 45 хв. по вулиці Довженка в м. Тернополі, керуючи автомобілем марки «FORD FOCUS» з номерним знаком НОМЕР_1 , не увімкнув покажчик повороту при зміні напрямку руху, чим порушив п.9.2б ПДР України.
Згідно із вимогами ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п.8 ч.1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 35 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби. Даний перелік, зокрема, передбачає :1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.
Відповідно до п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ст.251, 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи із положень ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до положень ч.1, 2, 3 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 18.12.2021 року о 02 год. 45 хв. по вулиці Довженка в м. Тернополі, керуючи автомобілем марки «FORD FOCUS» з номерним знаком НОМЕР_1 , не увімкнув покажчик повороту при зміні напрямку руху, чим порушив п.9.2б ПДР України, що підтверджується відеозаписом.
Зокрема, із відеозапису, долученого до матеріалів справи видно, що їде патрульний автомобіль позаду транспортного засобу, водій якого, повертаючи на право, не включив покажчик повороту праворуч. Після цього, працівниками поліції було зупинено автомобіль за допомогою проблискових маячків. На відео чітко видно, що поліцейськими був зупинений автомобіль марки «FORD FOCUS» з номерним знаком НОМЕР_1 , за кермом якого був ОСОБА_1 Далі, поліцейський запитав у ОСОБА_1 , чому він не включив покажчик повороту про зміну напрямку руху, на що він відповів «вибачте». Потім поліцейський перевірив документи та запитав у водія ОСОБА_1 , чи він не вживав алкоголь і запропонував пройти відповідне тестування, яке показало результат 1.22% проміле. В подальшому, поліцейським було винесено постанову за ч.2 ст.122 КУпАП та її оголошено ОСОБА_1 , про що він розписався. Будь який клопотань чи пояснень ОСОБА_1 не подавав.
Факт ознайомлення позивача з правами особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та отримання копії оскаржуваної постанови позивачем доводиться і самою копією постанови, а саме в графі 8, 9, наявні підписи позивача про те, що права за статтею 268 КУпАП роз'яснено.
Інформація про пристрій, яким велася відеофіксація, наявна у графі 7 оскаржуваної постанови, а тому така постанова відповідає вимогам, встановленим ст.283 КУпАП.
Суд не погоджується із твердженнями позивача про недопустимість такого доказу у справі як відеозапис вчиненого правопорушення, яке мало місце 18 грудня 2021 року і яке передбачено ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки такий відеозапис одержаний відповідачем у порядку, встановленому законом та містить інформацію щодо предмета доказування, тобто порушення водієм ОСОБА_1 п.9.2б ПДР України, чого останній не заперечував при винесенні поліцейським постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 18.12.2021 року серії БАБ №128183.
Враховуючи наведене, судом при дослідженні спірної постанови встановлена відповідність останньої вимогам статей 283-285 КУпАП та відповідність розміру накладеного штрафу межам санкції статті КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв'язку із чим доводи позивача про протиправність дій відповідача при винесенні спірної постанови є безпідставними, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Керуючись ст. 72-75, 90, 243, 246, 268 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 18.12.2021 року серії БАБ №128183 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.
Суддя: