Дата документу 06.04.2022
Справа № 509/1065/22
1-кп/501/25/22
Іменем України
06 квітня 2022 року м.Чорноморськ
Іллічівський міський суд Одеської області, суддя ОСОБА_1
Секретар судового засідання - ОСОБА_2
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12012170380000280 від 14.12.2012.
Прокурори - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
Захисник - ОСОБА_5 .
Потерпіла - ОСОБА_6 .
Обвинувачений:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чорноморськ Одеської області, громадянин України, із середньою технічною освітою, не одружений, проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу, має малолітню дитину, а також бабусю похилого віку, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
28.11.2007 р. Київським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 187, ст. 307, 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 31.08.2010 р. за відбуттям строку покарання.
Обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Формулювання обвинувачення
04.10.2011 приблизно о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_7 з метою відкритого викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_8 (відносно якого вже наявний вирок Овідіопольського райсуду від 09.02.2012 щодо вчинення зазначеного злочину), спрямовану на відкрите заволодіння майном ОСОБА_6 . З цією метою ОСОБА_8 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , в телефонному режимі повідомив ОСОБА_7 , який знаходився у внутрішньому дворі вказаного будинку про те, що ОСОБА_6 вийшла з квартири і при ній в сумочці чорного кольору знаходяться грошові кошти. Коли ОСОБА_6 вийшла з будинку, ОСОБА_7 підбіг до неї, і, застосувавши фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я ОСОБА_6 та виразилося в нанесенні не менше трьох ударів кулаком в область голови і грудей, відкрито викрав належне їй майно, а саме: жіночу сумку, вартістю 400 гривень; упаковку вологих серветок, які для потерпілої матеріальної цінності не представляють; гребінець, який для потерпілої матеріальної цінності не представляє; записну книжку, яка для потерпілої матеріальної цінності не представляє; грошові кошти, що знаходилися в гаманці в сумі 271 гривні; крем «Оксамитові ручки», вартістю 8 гривень; блиск для губ, вартістю 10 гривень; гаманець, вартістю 50 гривень; чохол від мобільного телефону, вартістю 40 гривень; мобільний телефон марки «Самсунг Е-500», вартістю 500 гривень, в якому знаходилася чіп-карта «ЮМС», вартістю 30 гривень, на рахунку якої знаходилися грошові кошти в сумі 8 гривень; грошові кошти в сумі 4010 євро, а за курсом, встановленим НБУ 42586 гривень 20 копійок (4010х10.62 = 42586,20). Всього ж заволоділи майном, що належить ОСОБА_6 на суму 43903 гривні 20 копійок, чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілій на вказану суму.
Своїми діями ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднане з насильством що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.
Стаття Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальне правопорушення
Стаття 186. Грабіж (в редакції, чинній на момент вчинення злочину - із змінами, внесеними згідно із Законом N 270-VI 270-17 від 15.04.2008)
1. Відкрите викрадення чужого майна (грабіж) -
карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
2. Грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб, -
карається позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.
Відомості про укладену угоду
06 квітня 2022 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 , у присутності захисника ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно вказаної угоди обвинувачений та прокурор дійшли згоди щодо істотних для даного кримінального провадження обставин, обов'язків обвинуваченого беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, щиро каятися; активно сприяти розкриттю злочину, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років, а також звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. В угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_9 надала письмову згоду на укладення угоди, зазначила що не має наміру звертатися з цивільним позовом (а.с. 176).
Відповідно до даних обвинувального акту завдана злочином шкода відшкодована.
Мотиви суду та положення закону, якими суд керувався
Прокурор в судовому засіданні підтримав укладену угоду, зазначивши, що питання про судові витрати, арешт майна та речові докази були вирішені при розгляді кримінальної справи відносно другого співучасника вчиненого злочину.
Захисник підтримала в судовому засіданні укладену угоду.
У судовому засіданні ОСОБА_7 повністю визнав себе винуватим у вчиненні злочину, в судовому засіданні дав показання про обставини його вчинення. пояснив, що розкаявся та йому соромно за вчинене, погодився на призначення узгодженої сторонами угоди міри покарання та просив звільнити від його відбування, зазначив, що ніколи не буде вчиняти кримінальних правопорушень, усвідомлює свою відповідальність виховувати дитину та допомагати бабусі, має намір захищати вітчизну.
Ухвалюючи вирок, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачувався ОСОБА_7 - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, санкцією якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.
Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Умови угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, інтересам суспільства, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості. Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
Тому суд дійшов висновку про затвердження угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості, і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання та звільнення від його відбування.
Суд дійшов висновку про визначення тривалості іспитового строку в два роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Мотиви ухвалення інших рішень при ухваленні вироку
ОСОБА_7 затриманий у даному кримінальному провадженні 17 лютого 2022 року, що підтверджується протоколом затримання (а.с. 39) та досі тримається під вартою, оскільки ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 18.02.2022 р. відносно нього застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою (а.с. 60 - 64), строк дії якого був продовжений ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 17.03.2022 р. (а.с. 183 - 184).
Частиною 1 ст. 377 КПК України встановлено, що якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.
Оскільки на підставі укладеної угоди обвинувачений має бути звільнений від відбування покарання, то на підставі ч. 1 ст. 377 КПК України його необхідно звільнити з-під варти в залі судового засідання, скасувавши запобіжний захід, а в строк його покарання необхідно зарахувати строк тримання під вартою з 17 лютого по 06 квітня 2022 року.
Питання про речові докази та судові витрати вирішені вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 09.02.2012 р.
Керуючись ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 06 квітня 2022 року з письмової згоди потерпілої ОСОБА_6 між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 у присутності захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на два роки.
В силу ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк ОСОБА_7 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 06 квітня 2022 року.
Скасувати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та звільнити його з-під варти в залі судового засідання.
Зарахувати ОСОБА_7 в строк покарання у виді позбавлення волі строк перебування під вартою з 17 лютого по 06 квітня 2022 року.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1