06 квітня 2022 року
м. Київ
справа №365/136/17
адміністративне провадження № К/9901/21415/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області
на постанову Згурівського районного суду Київської області від 25.05.2017 (суддя Хижний Р.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 (колегія у складі суддів Кобаля М.І., Безименної Н.В., Епель О.В.)
у справі № 365/136/17
за позовом ОСОБА_1
до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області
про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не призначення та невиплати пенсії за вислугу років, яка передбачена п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 04.04.2016 ;
- зобов'язання відповідача призначити та виплатити пенсію за вислугу років, яка передбачена п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 04.04.2016.
2. Постановою Згурівського районного суду Київської області від 25.05.2017 позов задоволено частково:
- визнано дії Яготинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, правонаступником якого є Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, щодо не призначення та не виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, передбаченої пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 07.04.2016 протиправними;
- зобов'язано Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, передбаченої пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 07.04.2016;
- в задоволенні решти заявлених вимог відмовлено.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 постанову Згурівського районного суду Київської області від 25.05.2017, скасовано та ухвалено нову про часткове задоволення позовних вимог:
- визнано протиправними дії Яготинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, правонаступником якого є Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті пенсії за вислугу років, яка передбачена п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 07.04.2016;
- визнано протиправним та скасовано рішення № 151 від 06.07.2016 Яготинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, правонаступником якого є Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, про відмову в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ;
- зобов'язано Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, яка передбачена п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 07.04.2016.
4. 28.07.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.07.2017 відкрито провадження у справі.
6. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 починаючи з 01.09.1983 по 15.07.1985 навчалась в Переяслав-Хмельницькому ПТУ № 22 та отримала атестат.
8. У 2004 році позивач закінчила Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди та отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Початкове навчання» та здобула кваліфікацію вчителя початкових класів.
9. Зазначений термін навчання ОСОБА_1 відноситься до загального стажу, який становить 31 рік 07 місяців 05 днів.
10. Спеціальний стаж , який дає право на призначення пенсії за вислугу років, складає 28 років 11 місяців 21 день, до нього зараховується робота останньої починаючи з 14.08.1986 по 30.09.2000 - 14 років 01 місяць 16 днів - вихователем та завідувачем дитсадка колгоспу ім. ХХІ з'їзду КПРС; з 01.06.2001 по 06.04.2016 - 14 років 10 місяців 05 днів - вчителем початкових класів Красненської ЗОШ І-ІІ ступенів, пізніше Красненської ЗОШ І-ІІІ ступенів, яка була реорганізована в Красненську НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - дитячий садок», пізніше в Красненську НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів - дитячий садок» та Красненську НВО «ЗОШ І ступень - дитячий садок». Зазначене підтверджується записами в трудовій книжці позивача.
11. Також копіями архівних довідок підтверджено роботу позивача в колгоспі ім. ХХІ з'їзду КПРС та КСП «Красненське» без визначення займаної посади, а також роботу на посаді завідуючої дитсадка КСП «Красненське» без визначення періоду такої роботи.
12. Колгосп ім. ХХІ з'їзду КПРС зборами уповноважених членів колгоспу протокол № 2 від 28.08.1992 реорганізовано в КСП «Красненське». Протокол № 1 від 26.02.2000 створено ТОВ «Калина», яке є правонаступником КСП «Красненське».
13. У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Яготинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення та виплату останній пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
14. Рішенням Яготинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 07.07.2016 № 1894/06-01 ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років.
Підставою для відмови стало те, що в трудовій книжці позивача записи про прийняття на роботу містять виправлення, а під час проведення зустрічної перевірки відомості про роботу ОСОБА_1 на посаді вихователя та завідуючої дитячим садком відсутні, а тому спеціальний трудовий стаж, який можливо зарахувати, становить 14 років 10 місяців і 6 днів.
15. Не погоджуючись з відмовою, позивач звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
16. В обґрунтування позовних вимог позивач покликалася на наявність правових підстав для нарахування та виплати їй пенсії за вислугу років згідно п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
17. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність прийнятого рішення.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого у цій частині погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що пенсійним органом не враховано, що виправлення в трудовій книжці позивача завірено печаткою СТОВ «Калина», яке є правонаступником КСП «Красненське», яке в свою чергу є правонаступником колгоспу ім. ХХІ з'їзду КПРС, отже має право завіряти своєю печаткою виправлення. Аналогічний запис без порядкового номеру та дати про переведення завідуючою дитячим садком (завірено печаткою КСП «Красненське»).
Також показами свідків підтверджено роботу ОСОБА_1 вихователем та завідувачем дитячого садочка в колгоспі ім. ХХІ з'їзду КПРС, КСП «Красненське», СТОВ «Калина».
Отже, спеціальний стаж позивача, який дає право на призначення пенсії за вислугу років становить 28 років 11 місяців 21 день, що є достатнім для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому відмова пенсійного органу у призначенні та виплаті пенсії позивачу за вислугу років є протиправною.
19. За висновком суду першої інстанції, враховуючи те, що позивачка продовжувала працювати на посаді, що дає право на пенсію за вислугу років до 06.04.2016, пенсія за вислугу років може бути призначена та виплачуватись лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію, тобто починаючи з 07.04.2016.
20. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що необхідно вийти за межі позовних вимог, відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та скасувати рішення Яготинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 07.07.2016 № 1894/06-01.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
22. Скаржник зазначає про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років, посилаючись на аргументи, які були викладені в рішенні про відмову в призначенні пенсії за вислугу років.
23. Крім того, звертає увагу на те, що свідки можуть підтвердити лише стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, а не на пільгову.
24. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
26. Ключовим питанням у цій справі є наявність правових підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років, яка передбачена п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
27. Відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 01 квітня 2015 року не менше 25 років та після цієї дати з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців, з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року не менше 26 років.
28. Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.
29. До такого Переліку віднесено посади: завідуючі, вихователі-методисти, вихователі, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи дошкільних навчальних закладів всіх типів, а також директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи позашкільних навчальних закладів.
30. Зміст вищевикладених положень законодавства дає колегії суддів підстави для висновку про те, що необхідними умовами для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є наявність спеціального стажу роботи та посади, що дає право на призначення пенсії згідно з переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
31. Як встановили суди попередніх інстанцій, спеціальний стаж позивача, який дає право на призначення пенсії за вислугу років становить 28 років 11 місяців 21 день, на посаді вихователя та завідувача дитсадка та вчителя початкових класів.
32. Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
33. На реалізацію вказаної норми Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердив Порядок № 637(далі - Порядок №637).
34. У пунктах 1 та 2 Порядку №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
35. Відповідач не погоджується із зарахуванням до спеціального стажу період роботи на посаді вихователя та завідувача дитсадка колгоспу ім. ХХІ з'їзду КПРС, так як в трудовій книжці позивача містяться виправлення.
36. Відповідно до п. 2.6. та 2.8. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110) у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
37. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.
38. Колегія суддів звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій вірно встановили, що виправлення в трудовій книжці позивача завірено печаткою СТОВ «Калина», яка є правонаступником КСП «Красненське», яке в свою чергу є правонаступником колгоспу ім. ХХІ з'їзду КПРС, отже має право завіряти своєю печаткою виправлення. Аналогічний запис без порядкового номеру та дати про переведення завідуючою дитячим садком (завірено печаткою КСП «Красненське»).
39. Також показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджено роботу ОСОБА_1 вихователем та завідувачем дитячого садочка в колгоспі ім. ХХІ з'їзду КПРС, КСП «Красненське», СТОВ «Калина».
40. Відповідно до статей 69, 70, 77 КАС України (у редакції чинній на момент вирішення справи) показання свідка є джерелом доказів, тобто фактичними даними, на підставі яких суд встановлює обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Показання свідка - це один із найважливіших засобів доказування в адміністративному процесі, з якого суд отримує відомості про обставини справи.
41. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 469/1193/16-а та від 27.04.2020 у справі № 648/1613/17.
42. Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченнях на позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.
43. Вимоги заявника касаційної скарги про скасування, крім постанови суду апеляційної інстанції, постанови суду першої інстанції - є безпідставною, оскільки така була скасована судом апеляційної інстанції з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
44. Отже, з огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
45. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
46. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
47. Судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 341, 343, 350, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року у справі № 365/136/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб