06 квітня 2022 року
м. Київ
справа №200/10136/20-а
адміністративне провадження № К/9901/21605/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 ,
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року (колегія у складі суддів Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В.)
у справі № 200/10136/20-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
1. 02.11.2020 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ у Донецькій області; відповідач), в якому просив визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області виплатити недоотриману пенсію, що залишалася після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_1 , за період з 01.09.2014 до 31.01.2018 у розмірі 113457,49 грн.
2. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 30.12.2020 задовольнив позов частково:
- визнав протиправною бездіяльність ГУ ПФУ України в Донецькій області щодо невиплати недоотриманої за життя пенсії батька;
- зобов'язав ГУ ПФУ України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію за період з 01.09.2014 до 31.01.2018, що залишалася після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 ;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
3. Відповідач оскаржив це рішення в апеляційному порядку.
4. Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 13.05.2021 скасував рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.12.2020 та закрив провадження у справі.
5. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що між позивачем та відповідачем виник приватноправовий спір, кошти недоотриманої пенсії ОСОБА_1 увійшли до спадкового майна, їх отримання регулюється спадковим законодавством; справа має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
6. 12.06.2021 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 та залишити в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.12.2020.
7. Верховний Суд ухвалою від 30.06.2021 відкрив касаційне провадження.
8. Скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що метою звернення до суду є захист його спадкових прав. Вважає, що спір є публічно-правовим, стосується переходу до членів сім'ї померлого пенсіонера соціальних виплат; право вимоги виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. При цьому, покликається на те, що суд апеляційної інстанції не застосував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а, та помилково застосував практику Верховного Суду у питанні захисту спадкових прав.
9. 23.07.2021 ГУ ПФУ у Донецькій області подало відзив на касаційну скаргу. У відзиві зазначає, що після спливу 6 місяців після смерті пенсіонера невиплачена частина пенсії набуває статус спадкового майна.
10. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
11. Справою адміністративної юрисдикції з огляду на п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
12. За правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
13. Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
14. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
15. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин (відповідні правові висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 804/15129/15).
16. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 скористався додатковим строк у три місяці, встановленим у рішенні Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03.05.2019 у справі № 263/4766/19, звернувся до приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Пятовського О.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_1 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
17. 04.06.2019 зазначений нотаріус направив до ГУ ПФУ у Донецькій області запит про розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , просив надати відповідь спадкоємцю ОСОБА_1 .
18. ГУ ПФУ у Донецькій області у листі від 26.06.2019 № 6878/03-4 повідомив, що розмір недоотриманої пенсії з 01.09.2014 до 31.01.2018 становить 113 457,49 грн, проте зазначені суми не включаються до складу спадщини згідно із ст. 61 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
19. За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 52 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
20. Подібні положення передбачені ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, в якій визначено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
21. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім'ї.
22. У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а, на яку покликається скаржник, сформульована висновок про те, що «<…> у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».
23. Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
24. У цій справі встановлено, що ОСОБА_1 протягом 6 місяців після смерті батька не звертався до ГУ ПФУ у Донецькій області для отримання відповідних сум пенсії.
25. У такому разі, у силу ч. 3 ст. 52 Закону № 1058-IV, сума пенсії, що належала ОСОБА_1 і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини, та орган Пенсійного фонду не здійснює виплату неодержаної пенсії у порядку ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV, ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ.
26. Спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом як спадкоємця першої черги після смерті батька призначеної, нарахованої, але невиплаченої пенсії спадкодавця.
27. Сама собою участь у спорі ГУ ПФУ у Донецькій області не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
28. Водночас, ОСОБА_1 фактично оскаржує відповідь ГУ ПФУ у Донецькій області на запит приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Пятовського О.О. щодо розміру недоотриманої пенсії.
29. Ураховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що спір у цій справі не має публічно-правового характеру, а тому, не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів та має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
30. Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують цих висновків, а правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а, стосується інших матеріально-правових відносин та її не може бути застосовано у справі, що розглядається.
31. За правилами ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
32. Закриття апеляційним судом провадження у цій справі відповідає правильному застосуванню норм матеріального та процесуального права.
33. Тому, Суд вважає, що касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 - без змін.
Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року у справі № 200/10136/20-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб