06 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 423/3259/16-а
адміністративне провадження № К/9901/15640/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 17.05.2017 (суддя - Мазур М.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 (судді - Арабей Т.Г., Геращенко І.В., Міронова Г.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, третя особа - Державне підприємство "Первомайськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Тошкіна" про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, встановив:
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати незаконним рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 18.09.2016 «Про відмову у призначенні пенсії за віком згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
зобов'язати відповідача призначити йому пенсію на пільгових умовах за віком згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з часу первинного подання заяви про призначення пенсії, зарахувавши період роботи у ЗАТ «Первомайськвугілля» з 12.12.2000 по 24.03.2006 до підземного стажу, який дає право на пенсію згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач у період з 12.12.2000 по 24.03.2006 працював у Первомайському шахтобудівному управлінні ЗАТ "Первомайськвугілля" прохідником підземним з повним робочим днем під землею.
08.09.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". (а.с. 28)
Рішенням від 18.09.2016 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю необхідного стажу на підземних роботах повний робочий день, та відмовив зарахувати період роботи позивача у Первомайському шахтобудівному управлінні ЗАТ "Первомайськвугілля" з 12.12.2000 по 24.03.2006 у зв'язку із відсутністю пільгових довідок. (а.с. 10)
Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно не зараховано до його підземного стажу спірний період його роботи прохідником підземним у ЗАТ "Первомайськвугілля" у зв'язку з тим, що підприємство, де він працював протягом цього періоду, залишилося на тимчасово непідконтрольній українській владі території, у зв'язку з чим неможливо отримати уточнюючу довідку.
Вважає, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка, крім того, цей стаж частково підтверджується інформацією, що міститься в Індивідуальних відомостях про застраховану особу, показаннями свідків та відомостями про доходи з податкової інспекції.
Постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 17.05.2017, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017, позов задоволено.
Визнано незаконним рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 18.09.2016 «Про відмову у призначенні пенсії за віком згідно ст.14 ч.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» гр. ОСОБА_1 ».
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за віком згідно ст. 14 ч. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з часу первинного подання заяви про призначення пенсії, тобто з 08.09.2016, зарахувавши до підземного стажу, який дає право на пенсію згідно ст. 14 ч. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період його роботи з 12.12.2000 по 24.03.2006.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірний період роботи позивача має бути зарахований як спеціальний за Списком №1, оскільки наявність пільгового стажу в період з 12.12.2000 по 24.03.2006 підтверджується записами в трудовій книжці позивача, даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України, а також показаннями свідків, які працювали з позивачем на одному підприємстві.
При цьому суди виходили з того, що відповідач, відмовляючи у визнанні спірного пільгового стажу позивача виключно на тій підставі, що останній не надав уточнюючих довідок підприємства, яке залишилося на тимчасово окупованій території України, діяв протиправно. Відповідач не врахував, що доступ до трудових архівів відповідних підприємств є неможливим внаслідок воєнних дій та тимчасової окупації частини території Луганської області, та протиправно не застосував Порядок №637 щодо можливості підтвердження спірного пільгового стажу іншими наявними у цьому випадку доказами.
Крім того, судами враховано покази свідків, які підтвердили, що позивач протягом 2000 - 2006 років працював з ними в Первомайському шахтобудівельному управлінні ЗАТ "Первомайськвугілля" за професією прохідника підземного з повним робочим днем під землею.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що зарахувати роботу в Первомайському шахтобудівельному управлінні ЗАТ "Первомайськвугілля" з 12.12.2000 по 24.03.2006 до пільгового стажу роботи немає можливості за відсутності пільгової довідки, оскільки підприємство знаходиться на території, яка не контролюється українською владою, органи виконавчої влади тимчасово не здійснюють свої повноваження на тій території і не мають доступу до архівів установ та підприємств.
Просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, і прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Згідно статті 62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
12.08.1993 Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637.
Відповідно до пункту 20 цього Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у спірні періоди працював на посадах, які дають право на призначення пенсії відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", факт роботи позивача підтверджено даними трудової книжки, в т.ч. щодо повного робочого дня та показами свідків.
За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано дійшли висновку щодо протиправності відмови відповідача зарахувати спірний період до пільгового стажу та прийняли рішення про задоволення позову.
Покликання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що зарахувати спірний стаж роботи позивача є неможливим у зв'язку з відсутністю пільгової довідки є безпідставними та необґрунтованими, оскільки підприємство знаходиться на території, яка не контролюється українською владою і на якій органи виконавчої влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, позивач не має доступу до архівів установ та підприємств на цій території. Такі обставини не можуть покладати надмірного тягаря на позивача щодо підтвердження стажу його роботи та створювати перешкоди у реалізації права на пенсійне забезпечення.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що наявний у позивача пільговий стаж підтверджено записами трудової книжки, яка містить відповідні записи, в тому числі щодо повного робочого дня під землею, та яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, а тому підстави для додаткового підтвердження стажу позивача відповідно до Порядку №637 відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області залишити без задоволення, а постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 17.05.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук