30 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/13712/21 пров. № А/857/640/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.
з участю секретаря судового засідання Хабазні Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року, ухвалене суддею Кухар Н.А. у м. Львові у справі № 380/13712/21 за адміністративним позовом Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.06.2021 року № 14395/13-01-13-10.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 16.06.2021 року № 14395/13-01-13-10.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство» судовий збір в сумі 22700 грн.
Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не встановив безпосередньо продаж позивачем майна, яке перебуває у податковій заставі та не склав відповідний акт. Крім того, суд першої інстанції встановив, що, станом на час проведення перевірки, у позивача відсутній податковий борг, а тому підстав для застосування до позивача штрафу суд першої інстанції не знайшов.
Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що під час проведення перевірки збереження майна, яке перебуває у податковій, відповідач встановив його відсутність, а тому, на думку відповідача, правомірно застосував до позивача штраф в розмірі вартості всього реалізованого майна.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що 26.05.2021 року відповідач провів перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, за результатами якої склав акт № 10/13-01-13-10.
У акті перевірки відповідач зафіксував продаж майна, яке перебуває у податковій заставі, згідно з актами опису від 14.08.2019 року № 58/57.17 та від 23.03.2020 року № 8/53.
На підставі акта перевірки, відповідач 16.06.2021 року прийняв податкове повідомлення - рішення № 14395/13-01-13-10, згідно з яким застосував до позивача штраф в сумі 3797022 грн.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Пунктами 88.1 та 88.2 статті 88 ПК України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.
Відповідно до пункту 89.3 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг
Згідно з пунктом 89.8 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
У пункті 92.1 статті 92 ПК України зазначено, що платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.
Правила проведення перевірок стану збереження майна, яке перебуває в податковій заставі, відповідно до статті 91 ПК України, визначені Положенням про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2017 року № 584 (далі - Положення № 584).
Пунктами 1- 3 розділу II Положення № 584 визначено, що перевірка стану збереження заставного майна проводиться в разі поширення на майно платника податків права податкової застави. Право на проведення перевірки стану збереження заставного майна належить контролюючому органу, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції. Виконання повноважень щодо проведення перевірок стану збереження заставного майна покладається на податкових керуючих.
Відповідно до пунктів 5-7 розділу II Положення № 584, для проведення перевірки стану збереження заставного майна оформлюється повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі - повідомлення) (додаток 1). Підставою для оформлення повідомлення є погоджене керівником контролюючого органу подання податкового керуючого, в якому обґрунтовується необхідність проведення перевірки стану збереження заставного майна.
Перевірка стану збереження заставного майна може проводитись безпосередню у платника податків (за його місцезнаходженням, за місцезнаходженням майна, що перебуває у податковій заставі, в інших місцях зберігання такого майна) або у відповідному контролюючому органі.
Перевірка стану збереження заставного майна може проводитись шлях візуального контролю наявності у такого платника майна і стану його збереження, а також шляхом перевірки відповідних документів бухгалтерського та податкового обліку та іншої інформації щодо наявності такого майна, його руху та стану збереження на момент проведення перевірки.
Пунктом 124.1 статті 124 ПК України передбачено, що відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.
Апеляційний суд встановив те, що перевірку збереження майна яке перебуває у податковій заставі відповідач провів у приміщенні податкового органу. При встановленні факту реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, відповідач оперував лише даними, які є в ухвалі Личаківського районного суду м. Львова від 14.04.2021 року у справі № 463/3993/21, з якої відповідачу стало відомо, що майно, яке перебуває в податковій заставі не виявлено і на складах не перебуває.
Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що, відповідно до пункту 7 розділу II Положення № 584, податковий орган, зробивши висновок про факт реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, не здійснив перевірку відповідних документів бухгалтерського та податкового обліку щодо наявності такого майна, його руху та стану збереження, на момент проведення перевірки, як того вимагає вказана норма.
На думку апеляційного суду, ухвала Личаківського районного суду м. Львова від 14.04.2021 року у справі № 463/3993/21 не є тим документом, який засвідчує юридичний факт, а саме реалізацію майна, яке перебуває у податковій заставі.
Тому, у апеляційного суду є підставі стверджувати, що податковий орган не встановив факт реалізації позивачем майна, яке перебуває у податковій заставі.
Крім того, апеляційний суд встановив те, що позивач надав суду довідку Головного управління ДПС у Львівській області від 26.05.2021 року № 14604/6/13-01-13-01-09 щодо відсутності у позивача податкового боргу станом на 26.05.2021 року.
Цей лист вказує на те, що станом на дату проведення перевірки збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, позивач не мав податкового боргу
Ці обставини свідчать на користь висновку про те, що відповідач протиправно наклав на позивача штраф, шляхом прийняття податкового повідомлення - рішення № 14395/13-01-13-10 від 16.06.2021 року, а тому вказане податкове повідомлення - рішення необхідно скасувати.
Таким чином, суд першої інстанції вірно задовольнив адміністративний позов та скасував оскаржене податкове повідомлення-рішення податкового органу.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року у справі № 380/13712/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель
Повний текст постанови складений 06.04.2022 року