06 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/6102/21 пров. № А/857/655/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іжука Богдана Володимировича на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року, ухвалене суддею Мартиць О.І. у м. Тернополі у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі №500/6102/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населенняЧортківської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
23 вересня 2021 року позивач - ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до відповідача - Управління соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації, у якому просила визнати протиправними дії щодо припинення призначеної їй житлової субсидії, скасувати акт обстеження матеріально-побутових умов №194 від 29.03.2021, скасувати повідомлення від 15.04.2021 про припинення житлової субсидії з 01.04.2021 та повернення сум надміру виплаченої житлової субсидії в розмірі 43098,96 грн, зобов'язати відновити нарахування та виплату субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово - комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива з дати припинення виплати.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що оскільки позивач при зверненні за призначенням житлової субсидії у декларації про доходи і витрати зазначила недостовірні відомості, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію, припинення надання житлової субсидії та повідомлення про повернення надміру виплаченої житлової субсидії є правомірними.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник позивача - адвокат Іжук Богдан Володимирович оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 22.10.2018 ОСОБА_1 , користуючись своїм правом на отримання адресної державної соціальної допомоги, звернулась до Управління соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації із заявою про призначення житлової субсидії, декларацією про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, заявою про розгляд заяви на засіданні комісії щодо призначення субсидії на оплату житлово - комунальних послуг.
Управлінням соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації дані документи були прийняті та протокольним рішенням від 06.12.2018 №16 ОСОБА_1 призначено субсидію на оплату житлово-комунальних послуг.
22.05.2019 позивач звернулась до відповідача із аналогічною заявою про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі через АТ "Ощадбанк" та додала декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Згідно витягу з протоколу №10 від червня 2019 року ОСОБА_1 призначено субсидію на оплату житлово - комунальних послуг.
Надалі 11.10.2019 ОСОБА_1 звернулась із заявою про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі через АТ "Ощадбанк" та додає декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, які Управлінням були прийняті та протокольним рішенням від 27.11.2019 №19 ОСОБА_1 призначено субсидію на оплату житлово - комунальних послуг.
У січні 2021 року під час здійснення верифікації Управління соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації отримало інформацію про наявність в сина особи, яка отримує субсидію, ОСОБА_2 транспортного засобу, а саме мотоцикла, з моменту випуску якого не минуло 5 років і який 22.10.2018 при зверненні за субсидією ОСОБА_1 підлягав зазначенню у декларації про доходи і витрати осіб.
29.03.2021 відповідачем складено акт №194 обстеження матеріально-побутових умов сім'ї позивача, в якому зокрема підтверджено наявність у ОСОБА_2 мотоцикла, 2018 року випуску, та зроблено відмітку про припинення субсидії і нарахування переплати, оскільки ОСОБА_2 12.09.2018 придбав вказаний мотоцикл, що виявлено при верифікації 29.01.2021.
Повідомленням Управління соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації про припинення надання житлової субсидії та повернення надміру виплачених коштів у зв'язку з поданням позивачем недостовірної інформації про майновий стан (наявність транспортного засобу у члена сім'ї особи зі складу домогосподарства) від 15.04.2021 проінформовано позивача про припинення надання їй житлової субсидії з 01.04.2021 та вказано на необхідність повернення переплаченої за період з 01.10.2018 по 31.03.2021 суми субсидії - 43098,96 грн.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернулась до суду за захисом свого порушеного права.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 цього Закону до повноважень Кабінету Міністрів України належить, зокрема, встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі.
Отже, з аналізу наведених норм спеціального Закону, яким врегульовано правові відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг, вбачається, що єдиним органом який може визначати умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій є Кабінет Міністрів України.
Умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива визначені Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21 жовтня 1995 року № 848 (далі - Положення № 848).
В розумінні пункту 3 Положення № 848 житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до п. 2 Положення в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) (пункт 3 Положення).
Пунктом 4 Положення №848 визначено, що житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, внеску/платежу об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов'язкового відсотка платежу, визначеного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 8 Положення № 848 житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку).
Пунктом 13 Положення № 848 визначено, що для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання): заяву про призначення житлової субсидії за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - заява); декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація); довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; договір найму (оренди) житла (у разі наявності).
Для розрахунку житлової субсидії враховуються нараховані доходи членів домогосподарства, членів сім'ї особи із складу домогосподарства, зазначених у пункті 9 цього Положення, які досягли 14-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються такі доходи (пункт 10 Положення № 848).
Згідно з абзацом першим п.9 Положення №848 до складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії
Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім'ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються (абзац другий п.9 Положення №848).
Відповідно до абзацу першого підп.2 п.6 Положення №848 будь-хто із складу домогосподарства або член сім'ї особи із складу домогосподарства має у своєму володінні транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п'яти років (крім мопеда).
Абзацом третім цієї ж норми встановлено, що наявність (відсутність) у власності або володінні зазначених осіб транспортних засобів зазначається у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Якщо право власності або володіння на транспортний засіб набуто під час отримання житлової субсидії, громадянин, якому призначено житлову субсидію, протягом 30 календарних днів зобов'язаний повідомити про це структурному підрозділу з питань соціального захисту населення незалежно від розміру вартості транспортного засобу.
В обґрунтування протиправності прийняття рішення про припинення надання житлової субсидії ОСОБА_1 не заперечує обов'язку зазначати наявний у володінні члена домогосподарства транспортний засіб, однак вказує на те, що під час вирішення питання про призначення житлової субсидії відповідачем не висловлено зауважень щодо достовірності вказаної в декларації від 22.10.2018 інформації, в тому числі й щодо наявності у її сина транспортного засобу, а тому з огляду на неналежне виконання відповідачем обов'язків щодо перевірки достовірності внесеної до декларації відомостей, вважає себе добросовісним набувачем житлової субсидії.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).
Згідно доводів відповідача, вибірковою перевіркою особових справ одержувачів житлових субсидій з'ясовано, що згідно з відомостями МВС України член сім'ї особи зі складу домогосподарства володіє транспортним засобом - мотоциклом, з моменту випуску якого не минуло 5 років, про що не було зазначено у декларації про доходи і видатки, долученої до заяви про призначення субсидії від 22.10.2018.
Тобто, відповідно до вимог абзацу другого п.9 Положення №848, доходи ОСОБА_2 як члена сім'ї особи із складу домогосподарства позивача враховуються під час призначення житлової субсидії позивачу.
У розділі IV Відомості про транспортні засоби, які зареєстровані в установленому порядку і з дати випуску яких минуло менше ніж 5 років (крім мопеда), що перебувають у власності або володінні осіб, які входять до складу домогосподарства, а також членів сім'ї осіб зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання (фактичного місця проживання) позивачем транспортний засіб не вказаний.
Наявною у матеріалах справи копією акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї позивача підтверджується наявність належного сину позивача транспортного засобу - мотоцикла, 2018 року випуску.
Слід зауважити, що з дати випуску транспортного засобу на час звернення позивача із заявою про призначення їй житлової субсидії від 22.10.2018 не минуло п'яти років.
Відтак позивач всупереч вимог, визначених абзацом першого пп.2 п.6 Положення №848, не зазначила в декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, про перебування у власності у члена сім'ї особи, що входить до складу домогосподарства, ОСОБА_2 транспортного засобу - мотоцикла марки SPARK SP150S-17, 2018 року випуску.
Наведені обставини враховані судом першої інстанції при перевірці законності та обґрунтованості дій (бездіяльності) та рішення відповідача на відповідність критеріям правомірності, визначених ч.2 ст. 2 КАС України, та стосовно відсутності підстав для визнання їх протиправними.
При цьому судом першої інстанції слушно вказано на те, що належний сину позивача транспортний засіб з огляду на його технічні характеристики не є мопедом.
Згідно із п.13 Положення №848 громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру.
Зі змісту довідки Територіального сервісного центру МВС №6145 (ТСЦ МВС №6145) від 16 липня 2021 року №31/19/5/48-Со/п видно, що згідно Єдиного державного реєстру МВС, станом на 16.07.2021 року за ОСОБА_2 зареєстровано 12.09.2018 SPARK SP150S-17, 2018 року випуску, вартість якого складає 10270 грн.
Згідно з абз. 4 п.22 Положення №848 за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об'єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії.
Відповідно до п.22 у випадках, зазначених в абзацах четвертому - восьмому цього пункту, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається управителем, об'єднанням, виконавцем комунальної послуги, громадянином.
Тобто механізм повернення надмірно отриманих коштів у виді житлової субсидії передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку якщо така надмірна сплата відбулась з вини отримувача субсидів, а саме через його зловживання, зокрема поданням документів з недостовірними відомостями.
Відповідачем виконано визначений процесуальним законом обов'язок доказування обставин зазначення позивачем при зверненні за призначенням житлової субсидії у декларації про доходи і витрати недостовірних відомостей, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію.
Натомість, доводи ОСОБА_1 , якими вона обгрунтовує протиправність дій та рішень відповідача, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та такими, що вказують на довільне тлумачення норм закону.
Зокрема обгрунтованими є покликання відповідача на те, що позивачем невірно трактується норма п. 14 Положення №848, згідно якої структурні підрозділи з питань соціального захисту населення мають право (а не обов'язок) робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням.
Крім того здійснення передбачених законодавством заходів щодо повернення та/або стягнення неправомірно отриманих державних виплат ст.7 Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» віднесено до повноважень органів, які здійснюють такі державні виплати.
Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи суд апеляційної інстанції поділяє висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст.139 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в строки, встановлені статтею 309 КАС України.
Керуючись статтями 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іжука Богдана Володимировича залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі №500/6102/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний