29 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/1511/21 пров. № А/857/2826/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.
за участі секретаря судового засідання Лутчин А.М.,
представника позивача: не з'явився
представника відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року про відстрочення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 року у справі № 300/1511/21 за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 70277,06 грн. та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003713306, №0003723306, №0003703306 від 15.11.2019, -
суддя в 1-й інстанції - Біньковська Н.В.
час ухвалення рішення - 14.12.2021.
місце ухвалення рішення - м.Івано-Франківськ ,
дата складання повного тексту рішення - 29.12.2021,-
Івано-Франківський окружний адміністративний суд, здійснюючи розгляд справи № 300/1511/21 встановив наявність заборгованості щодо сплати податкового боргу у ОСОБА_1 . Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 року позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , в дохід бюджету податковий борг в сумі 70277,06 грн. (сімдесят тисяч двісті сімдесят сім гривень 06 копійок).
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за зустрічним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003713306, №0003723306, №0003703306 від 15.11.2019 відмовлено.
Вказане судове рішення набрало законної сили 18.11.2021 року.
В подальшому ОСОБА_1 звернувся з заявою про відстрочення виконання судового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 року терміном на один рік.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 року заяву ОСОБА_1 від 22.11.2021 про відстрочення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 задоволено частково.
Відстрочено виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 у справі №300/1511/21 за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 70277,06 грн. та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003713306, №0003723306, №0003703306 від 15.11.2019, строком до 01.05.2022 року
В задоволенні решти заяви відмовлено.
Головне управління ДПС у Івано-Франківській області звернулось з апеляційною скаргою на вказану ухвалу, зазначаючи у апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не здійснено належного з'ясування обставин справи та оцінки доводів заявника, що привело до неправильного винесення ухвали.
Апелянт вказує на те, що задовольняючи заяву відповідача, суд першої інстанції прийняв до уваги те, що наведеною основною обставиною відстрочення виконання судового рішення є скрутне матеріальне становище боржника. Разом з тим, у відповідності до п.100.2 ст.100 Податкового кодексу України, платник має звернутись до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, однак відповідач не скористався цим правом, а звернувся безпосередньо до суду. Вказані обставини, на думку апелянта, є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції від 14.12.2021 року та винесення постанови про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 року терміном на один рік.
До суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від Головного управління ДПС у Івано-Франківській області про розгляд апеляційної скарги без участі апелянта.
Опонент апелянта направив до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу від 28.03.2021 року, в якому заперечує твердження апелянта щодо відсутності доказів на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання судового рішення від 07.10.2021 року ОСОБА_1 ..
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частинами третьою - п'ятою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Отже, нормами Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.
Водночас обов'язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу. Статтею 5 ПК України, яка встановлює співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, п. 5.2 цієї статті передбачено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування .
Таким чином, норми статті 100 ПК України, які регулюють правила розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (п. 100.5 ПК України) та порядку погашення податкового боргу (п.100.7 ПК України).
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що при розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником.
У відповідності до п. 100.4. ст. 100 ПК України підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Згідно з п. 100.5 ст. 100 ПК України підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Відповідно до п. 100.4, 100.5 ст. 100 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин (далі по тексту - Перелік).
Розділом І Переліку встановлені обставини, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника, а також документи, які підтверджують зазначені обставини.
Як встановлено судом зі змісту заяви, підставою для звернення до суду з останньою є скрутне матеріальне становище заявника.
Разом з тим, у поданій ОСОБА_1 заяві про відстрочення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.10.2021, не зазначено жодної з підстав, передбачених спеціальними нормами законодавства (ПК України та Переліком), що обґрунтовано могло бути враховано судом першої інстанції під час її розгляду.
Так, заявник лише зазначає про тяжкий фінансовий стан, наявність кредиторської заборгованості, але разом з тим, суд бере до уваги ту обставину, що отримуючи в 2007 році позику у розмірі 31 075,00 американських доларів, ОСОБА_1 використав позику в особистих потребах, та додатково отримав від банку прощення кредитної заборгованості у 2016 році.
З огляду на викладене, посилання заявника на перебування у скрутному фінансовому становищі, є неприйнятними, оскільки не можуть підтвердити наявність достатніх підстав для відстрочення виконання судового рішення.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Івано-Франківській області задовольнити, ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року у справі № 300/1511/21 - скасувати, прийняти нову постанову якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 22.11.2021 про відстрочення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді Т. В. Онишкевич
Р. П. Сеник
Повне судове рішення складено 05 квітня 2022 року.