П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/24460/21
Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Танасогло Т.М.,
Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Нерубайська сільська рада Одеської області про визнання протиправними дій та скасування рішення, -
У грудні 2021р. ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Нерубайська сільська рада Одеської області, в якому просила:
- визнати бездіяльність Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) протиправною;
- зобов'язати Біляївський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) розглянути та вирішити клопотання від 5.10.2021р. і Запит від 14.11.2021р. позивача у відповідності до діючого законодавства.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що П'ятим апеляційним адміністративним судом 18.03.2021р. ухвалено рішення у справі №420/3206/20 на користь ОСОБА_1 ..
22.04.2021р. головним державним виконавцем Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Горділовським М.М. постановою №65231537 відкрито виконавче провадження.
На виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/3206/20 від 18.03.2021р. та постанови про відкриття виконавчого провадження №65231537 від 22.04.2021р., Нерубайською сільською радою Одеського району Одеської області було прийнято Рішення №129-УІІІ від 25.05.2021р. про надання позивачці дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку.
5.10.2021р. ОСОБА_1 звернулась до державного виконавця із клопотанням щодо звернення до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а 14 .11.2021р. із запитом щодо стану виконавчого провадження.
Позивачка зазначила, що відповіді на вказані звернення не отримала, у зв'язку із чим звернулась до суду із даним позовом.
22.12.2021р. на електронну адресу позивачки надійшла відповідь Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 19.11.2021р. щодо винесення 29.09.2021р. державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження та Постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №65231537 від 29.09.2021р..
22.12.2021р. ОСОБА_1 подану заяву про уточнення (зміну предмету) позову, в якій з огляду на зміну фактичних обставин справи, просила:
- визнати дії Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) протиправними;
- скасувати Постанову Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про закінчення виконавчого провадження ВП №65231537 від 29.09.2021р..
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із даним судовим рішенням ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду клопотання від 5.10.2021р. і Запиту від 14.11.2021р. та зобов'язання їх розглянути, а також про залишення позовних вимог щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №65231537 від 29.09.2021р. без розгляду, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні, суд першої інстанції виходив з того, що порушення відповідачем приписів ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо не розгляду звернень ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження №65231537 не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами.
Що стосується позовних вимог про скасування постанови про закриття виконавчого провадження, то суд першої інстанції зазначив, що дана постанова виконана в повному обсязі, оскільки питання надання вихідної документації, необхідної для виконання робіт із землеустрою не були предметом розгляду справи №420/3206/21, за результатом розгляду якої видано виконавчий лист від 25.03.2021р. та відкрито виконавче провадження ВП №65231537.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування обставин по справі, у зв'язку з чим допустив невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.319 КАС України, рішення суду скасовує та приймає нову постанову про закриття провадження у справі та залишення позовних вимог без розгляду, з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/3206/20 від 18.03.2021р., частково задоволено позов ОСОБА_1 до Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, визнано протиправним та скасовано Рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області №810-VІІ від 3.03.2020р. в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку; зобов'язано Нерубайську сільську раду Біляївського району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку орієнтовним розміром 0,10 га на території Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області.
25.03.2021р. Одеський окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №420/3206/20.
22.04.2021р. головним державним виконавцем Біляївського міськрайонного ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відкрито виконавче провадження №65231537.
25.05.2021р. Нерубайською сільською радою Біляївського району Одеської області прийнято рішення №129-VІІІ Про виконання Постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2021р., яким вирішено надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку орієнтовним розміром 0,10 га на території Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області;
5.10.2021р. ОСОБА_1 звернулась із клопотанням до Біляївського міськрайонного ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просила державного виконавця звернутись до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі №420/3206/20.
14.11.2021р. ОСОБА_1 звернулась до Біляївського міськрайонного ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із запитом на інформацію, в якому просила надати інформацію щодо виконавчого провадження №65231537.
Позивачка зазначила, що відповіді на вказані звернення не отримала, у зв'язку із чим звернулась до суду із відповідним позовом.
22.12.2021р. ОСОБА_1 подала заяву про уточнення (зміну предмету) позову, в якій зазначила, що 22.12.2021р. на електронну пошту отримала відповідь Біляївського міськрайонного ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №29512 від 19.11.2021р. щодо винесення 29.09.2021р. постанови про закінчення виконавчого провадження та Постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №65231537 від 29.09.2021р..
У зв'язку із зміною фактичних обставин справи, позивачка змінила позовні вимоги, а саме просила:
- визнати дії Біляївського міськрайонного ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) протиправними;
- скасувати Постанову Біляївського міськрайонного ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про закінчення виконавчого провадження ВП №65231537 від 29.09.2021р..
Надаючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.1,2 ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Наведеним положенням Основного Закону України кореспондує ч.1 ст.5 КАС України, якою передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Завданням адміністративного судочинства, у розумінні ч.2 ст.2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Звернення особи до суду за захистом порушених прав та інтересів здійснюється шляхом подання позовної заяви, у якій позивач, згідно ст.160 КАС України, викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктом 4 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Таким чином, позовна заява обов'язково складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Відповідно до ст.47 КАС України, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
В свою чергу, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними будуть: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов'язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.
Визначаючи підстави позову, як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Процесуальний кодекс передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, однак одночасна зміна предмету позову та підстав позову законом заборонена.
При одночасній зміні предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю - вже новий позов. Саме у зв'язку із цим законодавцем було закріплено альтернативну зміну предмета чи підстав позову.
В обґрунтування заяви про уточнення позову від 22.12.2021р. зазначено лише те, що фактичні обставини справи змінились.
Між тим, згідно запису судового засідання від 23.12.2021р. у справі №420/24460/21 представник позивача, Абрамович Олексій Володимирович зазначив, що підставою оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №65231537 від 29.09.2021р. є те, що виконавчий документ не виконаний належним чином, оскільки Нерубайська сільська рада не надала вихідну документацію, необхідну для виконання робіт із землеустрою.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що первісні та уточнені позовні вимоги обґрунтовані різними обставинами, що по суті становить різні підстави, оскільки в обґрунтування первісних вимог зазначено про бездіяльність відповідача щодо не розгляду клопотання від 5.10.2021р. та запиту на інформацію від 14.11.2021р..
Отже, обґрунтування заявлених первісних позовних вимог суттєво відрізняється від обґрунтування тих позовних вимог, які заявлялись позивачкою у поданій заяві про уточнення позову.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що вказані вимоги між собою не пов'язані, містять різні підстави їх пред'явлення, різні обґрунтування наявності підстав для їх задоволення, а тому підлягали окремому дослідженню.
Однак, незважаючи на зазначене, позивачка подала заяву про уточнення позову, зазначивши новий предмет позову, який ґрунтується на інших підставах.
Згідно ст.172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Частиною 4 ст.169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст.172 цього Кодексу).
Згідно з п.7 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Враховуючи те, що у суду першої інстанцій були відсутні в даному випадку підстави для прийняття до провадження заяви про уточнення позову, що по суті становить зміну предмету та підстав позову, колегія суддів доходить до висновку про наявність підстав для залишення таких вимог без розгляду відповідно до ст.240 КАС України.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно ч.4 ст.240 КАС України, позивач не позбавлений можливості повторно звернутись з такими позовними вимогами до суду в загальному порядку.
Що стосується первинних позовних вимог, стосовно клопотання від 5.10.2021р. та запиту на інформацію від 14.11.2021р., не надання відповіді на які стало підставою для звернення позивачки до суду, були розглянуті та отримані позивачем, тобто підстави виникнення вказаних вимог відпали.
З огляду на вказані обставин суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови позивачу у задоволенні вказаної позовної вимоги, однак колегія суддів вважає такі висновки помилковими, з огляду на наступне:
Положеннями п.8 ч.1 ст.238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що повне відновлення порушених прав позивача було усунено самим відповідачем, що підтверджено в ході розгляду справи, колегія суддів вважає, що провадження в частині позовних вимог щодо визнання бездіяльності Біляївського міськрайонного ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) протиправною та зобов'язання Біляївського міськрайонного ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) розглянути та вирішити клопотання від 5.10.2021р. і Запит від 14.11.2021р. підлягає закриттю на підставі п.8. ч.1 ст.238 КАС України.
Відповідно до ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального або матеріального права.
Згідно до ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Оскільки при розгляді справи судом першої інстанції не правильно застосовано норми процесуального права, тому, на підставі ст.ст.317, 319 КАС України, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317,319 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021р. - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Нерубайська сільська рада Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання розглянути та вирішити клопотання від 5.10.2021р. і Запит від 14.11.2021р. у відповідності до діючого законодавства, на підставі п.8 ч.1 ст. 238 КАС України - закрити.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Нерубайська сільська рада Одеської області про скасування Постанови Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними дій та скасування Постанови Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про закінчення виконавчого провадження ВП №65231537 від 29.09.2021р. на підставі п.7 ч.1 ст.240 КАС України - залишити без розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: Т.М. Танасогло
Л.П. Шеметенко