П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/5057/21
Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Танасогло Т.М.,
Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Митниці в Херсонській області, Автономій Республіці Крим і м.Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Мир» до Митниці в Херсонській області, Автономій Республіці Крим і м.Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
У вересні 2021р. ТОВ "Строй Мир" звернулося в суд із адміністративним позовом до Митниці в Херсонській області, Автономій Республіці Крим і м.Севастополі, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення за №UA508040/2021/000199/2 від 25.08.2021р. про коригування митної вартості товарів.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що незважаючи на те, що для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано митному органу всі необхідні документи, передбачені ст.53 МК України, відповідачем без належного обґрунтування, із формальних підстав відмовлено у митному оформленні товару. Позивач вважає, що оскаржуване рішення про коригування заявленої митної вартості є протиправним, оскільки було прийнято з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання.
Посилаючись на зазначені обставини позивач просив позов задовольнити.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі №UA508040/2021/000199/2 від 25.08.2021р. про коригування митної вартості товарів.
Стягнуто з Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на користь ТОВ «Строй Мир» сплачений судовий збір у сумі 2 270грн..
Стягнуто з Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на користь ТОВ «Строй Мир» судові витрати на правничу допомогу у сумі 2 500грн..
Не погоджуючись із даним судовим рішенням Митниця в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
Проте, Указом Президента України за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Верховною Радою України, з 5:30год. 24.02.2022р. по всій території України запроваджено воєнний стан.
З урахуванням вказаного та належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Окрім того, вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 8.11.2005р. у справі Смірнов проти України, відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що 8.07.2019р. між ТОВ «Строй Мир» та компанією HOMEDECOR MANUFACTURING CO, LTD укладено контракт за №СН-UA-19/07/08 (надалі-Контракт) на поставку товару - меблі в асортименті, кількості та якості згідно супровідних документів на умовах CIF ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNIY відповідно до правил Інкотермс 2010.
У відповідності до умов вказаного контракту, специфікації від 22.06.2021р. за №20, пакувального листа від 22.06.2021р., рахунку-фактури (комерційного інвойсу) №ZL216087 від 22.06.2021р. та транспортних документів, позивач отримав товар згідно переліку, наведеного у зазначених документах.
Для здійснення митного оформлення товару, поставленого за вказаним контрактом, позивачем через представника ФОП ОСОБА_1 , 25.08.2021р. було подано митну декларацію за №UA508040/2021/006454, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 14 408,1дол.США.
Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подано наступні документи: пакувальний лист б/н від 22.06.2021р., рахунок-фактура (інвойс) №ZL216087 від 22.06.2021р., коносамент №ZYTC210611301 від 12.07.2021р., автотранспортну накладну №2506 від 22.08.2021р., декларацію про походження товару №ZL216087 від 22.06.2021р., доповнення до зовнішньоекономічного контракту №20 від 22.06.2021р., зовнішньоекономічний контракт №СН-UA-19/07/08 від 8.07.2019р., договір про надання послуг митного брокера за №01/12/20 від 1.12.2020р., інші некласифіковані документи.
Розглянувши надані документи, на виконання п.5 ст.54 МК України у відповідності п.3 ст.53 для Згідно із ч.3 ст.53 МК України, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення, не містять усіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару, а тому необхідно подати наступні відомості:
- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість навантаження, пакування, страхування;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправника;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
У відповідь на зазначене повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково були надані наступні документи: прайс-лист від постачальника (продавця); комерційну пропозицію.
В подальшому, 25.08.2021р. Митницею у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі прийнято рішення за №UA508040/2021/000199/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якої митна вартість товарів відкоригована у бік збільшення:
- товару №1 до загальної суми 28 236,88дол.США.
Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує його протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, які виникли з приводу визначення митної вартості товарів регулюються МК України.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Положеннями ч.3 ст.53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналізуючи вищенаведені норми, судова колегія зазначає, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом із тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з положеннями ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59, 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таке правозастосування узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 6 жовтня 2020р. у справі за №825/472/17, від 27 лютого 2019р. у справі за №814/1647/16, від 26 березня 2019р. у справі за №814/921/17.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що товариством подано митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни контракту. Зазначені документи не містять розбіжностей щодо вартості та вказують, що їх дані піддаються обчисленню. Водночас, митний орган не довів наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованої ТОВ «Строй Мир» продукції та протиправність оскаржуваного рішення.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що в інвойсі від 22.06.2021р. за №ZL216087 відсутні посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також відсутні банківські реквізити продавця, то судова колегія звертає увагу на те, що п.1.1. контракту №CH-UА-19/07/08 передбачено, що покупець має оплатити та прийняти Товар - меблі в асортименту в номенклатурі, кількості та цінах, зазначених у супровідних документах. Так, позивачем при митному оформленні товарів, окрім рахунку-фактури від 22.06.2021р. №ZL216087, що не містить посилань на контракт, подано, зокрема, специфікацію №20 від 22.06.2021р., яка містять відповідне посилання на контракт та ціни, які повністю відповідають цінам, зазначеним в рахунку-фактурі.
Крім того, з дослідженого судом контракту за №CH-UА-19/07/08, вбачається наявність банківських реквізитів продавця - компанії HOMEDECOR MANUFACTURING CO, LTD.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що митним органом відповідачем не наведено обґрунтованих доводів, яким чином недолік оформлення рахунку-фактури від 22.06.2021р. за №ZL216087 може свідчити на користь його твердження про заявлення ТОВ «Строй Мир» не повних відомостей про митну вартість.
Окрім того, судова колегія вважає, що наявність чи відсутність у рахунку-фактурі певних відомостей (реквізитів), зокрема, посилання на контракт та банківських реквізитів продавця, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі дані.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019р. по справі №821/829/18 (адміністративне провадження №К/9901/5724/19), від 14.08.2018р. по справі №821/1617/17 (адміністративне провадження №К/9901/48422/18).
Що стосується тверджень апелянта про зобов'язання декларанта надати страхові документи, то, як вбачається з матеріалів справи умовами поставки за контрактом є базис поставки CIF, у відповідності до якого саме постачальник поніс витрати на страхування товару і ці витрати включені до наданої постачальником ціна. Отже, вимоги митного органу про надання доказів розміру витрат на страхування є незаконними та безпідставними.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, висновки митного органу про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Митниці в Херсонській області, Автономій Республіці Крим і м.Севастополі - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М.Градовський
Судді: Т.М. Танасогло
Л.П. Шеметенко