29 березня 2022 року м. Дніпросправа № 216/3849/19(2-а/216/10/21)
Суддя І інстанції Бутенко М.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради
на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання неправомірною та скасування постанови №6-КР/17/24-60/349 по справі про адміністративне правопорушення від 14.03.2019 року, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати неправомірною та скасувати постанову Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради №6-КР/17/24-60/349 по справі про адміністративне правопорушення від 14.03.2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено штраф у розмірі 51000,00 грн;
- закрити справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 96-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 липня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Визнано неправомірною та скасовано постанову Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради №6-КР/17/24-60/349 по справі про адміністративне правопорушення від 14.03.2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено штраф у розмірі 51000,00 грн.
Закрити справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована правомірністю винесеної відносно позивача постанови, з огляду на доведеність його вини, у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальністю за яке визначена ч.1 ст.96-1 КУпАП. Вказує на те, що ним не було порушено строки притягнення до адміністративної відповідальності, які визначені ст. 38 КУпАП, оскільки згідно абз. 2 п.6 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244, днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб'єкта містобудування. Також скаржник зазначає, що про вчинення правопорушення йому стало відомо лише під час проведення перевірки, відповідач не міг дізнатися про правопорушення ніяким іншим чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 18.02.2019 року по 01.03.2019 року посадовими особами Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті «Реконструкція гаража легкового автотранспорту і складу готової продукції під комплекс з виробництва модулів кускового сортування за адресою: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 », замовник будівництва за яким виступило ТОВ "Гамаюн" генеральним проектувальником - ТОВ "ГРАД.КОМ", головним інженером проекту, особою, яка здійснює авторський нагляд: ОСОБА_1 .
За результатами проведення зазначеної перевірки відповідачем складено Акт за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 00801032019 від 01.03.2019 року, в якому зазначено про порушення вимог законодавства, які були виявлено під час перевірки, зокрема у п.1-5 розділу VIІІ "Опис виявлених порушень" зазначено про порушення ТОВ "ГРАД.КОМ" абз.2 ч.1 ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність", абз.1 п.9 Наказу від 16.05.2011 № 45 "Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів", додаток Е7, Додаток Е п.13 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", п.1.2. ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд", розділ 7, п.7.1. ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", п.5.1.2., п.6.27., п.6.28., п.10.8., п.10.8. ДСТУ Б А.2.4-4:2009 "Основні вимоги до проектної та робочої документації", Додаток Е.1, розділ 5 ДСТУ Б А.2.4-4:2009 "Основні вимоги до проектної та робочої документації", п.8.2. ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", розділ 5 ДСТУ Б А.2.4-4:2009 "Основні вимоги до проектної та робочої документації".
На підставі даних акту перевірки № 00801032019 посадовими особами відповідача був складений протокол про адміністративне правопорушення від 01.03.2019 року, в якому наведено висновок про те, що проектна документація на будівництво об'єкта розроблена ген проектувальником ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1" та головним інженером проекту Онищенком Олександром Олександровичем (наказ ТОВ "ГРАД.КОМ" від 01.09.2015 року № 8/1 "Про призначення ГІПа"), без урахування вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотримання вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил. На підтвердження вказаного висновку в протоколі наведено перелік виявлених порушень: - у робочому проекті відсутній розділ "Проект організації будівництва" (далі - ПОБ); - у робочому проекті відсутній розділ "Оцінка впливу на довкілля" (далі - ОВНС); - у робочому проекті та кресленнях не передбачено встановлення Системи пожежної сигналізації, яка визначена у Технічному завданні на проектування; - Том 1 робочого проекту не містить аркушу із записом про те, що проект розроблений відповідно до чинних норм, правил та стандартів та лист з відомостями про учасників проектування по кожному розділу проекту; Том 2, 3, 4, 5, 6 не мітить дат та підписів ГІП, директора ТОВ "ГРАД.КОМ", виконавця Михайличенко, Невзоров, Зоткина; - у складі робочого проекту (пояснювальної записки) відсутні вихідні дані для проектування (додатки).
Відповідачем також винесено припис № 7 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01.03.2019 року.
За результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності у складі: акт № 00801032019, протокол від 01.03.2019, припис № 7 від 01.03.2019, робочий проект «Реконструкція гаража легкового автотранспорту і складу готової продукції під комплекс з виробництва модулів кускового сортування за адресою: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 », технічний звіт про виконання комплексу топографо-геодезичних робіт виконане ТОВ'КРІКОН-ГЕО", технічне обстеження (шифр ОМ87/22 виконане ФОП ОСОБА_2 ), технічне обстеження (шифр ОМ87/3 виконане ФОП ОСОБА_2 ), журнал авторського нагляду від 17.06.2016 року, загальний журнал будівельно-монтажних робіт від 20.06.2016 року, акти на закриття прихованих робіт № 1025, матеріали фото-відео-аудіо фіксації, відповідачем винесена постанову № 6-КР/17/24-60/349 по справі про адміністративне правопорушення від 14.03.2019 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 000,00 грн.
Не погоджуючись з винесеною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся з цим позовом до суду.
За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч. 1 ст. 96-1 КУпАП передбачена відповідальність за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Відповідно до статті 244-6 КУпАП Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), 97, частини третя - п'ята статті 152-1, стаття 188-42).
В свою чергу, згідно із ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Однією з функцій управління у сфері містобудівної діяльності є контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації (п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону № 3038-VI).
За приписами ч. 4 ст. 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Сама процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).
Згідно з абзацу 2 пункт 1 Порядку № 553, державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Згідно з п. 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Періодичність проведення планових перевірок суб'єктів містобудування на об'єктах будівництва визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Планові перевірки об'єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи (громадяни), проводяться не частіше ніж один раз на півроку.
Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.
Відповідно до п. 9 Порядку від 23.05.2011 року № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Вказані положення кореспондуються із приписами п. 13 Порядку від 23.05.2011 року №553, згідно яких суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Відповідно до п.п. 16, 17, 18 Порядку від 23.05.2011 року № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Відповідно до п.п. 19, 20, 21 Порядку від 23.05.2011 року № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль направлений на дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі, зокрема, виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності органом державного архітектурно-будівельного контролю у двох примірниках складаються протокол, акт перевірки та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Водночас, державний архітектурно-будівельний контроль проводиться за обов'язковою участю суб'єкта містобудування.
Обов'язок контролюючого органу щодо забезпечення участі відповідної особи під час контролюючих заходів кореспондується із правом суб'єкта містобудування бути присутнім під час перевірки, надавати пояснення з приводу виявлених порушень, докази, що їх спростовують тощо.
З матеріалів справи вбачається, що архітектурно-будівельний контроль проводився за участю представника ТОВ «Гамаюн».
При цьому, представники ТОВ «Град.Ком» та головний інженер проекту ОСОБА_1 не були присутні.
В свою чергу, частиною першою статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР передбачено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Статтею 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб'єктів містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, суб'єктів містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів, суб'єктів містобудування, які виконують будівельні роботи, суб'єктів містобудування, які виготовляють будівельні матеріали тощо.
Отже відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності несуть лише ті суб'єкти містобудування, які вчинили протиправні діяння. Водночас факт правопорушення повинен бути належним чином зафіксований та доведений у законний спосіб.
Пунктами 19, 21 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі по тексту - Порядок №244), передбачено, що доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.
Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, згідно з вимогами ч. 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.
Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не був присутній ані під час складення акту за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 01.03.2019 року №00801032019, ані припису №7 від 01.03.2019 року, ані протоколу від 01.03.2019 року.
При цьому, конверти із вмістом зазначених документів, які були надіслані на адресу ОСОБА_1 повернулись до контролюючого органу із відміткою «за закінченням терміну зберігання) (т.1 а.с. 185-186,188-190).
З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 не був обізнаний при винесені контролюючим органом актом за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 01.03.2019 року №00801032019, приписом №7 від 01.03.2019 року, протоколом від 01.03.2019 року.
Також позивач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Як наслідок, відповідачем не було забезпечено права особи на участь у розгляду справи, подання доказів, пояснень, не забезпечено права на захист та вирішення справи у відповідності до вимог закону, що в свою чергу є підставою для скасування постанови Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради №6-КР/17/24-60/349 по справі про адміністративне правопорушення від 14.03.2019 року
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321,322 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 липня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
В повному обсязі постанову складено 29 березня 2022 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя Т.І. Ясенова