29 березня 2022 року м. Дніпросправа № 280/4152/21
Суддя І інстанції - Бойченко Ю.П.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Управління поліції охорони в Запорізькій області до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області про визнання протиправним та скасувати рішення в частині, -
Управління поліції охорони в Запорізькій області звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило:
- рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області від 14.05.2021 року №188 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду в частині повернення до Фонду соціального страхування України витрачених страхових коштів в сумі 11198,38 грн. (сум лікарняних, виплачених ОСОБА_1 , згідно листів непрацездатності АДЛ150103, АДГ824270, АДГ824569, АДГ824772, АДЛ324004, АДЛ324349, АДЛ324614, АДЛ329829, АДЛ329957) та штрафних санкцій у розмірі 5599,19 грн. (50% витрачених страхових коштів від суми 11198,38 грн) визнати протиправним та скасувати рішення в даній частині.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року позовну заяву задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області від 14.05.2021 року №188 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду в частині повернення до Фонду соціального страхування України витрачених страхових коштів у сумі 11198,38 грн. (сум лікарняних, виплачених ОСОБА_1 , згідно листів непрацездатності: АДЛ150103, АДГ824270, АДГ824569, АДГ824772, АДЛ324004, АДЛ324349, АДЛ324614, АДЛ329829, АДЛ329957) та штрафних санкцій у розмірі 5599,19 грн. (50% витрачених страхових коштів від суми 11198,38 грн.)
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована правомірністю оскаржуваного рішення, з огляду на те, що страхові кошти, які зараховані Фондом соціального страхування України на окремий рахунок роботодавця для здійснення фінансування застрахованій особі ОСОБА_1 були частково спрямовані на виплату аліментів, чим порушено порядку використання коштів Фонду, а саме по листках непрацездатності.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу, Управління поліції охорони в Запорізькій області просило відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що На підставі наказу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області від 14.04.2021 № 42-ОД та направлення від 14.04.2021 № 24, фахівцями Запорізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області у період з 15.04.2021 по 27.04.2021 проведена планова виїзна документальна перевірка дотримання порядку використання страхувальником - Управлінням поліції охорони в Запорізькій області страхових коштів Фонду соціального страхування України за період з 01.01.2017 по 31.03.2021, за результатами якої складено акт від 27.04.2021 № 24.
В ході перевірки встановлено, серед іншого, що: "…страхові кошти, які зараховані Фондом соціального страхування України на окремий рахунок роботодавця для здійснення фінансування застрахованій особі ОСОБА_1 , були частково спрямовані на виплату аліментів, чим порушено порядок використання коштів Фонду, а саме по листках непрацездатності: 16. АДЛ150103…неправомірно витрачено 825,43 грн….17. АДГ824270… неправомірно витрачено 1345,19 грн….18. АДГ824569… неправомірно витрачено 1070,41 грн….19. АДГ824772…неправомірно витрачено 1193,92 грн….20. АДЛ324004…неправомірно витрачено 1399,77 грн….21-22 АДЛ324349 та АДЛ324614…неправомірно витрачено 1440,94 грн….23. АДЛ329829…неправомірно витрачено 1702,31 грн….24. АДЛ329957…неправомірно витрачено 2220,41 грн….".
Позивач подав заперечення на акт перевірки від 28.04.2021 №984/43/27/3/01-2021, за результатами розгляду яких листом від 05.05.2021 повідомлено про те, що висновки акту перевірки є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам законодавства.
14.05.2021 Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області прийнято рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду №188, яким встановлено, що поверненню до Фонду соціального страхування України підлягають неправомірно витрачені страхові кошти у сумі 14139,66 грн. та вирішено застосувати до Управління поліції охорони в Запорізькій області штраф у розмірі 50% неправомірно витрачених страхових коштів у сумі 7069,83 грн.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача звернувся до суду з позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV; тут і надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 3 Закону № 1105-XIV визначені принципи соціального страхування, серед яких, зокрема, обов'язковість фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом, а також принцип відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
Фонд має право накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону (п. 5 ч. 1 ст. 10 Закону № 1105-XIV).
Пунктами 2, 3 ч. 2 ст. 10 Закону № 1105-XIV передбачено, що на Фонд покладено обов'язок здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів та контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань соціального страхування.
Згідно з положеннями ст. 20 Закону № 1105, за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: 1) допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною); 2) допомога по вагітності та пологах; 3) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві); 4) оплата лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 22 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків: 1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві; 2) необхідності догляду за хворою дитиною; 3) необхідності догляду за хворим членом сім'ї; 4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною; 5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби; на період перебування у закладах охорони здоров'я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій; 6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу; 7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства; 8) перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.
Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебування у закладах охорони здоров'я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Згідно частини 1 статті 30 Закону № 1105 матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).
Порядок фінансування Фондом соціального страхування України страхувальників визначено статтею 34 Закону № 1105.
Так, частиною першою статті 34 Закону № 1105, серед іншого, встановлено, що фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.
Частиною другою статті 34 Закону № 1105 передбачено, що страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.
Страхувальник, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.
Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
Відповідно до частини 6 статті 15 Закону № 1105-XIV у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
Тобто, необхідною передумовою для зобов'язання страхувальника відшкодувати витрачену суму страхових коштів та накладення на страхувальника штрафу є встановлення факту порушення роботодавцем порядку використання страхових коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог статті 34 Закону № 1105-XIV, а саме спрямування страхових коштів на виплату аліментів.
Так, частиною другою статті 34 Закону № 1105-XIV прямо передбачено, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
При цьому, пунктом другим частини 1 статті 16 Закону № 1105-XIV визначено, що застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було подано до Управління поліції охорони в Запорізькій області заяви від 06.11.2018, від 20.12.2018, від 15.01.2019, від 18.02.2019, від 27.03.2019, від 07.05.2019, від 01.07.2020, від 25.06.2020 в яких він, у зв'язку з неможливістю самостійно перерахувати аліменти, просив перерахувати частину страхових коштів, які належали йому до виплати, на картковий рахунок матері його дитини ОСОБА_2 ..
При цьому, колегія суддів звертає увагу на тому, що перерахування частини страхових коштів відбулось не на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону, а на письмове прохання застрахованої особи - ОСОБА_1 , який має право розпоряджатися призначеними йому страховими виплатами на власний розсуд.
У такому випадку, на переконання суду, позивачем порушення вимог статті 34 Закону № 1105-XIV не допущено.
У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області від 14.05.2021 №188 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду в частині повернення до Фонду соціального страхування України витрачених страхових коштів у сумі 11 198,38 грн. (сум лікарняних, виплачених ОСОБА_1, згідно листів непрацездатності: АДЛ150103, АДГ824270, АДГ824569, АДГ824772, АДЛ324004, АДЛ324349, АДЛ324614, АДЛ329829, АДЛ329957) та штрафних санкцій у розмірі 5 599,19 грн. (50 % витрачених страхових коштів від суми 11 198,38 грн.) і наявності підстав для його скасування.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
В повному обсязі постанова складена 29 березня 2022 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя Т.І. Ясенова
суддя С.В. Сафронова