01 квітня 2022 року справа № 580/8024/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в особі головуючого Руденко А., розглянувши у письмовому провадженні у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати грошового забезпечення та зобов'язання провести перерахунок грошового забезпечення, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення, з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020, яка прийнята у справі №826/6453/18), а саме із безпідставним застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок грошового забезпечення позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020, яка прийнята у справі №826/6453/18), а саме із застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення, та зобов'язати провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по день звільнення - 01.04.2020, а також виплату недоотриманих сум інших виплат, проведених у зв'язку із звільненням зі служби.
Обгрунтовуючи позовні вимоги вказав, що проходив службу в органах Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) та звільнений 01.04.2020 у відставку за станом здоров'я. Питання визначення складу та розміру грошового забезпечення військовослужбовців визначалось постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), пунктом 4 якої було встановлено, що посадовий оклад військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) були внесені зміни та передбачено, що розміри посадових окладів військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Відповідно до внесених змін посадовий оклад позивача та оклад за спеціальним військовим званням визначався шляхом застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018, а саме: 1762 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправними та нечинними вищезгадані зміни, таким чином з 29.01.2020 пункт 4 Постанови №704 відновив свою дію в редакції, яка діяла до внесення змін Постановою №103.
Відповідно до п. 3 розділу 11 Закону України від 06.12.2016 №1774-V111 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Отже з 29.01.2020 розміри посадового окладу та окладу за спеціальним званням мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, який станом на 01.01.2020 року становив 2102 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт. Проте відповідач продовжував застосовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений станом на 01.01.2018 як для визначення розміру окладу, так і для визначення розміру окладу за військовим (спеціальним) званням, внаслідок чого грошове забезпечення та розміри виплат у зв'язку зі звільненням з військової служби були зменшені.
Відповідач відзиву на позов не надав.
Ухвалою судді від 12.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Вивчивши доводи позивача, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.
Позивач ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні ДСНС України у Черкаській області та наказом від 01.04.2020 №65 звільнений зі служби у відставку за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом здоров'я).
У відповідь на заяву позивача від 02.09.2021 листом від 27.09.2021 №6802-5279/02 Головне управління ДСНС України у Черкаській області повідомило позивача, що розмір посадового окладу та окладу за спеціальним званням був встановлений позивачу відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» керуючись пунктом 4 вказаної Постанови, для розрахунку застосовувався розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня 2018 року, а саме: 1762,00 грн.
Вважаючи, що з 29.01.2020 посадовий оклад та оклад за спеціальне звання повинен бути встановлений з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020 у сумі 2102 грн, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що виникли регулюються спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, зокрема, є Закон України № 2011-XII від 20.12.1991 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
Згідно статті 9 вищевказаного Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до п. 10 Постанови №704, ця постанова набирає чинності з 01.03.2018 р.
Згаданою Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103).
Відповідно до положень пункту 1 Постанови №103, перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
На підставі положень пункту 6 Постанови № 103, внесено зміни до Постанови №704, внаслідок яких п. 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Згідно положень частини 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 постанови КМ України № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".
Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.
Враховуючи викладене, оскільки зміни, внесені Постановою №103 до пункту 4 Постанови №704 визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Отже починаючи з 29.01.2020 у позивача виникло право на отримання грошового забезпечення з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за спеціальним званням, який визначається шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 в первинній редакції, тобто без використання показника прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 року.
Разом з тим, згідно пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що після набрання чинності цим законом мінімальна заробітна плата не застосовуються як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Як свідчить зміст Закону № 1774-VIII, цим Законом вносилися зміни до низки законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Отже, таким приписом законодавець заборонив застосовувати розмір мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів осіб, які отримують заробітну плату (грошове забезпечення) за рахунок коштів Державного бюджету України.
З прийняттям Закону № 1774-VIII в Україні змінено підхід щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини не лише при визначенні посадових окладів, а й щодо розрахунку всіх виплат, де раніше застосовувалася як розрахункова величина мінімальна заробітна плата.
Аналіз такого правового регулювання дає підстави зробити висновок про те, що законодавець, по-перше, заборонив застосовувати для визначення розмірів посадових окладів розмір мінімальної заробітної плати; по-друге, чітко передбачив, що для визначення посадових окладів має застосовуватися розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений на 01 січня відповідного календарного року.
Отже в спірних правовідносинах мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина при визначенні розміру посадових окладів та розміру окладів за спеціальне звання.
Судом встановлено, що відповідач при визначенні розміру посадового окладу позивача та розміру окладу за спеціальне звання застосував прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений станом на 01.01.2018 року, у сумі 1762 грн.
Таким чином за період з 29 січня 2020 року і до дня звільнення зі служби 1 квітня 2020 року відповідач здійснював нарахування і виплату посадового окладу та окладу за спеціальним званням із застосуванням неправильної розрахункової величини.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині вимог, які стосуються визнання протиправними дій Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення із застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року для визначення розмірів складових грошового забезпечення, та в частині зобов'язання провести перерахунок грошового забезпечення позивача із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року для визначення розмірів складових грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 01.04.2020 та зобов'язання провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення є законними та обгрунтованими.
Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 11 грудні 2019 року у справі № 240/4946/18, щодо застосування п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та не суперечать їй.
Щодо позовних вимог про виплату недоотриманих сум інших виплат, проведених у зв'язку зі звільненням, позивач зазначає, що такими виплатами є:
- вихідна допомога, виплата якої передбачена пунктом 10 постанови КМУ від 17.07.1992 №393, у розмірі 50% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
- щомісячна грошова допомога, виплата якої передбачена пунктом 2 розділу 111 наказу МВС від 23.04.2015 №475, пунктом 11 постанови КМУ від 17.11.1992 №393, у розмірі окладу за спеціальним званням;
- грошова компенсація за 27 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2020 рік.
Судом встановлено, що вказані виплати передбачені витягом з наказу від 01.04.2020 №65 про звільнення позивача зі служби.
Згідно пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту, які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно пункту 11 вказаної постанови особам, звільненим із служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, протягом одного року після звільнення із служби виплачується щомісячна грошова допомога у розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням; щомісячна грошова допомога виплачується тим особам, що під час служби мали право на отримання окладу за військовим (спеціальним) званням.
Наказ МВС від 23.04.2015 №475, на який міститься посилання у наказі від 01.04.2020 №65, втратив чинність на підставі наказу МВС України від 20.07.2018 №623, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 травня 2015 за №544/26989 «Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» (далі - Наказ №623).
Згідно пункту 3 розділу ХV Наказу №623 особам рядового і начальницького складу, звільненим із служби цивільного захисту за віком, станом здоров'я та у зв'язку із скороченням штатів, які щорічну основну відпустку за поточний рік тривалістю, передбаченою частиною другою статті 129 Кодексу цивільного захисту, не використали, виплачується грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки.
Пунктом 5 розділу ХV Наказу №623 передбачено, що при виплаті грошової компенсації за невикористану у році звільнення зі служби цивільного захисту відпустку до розрахунку береться грошове забезпечення особи рядового чи начальницького складу, яке вона отримувала на день звільнення.
Пунктом 7 розділу ХV Наказу №623 передбачено, що особам рядового і начальницького складу, які звільняються із служби цивільного захисту за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби цивільного захисту в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно пункту 12 7 розділу ХV Наказу №623 особам рядового і начальницького складу, які в разі звільнення зі служби цивільного захисту мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується ця грошова допомога, включаються оклад за штатною посадою, оклад за спеціальним званням і додаткові види грошового забезпечення постійного характеру (надбавки, доплати, премії)
За змістом вказаних приписів розрахунок одноразової грошової допомоги, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку та щомісячної грошової допомоги здійснюється із грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військове звання) станом на день звільнення зі служби.
Враховуючи, що станом на 01.04.2021 відповідач для розрахунку посадового окладу та окладу за військове звання протиправно застосував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2018, вищезазначені виплати при звільненні позивача також мають бути перераховані, а позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи зазначене позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Позивач звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати розподілу не підлягають
Керуючись ст. 5, 9, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29 січня 2020 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (вул. Прикордонника Лазаренка, 1, м. Черкаси, 18029, код ЄДРПОУ 38646021) провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, для визначення розмірів посадового окладу та окладу за спеціальне звання за період з 29 січня 2020 року по 1 квітня 2020 року та виплатити перераховане грошове забезпечення з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (вул. Прикордонника Лазаренка, 1, м. Черкаси, 18029, код ЄДРПОУ 38646021) провести перерахунок нарахованих і виплачених при звільненні зі служби ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) вихідної допомоги при звільненні, передбаченої пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, щомісячної грошової допомоги, передбаченої пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 та грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2020 рік з грошового забезпечення, обрахованого із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, та виплатити перераховані суми з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Головуючий Алла РУДЕНКО