Справа № 560/14796/21
іменем України
06 квітня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
розглянувши адміністративну справу за позовом фермерського господарства "Жайвір-К" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України у Хмельницькій області про відмову в реєстрації податкової накладної від 19 квітня 2021 року № 2578114/21313329 та ДПС України № 20587/21313329/2 від 11.05.2021 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати складену фермерським господарством "Жайвір-К" 10 липня 2020 року податкову накладну № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою від 05.11.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою від 01.12.2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви , а саме: надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску строку.
Представником позивача надано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
Заява обгрунтована тим, що предметом розгляду даної справи є рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 20.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних №2578114/21313329 від 19.04.2021 року.
З матеріалів справи вбачається, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2578114/21313329 від 19.04.2021 року оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, та рішенням Державної податкової служби України №20587/21313329/2 від 11.05.2021 року скарга позивача залишена без задоволення, а зазначене рішення без змін.
Позивач зазначає, що необхідно враховувати правову позицію висловлену Верховним Судом у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, згідно якої положення Податкового кодексу України поширюються на відносини щодо обрахунку строку звернення до суду з позовами про оскарження рішення контролюючого органу, при оскарженні рішення податкового органу слід застосовувати строки подання позову визначені у підпунктах 56.18, 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, тобто один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, у разі застосування процедури адміністративного оскарження. Верховний Суд вказав, що пункт 56.19 статті 56 Податкового України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження. Норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень- рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України).
Проте у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 640/25944/19 Верховний Суд вказав, що, у разі коли спірні правовідносини у справі, виникли до рішення Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, тобто до зміни правової позиції щодо строків судового оскарження рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, слід враховувати попередню судову практику щодо строків звернення. З метою недопущення обмеження права на доступ до суду через зміну судової практики, суд констатує відсутність правових підстав для залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду. Такий підхід вже використовувався Верховним Судом.
Тому позивач вважає, що строк звернення ним пропущено з поважних причин, і відповідно клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про залишення даного адміністративного без розгляду задоволенню не підлягає.
Також у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що наказом директора ТОВ "АГРОФІРМА ЕКОПРОД" №08-з від 18.02.2021 "Про оголошення простою підприємства на час карантину" наказано оголосити простій не з вини працівників з 19.02.2021 по 03.05.2021.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 19 грудня 2020 року до 31 серпня 2021 року на території України карантин, продовживши дію карантину.
Таким чином, позивач зазначає, що у період з 12 березня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України встановлено карантин, у зв'язку з чим у країні впроваджувалися певні обмеження.
Згідно ч. 3 Розділу VI КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Зважаючи на те, що введення у країні карантину та певних обмежень не залежало від волевиявлення позивача, враховуючи, що в період з лютого по грудень 2021 позивач не в змозі був (з огляду на обмежені комунікації) звернутися за правовою допомогою (договір про надання правової допомоги укладено 12.10.2021 року), а підготовка та подання позовної заяви потребували певного часу, наряду з кризою неплатежів обумовлених карантинними обмеженнями, що унеможливило повного мірою та своєчасно закумулювати необхідні кошти для сплати судового збору та оплати послуг правової допомоги, позивач вважає поважними перелічені причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з урахуванням вказаних доводів, суд зазначає наступне.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.
Відповідно до частини першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено спеціальний (скорочений) строк звернення до суду.
Згідно частини 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Дослідження змісту приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов'язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.
Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб'єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов'язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв'язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.
Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов'язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.
Вказана позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.10.2019 року по справі № 640/20569/18.
В той же час, згідно іншого правового висновку Верховного Суду, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються у судовому порядку у такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому, такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові по справі № 640/20468/18 від 11.10.2019 року та постанові Верховного Суду по справі № 500/2486/19 від 26.11.2020 року, згідно змісту якої уточнено правовий підхід, враховуючи інший предмет спору.
Суд відмічає, що згідно частини 5 статті 245 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного суду.
Судом з матеріалів справи з'ясовано, що позивачем подано скаргу на рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області № 2578114/21313329 від 19.04.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 10.07.2020 року.
Внаслідок розгляду скарги, органом центрального рівня прийнято рішення від 11.05.2021 року № 20587/21313329/2, яким відмовлено у задоволенні скарги.
Відповідачем надано суду копію квитанції про надіслання рішення від 11.05.2021 року № 20587/21313329/2, відповідно до якої позивачу вручено вказане рішення 11.05.2021 року о 18 год. 36 хв., в той час як позовна заява до суду подана лише 29.10.2021 року.
Тобто позивачем застосовано досудовий порядок вирішення спору, шляхом звернення до контролюючого органу центрального рівня з відповідною скаргою на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Таким чином в даному випадку строк звернення до суду згідно із частиною 4 статті 122 КАС України має складати три місяці із дня отримання рішення за результатами розгляду скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Отже, звернувшись до суду з позовом лише 29.10.2021 року, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду.
Також в обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, позивач вказує на наявність карантинних заходів в Україні, які запроваджені з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
З даного приводу суд зазначає наступне.
17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 731-IX від 18.06.2020, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 731-IX від 18.06.2020 встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону N 731-IX від 18.06.2020, яка є чинною на момент звернення позивача до суду з даним позовом, передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Таким чином, строк звернення до суду, який закінчився у період дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України та під час дії пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України поновлюється не автоматично, а лише за наявності двох умов: 1) якщо причини його пропуску є поважними; 2) такі причини є такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
При цьому граматичне тлумачення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що наявність сполучника "і" вказує на обов'язкову наявність двох вищенаведених умов.
Тобто, виходячи з наведених законодавчих приписів з 07.08.2020 сам факт встановлення карантину не може слугувати причиною для поновлення процесуального строку звернення до суду, а можливість поновлення процесуального строку визначається у взаємозв'язку зі встановленням поважності причин пропуску строку та їх зумовленості обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, не містить посилання на обґрунтовані, поважні причини пропуску строку звернення до суду та взаємозв'язку таких причин із обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, а доводи позивача не спростовують позиції суду щодо наявності підстав для обмеження права позивача на звернення до суду тримісячним строком.
Посилаючись на введення в державі карантинних обмежень у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), позивач не надав жодного доказу на підтвердження обставин, пов'язаних із такими подіями, які мали місце у відношенні безпосередньо до нього та перешкоджали своєчасному зверненню до суду, зокрема ним не надано, зазначеного у заяві про поновлення строку звернення до суду, наказу № 08-з від 18.02.2021 "Про оголошення простою підприємства на час карантину".
При цьому, суд зазначає, що в даній справі процесуальні строки, не були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.
У даному випадку з позовом до суду позивач звернувся 29.10.2021, проте строк на звернення до суду завершився 11.08.2021, а строки, обумовлені коментованими вище законами - 07.08.2020.
Враховуючи все вище наведене, суд дійшов висновку, що позивач не обґрунтував дотримання строків звернення до суду та не подав належні і допустимі докази на підтвердження існування об'єктивних причин, які унеможливили подання даної позовної заяви у строк, встановлений процесуальним законом.
Щодо твердження позивача про поважність причини пропуску звернення до адміністративного суду з даним позовом, із посиланням на постанову Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 640/25944/19, в якій зазначено, що у разі коли спірні правовідносини у справі, виникли до рішення Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, тобто до зміни правової позиції щодо строків судового оскарження рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, слід враховувати попередню судову практику щодо строків звернення, суд зазначає, що в даній справі спірні правовідносини виникли після рішення Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
На підставі зазначеного та за відсутності поважних підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку, що дану позовну заяву необхідно залишити без розгляду.
Керуючись статтями 123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву приватного фермерського господарства "Жайвір-К" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,- залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя В.К. Блонський