06 квітня 2022 року м. Рівне №460/1169/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС України у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у Рівненській області № 1330217000705 від 29.12.2021. Позов обґрунтовано тим, що відповідач, всупереч визначеної у ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами кінцевої дати її дії, застосував до позивача штраф.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що до позивача правомірно застосовано штрафні санкції за торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії. Просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою від 25.01.2022 позовна заява залишалася без руху.
Ухвалою від 14.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
04.04.2022 надійшов письмовий відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення строку подання відзиву та доказів.
05.04.2022 ухвалою поновлено відповідачу строк для подання відзиву та доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив таке.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, знаходиться на податковому обліку у відповідача. Здійснювала підприємницьку діяльність у кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
20.11.2020 позивач отримала ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 17160311202002691, термін дії з 26.11.2020 до 26.11.2021.
26.11.2021 позивач отримала ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 17160311202102671, термін дії з 27.11.2021 до 27.11.2022.
09.11.2021 відповідачем виданий наказ № 2258-п “Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ”, згідно з яким на підставі підпункту 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, ст. 20, підпункту 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пункту 80.8 ст. 80, пункту 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України вирішено провести фактичну перевірку кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1
01.12.2021 контролюючим органом проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт про результати фактичної перевірки, яким встановлено, зокрема, факт здійснення продажу тютюнових виробів без придбання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, а саме: 26.11.2021 через РРО фіскальний номер 3000957647 проведено тютюнові вироби без придбання ліцензії.
Вказаним порушені вимоги статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).
На підставі акта перевірки контролюючим органом 29.12.2021 прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" № 1330217000705, яким до позивача застосовано у відповідності до статті 17 Закону N 481/95-ВР, штрафні (фінансові) санкції у сумі 17000,00 грн. (а.с.6, 7).
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулася до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями, тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон № 481/95-ВР.
Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку (стаття 1 Закону №481/95-ВР).
Роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування (стаття 1 Закону №481/95-ВР).
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (стаття 15 Закону №481/95-ВР).
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік.
Судом установлено, що позивачу, як суб'єкту господарювання, видана ліцензія на право “Роздрібна торгівля тютюновими виробами” №17160311202002691 - термін дії: з 26.11.2020 до 26.11.2021.
Висновки Акта перевірки про порушення позивачем порядку реалізації тютюнових виробів (без наявності ліцензій) базуються на тому, що реалізація такого товару відбулася після закінчення дії ліцензії - 26.11.2021.
Суд зазначає, що спеціальним законом з питань ліцензування роздрібного продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначено річний термін дії ліцензій та не встановлено правило щодо початку та закінчення перебігу строку дії ліцензії та порядку його обчислення.
За правилами частини шостої статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
За правилами статті 251 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 252 ЦК України).
Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Статтею 254 ЦК України встановлено, що строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (частина перша статті 255 ЦК України).
Суд зазначає, що терміни дії ліцензії №17160311202002691 був обмежений уповноваженим органом з настанням календарного дня - 26.11.2021, шляхом зазначення в ній прийменника "до", який в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.
Згідно із частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.
За змістом статті 2 цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строк спливає.
Відповідно до частини другої статті 4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.
З урахуванням наведеного граматичного аналізу та положень Конвенції, вжиття в ліцензії кінцевої дати дії “до 26.11.2021” свідчить про те, що у цей день у суб'єкта господарювання є право на роздрібну торгівлю тютюновими виробами. Тобто, дата 26.11.2021 є днем, коли дія ліцензії не сплинула.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2019 року по справі №803/630/17, від 25 квітня 2018 року по справі №803/350/17, від 18 квітня 2019 року по справі № 815/1871/16.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Суд констатує, що у даному випадку у контролюючого органу були відсутні правові підстави для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності у вигляді штрафу, оскільки реалізація тютюнових виробів здійснена за наявності відповідної ліцензії.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №1330217000705 від 29.12.2021 в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 992,40 грн, оскільки розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру фізичною особою - підприємцем складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 29.12.2021 № 1330217000705.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 06 квітня 2022 року
Учасники справи:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління ДПС України у Рівненській області (вул.Відінська, 12,м. Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Суддя С.М. Дуляницька