Справа № 552/1114/18 Номер провадження 22-ц/814/439/22Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т. В. Доповідач ап. інст. Гальонкін С. А.
31 березня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Гальонкіна С.А.,
суддів Карпушина Г.Л., Кузнєцової О.Ю.,
при секретарі Таценко Т.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2021 року
у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,
Короткий зміст позовних вимог та рух справи в суді першої інстанції
У травні 2021 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства (далі - ПОКВПТГ) «Полтаватеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачі користуються послугами підприємства по забезпеченню тепловою енергією у вигляді опалення та централізованого гарячого водопостачання, але не розраховуються за вказані послуги, в зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з 01 липня 2015 року по 01 січня 2018 року в сумі 61 285 грн. 28 коп. За період з 01 вересня 2015 року по 01 січня 2018 року нараховано індекс інфляції в сумі 8 146 грн. 20 коп. та 3% річних в сумі 1 910 грн. 96 коп.
Просило стягнути з відповідачів на користь підприємства заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 71 342 грн. 44 коп. та судовий збір в розмірі 1 762 грн. на користь підприємства.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 12 квітня 2018 року позовні вимоги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання задоволено (а.с.55, том 1).
07 травня 2021 року адвокат Зогаль О.М. в інтересах відповідача ОСОБА_8 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення у справі №552/1114/18 (а.с.70-71, том 1).
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 19 травня 2021 року скасовано заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 квітня 2018 року по справі за позовом ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та призначено справу до розгляду в спрощеному провадженні з викликом сторін на 22 червня 2021 року на 13 годину (а.с.88-89, том 1).
12 липня 2021 року позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 липня 2015 року по 01 січня 2018 року в сумі 44 702 грн. 62 коп., індекс інфляції за період з 01 вересня 2015 року по 01 червня 2021 року в сумі 17 548 грн. 72 коп., 3% річних за період з 21 серпня 2015 року по 01 липня 2021 року в сумі 6 313 грн. 29 коп., а всього 68 564 грн. 63 коп. та судовий збір в сумі 1 762 грн. Залишити без розгляду позовні вимоги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, що утворилася за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 липня 2015 року по 01 січня 2018 року (а.с.164-165, том 1).
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2021 року заяву ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» задоволено.
Позовну заяву ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води залишено без розгляду.
При розгляді справи судом першої інстанції представник ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Суржинська К.О. уточнила позовні вимоги зменшивши суму заборгованості, яка утворилась у відповідачів до 40 702 грн. 62 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, що утворилася за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 липня 2015 року по 01 січня 2018 року в сумі 40 702,62 грн., індекс інфляції за період з 01 вересня 2015 року по 01 червня 2021 року в сумі 17 548, 72 грн., 3% річних за період з 21 серпня 2015 року по 01 липня 2021 року в сумі 6313 грн. 29 коп., а всього 64567,63 грн. та судовий збір в сумі 1 762 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З рішенням суду не погодився ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку. Просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення з нього заборгованості за спожиті послуги скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що ним було сплачено свою частку заборгованості, тобто він виконав свої зобов'язання перед позивачем, а тому суд задовольняючи позовні вимоги в оскаржуваній частині допустив порушення його прав та інтересів.
Доводи відзиву на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку зібраним у справі доказам, у свою чергу доводи відповідача є необґрунтованими та не спростовують висновків суду.
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи до суду не зявилися.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_9 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та апеляційної скарги рішення суду оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_1 , у зв'язку зі сплатою ним своєї частки заборгованості.
А тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави переглядати рішення суду в частині задоволення позовних вимог до інших відповідачів та щодо загального розміру заборгованості.
Встановлені обставини справи
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 проживають за адресою: АДРЕСА_1 , та користуються послугами підприємства по забезпеченню тепловою енергією у вигляді опалення та централізованого гарячого водопостачання.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено і дану обставину не заперечували сторони по справі, що відповідачами 22 червня 2021 року була здійснена оплата в сумі 10 200 грн. в рахунок погашення заборгованості за послугу з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2017 року.
У результаті проведеного перерахунку заборгованості з врахуванням кількості зареєстрованих осіб та сплаченої відповідачами суми заборгованість за користування послугами по забезпеченню тепловою енергією у вигляді опалення та централізованого гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 липня 2015 року по 01 січень 2018 року її розмір становить 40 702 грн. 62 коп.
Оскільки, відповідачі прострочили виконання грошового зобов'язання за період з 01 вересня 2015 року по 01 червня 2021 року нараховано індекс інфляції в сумі 17 548 грн. 72 коп. та 3% річних за період з 21 серпня 2015 року по 01 липня 2021 року в сумі 6 313 грн. 29 коп.
Позиція суду апеляційної інстанції
За змістом статей 150, 156, 162 ЖК УРСР власник житлового будинку (квартири), а також члени його сім'ї зобов'язані утримувати квартиру, сплачувати за комунальні послуги за затвердженими тарифами.
Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах з утримання будинку (квартири) і прибудинкової території та проведенню ремонту.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.
Стаття 543 ЦК України передбачає, що в разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсягу як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Частинами 1, 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання (стаття 541 ЦК України).
Згідно з частини 1 статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Зі змісту зазначених норм слідує, що законодавством читко встановлено солідарну відповідальність споживачів за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. При цьому зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач звернувся до суду саме з вимогою про солідарне стягнення заборгованості з усіх відповідачів, та при розгляді апеляційної скарги заперечував щодо пропорційного стягнення, а саме виділення в окрему частку заборгованості ОСОБА_1 .
Тоді як відповідно до положень частини 1 статті 543 ЦК України визначення способу стягнення заборгованості є правом позивача.
За вказаних обставин, аналізуючи матеріали справи, колегія суддів не вбачає обґрунтованих та законних підстав обмежити права позивача щодо вибору способу захисту своїх прав та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо солідарного стягнення заборгованості з усіх відповідачів.
Разом з тим, слід звернути увагу, що відповідно до частини 4 статті 543 ЦК України виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Частиною 1 статті 544 ЦК України встановлено, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Щодо солідарного стягнення судового збору
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У частині 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно норм ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також постанови Пленум ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів.
При цьому, солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Аналізуючи зазначені норми права, колегія суддів звертає увагу, що навіть у випадку солідарного стягнення заборгованості з декількох відповідачів судовий збір підлягає пропорційному стягненню з усіх відповідачів в рівних частках.
Зважаючи на наведе суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо солідарного стягнення судового збору, а тому рішення суду в цій частині має бути змінене.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2021 року - змінити в частині солідарного стягнення судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» судовий збір в сумі по 293 грн. 67 коп. з кожного.
Щодо судових витрат
За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2021 року - змінити в частині солідарного стягнення судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судовий збір в сумі по 293 грн. 67 коп. з кожного.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 01 квітня 2022 року
Головуючий С.А. Гальонкін
Судді Г.Л. Карпушин
О.Ю. Кузнєцова