ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3659/22
провадження № 1-кс/753/628/22
"21" березня 2022 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурор ОСОБА_3 (у режимі відеозв'язку), захисник ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави стосовно підозрюваного за ч. 2 ст. 149 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12022100020000511 від 11 березня 2021 року,
встановила:
До Дарницького районного суду м. Києва 21 березня 2022 року надійшло клопотання прокурора про звернення застави у розмірі 454 000 грн в дохід держави шляхом перерахування на спеціальний рахунок для збору коштів.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 09 вересня 2021 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, 10 вересня 2021 року до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06 листопада 2021 року з визначенням розміру застави в сумі 454 000 грн. Надалі ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 33 дня в межах строку досудового розслідування, тобто до 09 грудня 2021 року з визначенням розміру застави в сумі 454 000 грн. 30 листопада 2021 року ОСОБА_5 був звільнений з-під варти у зв'язку з внесенням застави у вказаному розмірі. Втім, ОСОБА_5 почав переховуватися від органів досудового розслідування, що у подальшому стало підставою до виділення матеріалів стосовно ОСОБА_5 в окреме провадження та оголошення останнього в розшук постановою слідчого від 02 лютого 2022 року.
Прокурор зазначає, що наразі, у цьому кримінальному провадженні, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 454 000 гривень із покладеними на обвинуваченого ОСОБА_5 процесуальними обов'язками, не спроможні забезпечити досягнення мети застосування вказаного запобіжного заходу та є недостатніми для належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , та жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які передбачені у ст. 177 КПК України. За таких обставин, прокурор переконаний у наявності обґрунтованих доказів та вагомих підстав для звернення застави в дохід держави.
Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, посилаючись на обставини, зазначені у ньому. Також прокурор у судовому засіданні надав: постанову слідчого від 02 лютого 2022 року про оголошення ОСОБА_5 в розшук; копії ухвал слідчого судді від 10 вересня 2021 року, від 03 листопада 2021 року про обрання та продовження строку дії запобіжного заходу; платіжні доручення від 30 листопада № 2PL408953, 2PL430350 щодо внесеної застави рідною сестрою ОСОБА_6 ; рапорт оперуповноваженого від 19 січня 2022 року, рапорт слідчого від 20 березня 2022 року; роздруківкою з сайту Головного управління Національної поліції у м. Києві про актуальність інформації щодо розшуку підозрюваного ОСОБА_5 , починаючи з 02 лютого 2022 року, а також звіт щодо доставки та перегляду повістки про виклик, надісланої заставодавцю на її номер мобільного телефону більше, ніж за три години до початку засідання.
У вказане судове засідання була викликана захисник ОСОБА_7 , яка відмовилась надалі представляти інтереси підозрюваного, оскільки немає з ним зв'язку тривалий час, також після 01 січня 2022 року закінчився строк дії доручення на її ім'я.
У зв'язку з наведеним ухвалою слідчого судді від 21 березня 2022 року був призначений адвокат для захисту особи під час проведення цієї процесуальної дії, виходячи також з того, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, тому участь захисника є обов'язковою за положеннями ч. 1 ст. 52 КПК України.
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві призначив адвоката ОСОБА_4 , який брав участь у засіданні, у якому надав слідчому судді письмові заперечення, а саме щодо необхідності розгляду цього клопотання прокурора як невідкладного та наполягав на участі у засіданні заставодавця, тому з цих підстав просив залишити клопотання прокурора без розгляду.
Слідчий суддя з'ясувала думку прокурора та захисника щодо можливості проведення судового засідання за відсутності заставодавця.
Вирішуючи питання можливості розгляду клопотання прокурора про звернення застави, слідчий суддя виходить із такого.
Згідно з ч. 9 ст. 182 КПК України питання про звернення застави в дохід держави вирішується судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.
Отже, законодавець передбачив можливість розгляду клопотання про звернення застави, зокрема, за відсутності заставодавця, яка була належним чином та завчасно повідомлена як прокурором, так і судом. Крім того, про внесення вказаного клопотання до суду також була повідомлена ораном досудового розслідування, отже була обізнена про вирішення питання щодо звернення застави від участі у засіданні відмовившись добровільно, й не подавши до суду при цьому жодних клопотань про відкладення засідання на інший день та час.
Прокурор та захисник за таких обставин не заперечували щодо розгляду клопотання за відсутності заставодавця, тому слідчий суддя постановила розглянути клопотання прокурора в частині звернення застави в дохід держави за відсутності заставодавця ОСОБА_6 .
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання в частині звернення застави в дохід держави, слідчий суддя виходить із такого.
Згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Отже, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань.
Так, згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України застава є запобіжним заходом.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, для об'єктивного вирішення заявленого клопотання, слідчому судді належало вирішити чи порушив підозрюваний ОСОБА_5 умови застосованого до нього запобіжного заходу задля застосування заходу кримінально-процесуальної відповідальності - звернення застави в дохід держави.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 10 вересня 2021 року до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 000 грн.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 33 дня у межах строку досудового розслідування, тобто до 09 грудня 2021 року включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 000 грн.
Цією ж ухвалою на підозрюваного ОСОБА_5 покладено ряд обов'язків, в разі внесення застави, а саме: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування і суду, а також не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Водночас підозрюваному було роз'яснено, що у разі невиконання обов'язків, покладених судом, застава звертається в дохід держави, а до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
До суду апеляційної інстанції ухвалу оскаржено не було.
Згідно із платіжними дорученнями № 2PL408953, 2PL430350 від 30 листопада 2021 року, за підозрюваного ОСОБА_5 була внесена застава в розмірі 454 000 гривень заставодавцем ОСОБА_6 на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації у м. Києві, у зв'язку з чим ОСОБА_5 звільнено з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.
Відповідно до вимог абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Втім, підозрюваний не виконав обов'язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді, про що може свідчить необхідність винесення постанови слідчим про оголошення його у розшук, оскільки на виклики слідчого не прибував, місцезнаходження встановити було неможливо, окрім отриманої інформації від ДПС України про те, що ОСОБА_5 15 грудня 2021 року виїхав до Угорщини із використанням паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 й до теперішнього часу до України не повертався, тощо.
З урахуванням того, що підозрюваному були роз'яснені наслідки невиконання ним ухвали слідчого судді у виді звернення застави в дохід держави, слідчий суддя вважає можливим клопотання прокурора в цій частині задовольнити.
Як вказано вище, частиною 8 ст. 182 КПК України передбачено, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Отже, законодавець чітко визначив, що у разі невиконання обов'язків підозрюваним при застосуванні до нього запобіжного заходу, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, тому слідчий суддя вважає, що підстав самостійно змінити/обрати спеціальний рахунок, на який має бути звернена застава, процесуальний закон не дозволяє.
Виходячи з викладеного, клопотання в частині звернення застави саме на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України не може бути задоволено, при цьому на звернення застави на цей спеціальний рахунок мала б бути висловлена добровільно згода підозрюваним та заставодавцем.
За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку про часткове задоволення клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави.
При цьому слідчий суддя не може не згадати про положення ч. 10 ст. 182 КПК України, якою передбачено, що у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Разом з тим, клопотання прокурора містить лише одну вимогу до слідчого судді - стягнення застави в дохід держави.
Питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу не порушено, що водночас не свідчить про те, що слідчий суддя не має підстав до розгляду цього клопотання стосовно підозрюваного, який перебуває у розшуку, саме у такому вигляді, а орган досудового розслідування не позбавлений надалі внести до суду таке клопотання окремо.
Керуючись ст.ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановила:
Клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави задовольнити частково.
Звернути в дохід держави заставу та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України суму в розмірі двохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 000 гривень, внесену 30 листопада 2021 року заставодавцем ОСОБА_6 , за підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
слідчий суддя ОСОБА_1