06 квітня 2022 рокуСправа №: 695/163/22
Номер провадження 3/695/384/22
06 квітня 2022 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 , -
за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 16.01.2022 року, серії ААБ № 185830, ОСОБА_1 16.01.2022р. о 17 год. 55 хв. в с. Каленики по вул.. Шаматульського 78 керував мотоциклом Sparta SD-109F, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився за допомогою алкотестера «Драгер», результат позитивний та становив 1.15 %. Освідування проводилось за допомогою бодікамери №21100084-093.
Захисник ОСОБА_1 , адвокат Брус С.М. надав до суду заперечення на протокол про адміністративне правопорушення у якому вказував, що ОСОБА_1 16.01.2022 р. о 17 год. 55 хв. котив свій мопед на ремонт для сварки металевої рами коли до нього під'їхали працівники поліції та почали вимагати документи. Оскільки при собі ОСОБА_1 документів на мопед не мав, а працівники поліції до уваги відомості з додатку «Дія» не взяли то повідомили його, що складуть відносно нього протокол за їх відсутність та надали йому чистий бланк для підпису. Жодного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не проходив, свідків вказаної події не було, а мотоциклом він не керував, оскільки останній навіть мотору не мав.
Суддя, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Згідно ст. ст. 251, 252, 280 КупАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи і з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення,, на що вказував Європейський суд з прав людини по справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» ( заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» ( заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність в тому числі за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено відомості про свідків, які також надали письмові пояснення та відповідно до яких ОСОБА_1 у їх присутності пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер 6810».
Разом із тим захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності категорично заперечує проти самого факту керування ОСОБА_1 вказаним мотоциклом.
З метою повного та належного з'ясування усіх обставин справи судом були викликані свідки за адресою, яка вказана у протоколі про адміністративне правопорушення, однак останні із невідомих причин до суду не з'явились.
Окрім того у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою бодікамери, однак в порушення вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП матеріали відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення не долучені із невідомих для суду причин.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортуй також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14 передбачено, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись, на що прямо вказував Пленум Верховного Суду України в п.27 Постанови від 23.12.2005 № 14.
У своєму рішенні по справі №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Проте посадова особа органів поліції не відсторонювала ОСОБА_1 від керування транспортного засобу, акту про відсторонення водія від управління т/з не надано.
Отже в матеріалах справи відсутні достатні докази, які б стверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а додані до матеріалів справи пояснення свідків не спростовують зазначені вище обставини.
Що ж до письмових пояснень ОСОБА_1 , викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд зауважує, що сам факт визнання особою вини не може бути достатнім доказом наявності в її діях складу адміністративного правопорушення за відсутності інших належних доказів.
Вказане узгоджуємося із правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 17 березня 2020 року в справі № 482/83/17, адміністративне провадження № К/9901/34124/18.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Росії» (20 вересня 2016 року, заява № 926/08), зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
За таких обставин, слід вважати, що в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відсутні порушення вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України” N 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом".
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній належними доказами не стверджується, провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності необхідно закрити.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню не підлягає.
На підставі зазначеного та керуючись ст., ст. 283, 284, 247 п.1 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.
Суддя Середа Л.В.