єдиний унікальний номер справи 546/145/22
номер провадження 1-кп/546/32/22
06 квітня 2022 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Решетилівка кримінальне провадження № 12022170440000023, відомості про яке 13 січня 2022 року внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Концеба Савранського району Одеської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не депутата, не інваліда, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, -
13 січня 2022 року близько 12 години ОСОБА_5 , правомірно перебуваючи у будинку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , побачив мобільний телефон марки TECNO модель B1f з силіконовим чохлом, який лежав у залі на дивані. Після чого у ОСОБА_5 виник умисел на викрадення даного телефону.
Реалізуючи свій злочинний намір, діючи із корисливих мотивів, ОСОБА_5 13 січня 2022 року близько 12 години, перебуваючи у залі будинку ОСОБА_4 , взяв з дивану мобільний телефон марки TECNO модель B1f з чохлом, який належить ОСОБА_4 , та поклав його в кишеню своєї куртки.
У момент, коли ОСОБА_5 виходив з будинку, потерпіла ОСОБА_4 виявила відсутність телефону та зателефонувала на свій телефон, який задзвонив у кишені куртки ОСОБА_5 . У подальшому ОСОБА_5 , розуміючи, що потерпіла довідалася про місце знаходження її телефону, маючи прямий умисел, направлений на подальше відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, відкрито, в умовах очевидності для потерпілої, протиправно почав тікати з будинку разом із викраденим телефоном, ігноруючи при цьому вимогу доньки потерпілої ОСОБА_8 повернути її матері мобільний телефон марки TECNO модель B1f imei: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 з чохлом. У подальшому ОСОБА_5 з місця вчинення даного кримінального правопорушення втік разом з викраденим телефоном, тим самим розпорядився ним на власний розсуд, залишивши його у себе.
Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/117-22/593-ТВ від 18.01.2022, ринкова вартість викраденого майна становить: мобільного телефону - 1318,33 грн; чохла - 60,82 грн; картки мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з номером телефону НОМЕР_3 - 100 грн, на рахунку якого грошових коштів не було; картки мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» з номером телефону НОМЕР_4 - 100 грн, на рахунку якого перебували грошові кошти у сумі 45,37 грн.
Таким чином ОСОБА_5 заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальні збитки в загальному розмірі 1624,52 грн.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
25 березня 2022 року між підозрюваним ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_4 укладена угода про примирення. Зі змісту угоди про примирення вбачається, що обставини вчинення кримінального правопорушення повністю відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті, та ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України. Сторони дійшли згоди про можливість призначення покарання із урахуванням обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, а саме - щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено. Сторони угоди узгодили міру покарання та погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 186 КК України у виді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин. Наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди сторонам угоди роз'яснені.
У підготовче судове засіданні з'явилися прокурор, потерпіла, обвинувачений та захисник.
Обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що в повному обсязі беззастережно визнає свою провину у вчиненні даного кримінального правопорушення, підтверджує обставини вчинення злочину в обсязі визначеному обвинувальним актом та угодою. Зазначив, що угода була укладена добровільно за обоюдною ініціативою. Просив затвердити угоду про примирення та призначити узгоджену нею міру покарання. Зазначив, що наслідки укладення угоди та її невиконання йому зрозумілі.
Захисник ОСОБА_6 підтримав угоду та просив її затвердити, підтвердивши добровільність позиції щодо її укладення та зазначив, що угода відповідає вимогам КПК України.
Потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що добровільно уклала угоду про примирення з обвинуваченим, угода була укладена за обоюдною ініціативою. Просила суд затвердити угоду про примирення, призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання. Зазначила, що жодних претензій щодо відшкодування матеріальної або моральної шкоди до обвинуваченого не має та такі вимоги не заявляла, викрадений телефон їй повернуто.
Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення. Зазначив, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, узгоджена між сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України. Підстави для відмови у затвердження даної угоди відсутні.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши обвинуваченого, захисника, потерпілу, думку прокурора та перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 1, 3, 5 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов'язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України віднесено до нетяжких злочинів. Органами досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 186 КК України.
Судом встановлено, що угода про примирення була укладена за обоюдною ініціативою підозрюваного та потерпілої у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, яке кримінальним законом віднесено до нетяжкого злочину та яке не пов'язане з домашнім насильством.
Обвинувачений ОСОБА_5 добровільно, беззастережно, без примусу та тиску в повному обсязі визнав свою вину у вчиненому злочині. При цьому, як обвинувачений, так і потерпіла, погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 186 КК України у виді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин.
Судом з'ясовано, що обвинувачений, потерпіла цілком розуміють права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, а також можливість притягнення до кримінальної відповідальності за умисне невиконання угоди. Наслідки невиконання угоди, визначені ст. 476 КПК України також роз'яснені потерпілій.
Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосуванням насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України згідно з ч. 7 ст. 474 КПК України, суд, враховує, що умови Угоди про примирення не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
Суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, не працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину, негативні характеризуючі дані відсутні, свою вину в скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, шкода потерпілій відшкодована шляхом повернення викраденого майна. Також суд враховує, що ОСОБА_5 не перебуває на обліку лікарів нарколога та фтизіатра, перебуває на обліку у лікаря психіатра з 2011 року з діагнозом: легка розумова відсталість. Згідно акту судово-психіатричного експерта № 61 від 10.02.2022 на даний час будь-яким хронічним психічним захворюванням тимчасовим розладом психічної діяльності, іншим хворобливим станом психіки не страждає, а виявляє ознаки вродженого недоумства рівня легкої розумової відсталості. В період часу, що відноситься до інкримінованого йому протиправного діяння, будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждав і не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності, не виявляв ознак іншого хворобливого стану психіки. Ступінь розумової відсталості не позбавляв його здатності в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованого йому протиправного діяння і не позбавляє здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час. Під дію ч.2, ч.3 ст. 19 та під дію ст. 20 КК України не підпадає. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання для обвинуваченого, судом не встановлено.
Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, узгоджена між сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, та розміру покарання, які встановлені Кримінальним Кодексом України
Згідно з ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про примирення із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.
Цивільний позов не заявлений.
На досудовому розслідуванні була проведені судова товарознавча експертиза. Витрати на проведення якої становлять 1372,96 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Речові докази у даному кримінальному провадженні, визнані постановами слідчого від 13.01.2022, приєднані до матеріалів кримінального провадження, одні з яких передані на відповідальне зберігання потерпілій.
Долю речових доказів слід визначити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 126, 314, 369-371, 373-376, 393-395, 468, 469, 471, 473-475, 532 КПК України, суд -
Угоду про примирення від 25 березня 2022 року, укладену між підозрюваним ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_4 - затвердити.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, у розмірі 1372,96 грн (одна тисяча триста сімдесят дві гривні 96 копійок).
Речові докази по справі, а саме:
- мобільний телефон TECNO модель B1f, сім-карту мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» з номером телефону НОМЕР_4 , сім-карту мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з номером телефону НОМЕР_3 , силіконовий чохол прозорого кольору, коробку з-під мобільного телефону TECNO модель B1f - повернути власнику ОСОБА_4 .
Роз'яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після проголошення вручити учасникам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1