Справа № 524/10053/21
Провадження №2/524/728/22
20.01.2022 року Автозаводський районний суд м Кременчука в складі:
головуючого судді Предоляк О.С.
при секретарі судового засідання Лапік К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кременчуці цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулась із позовом до відповідача про розірвання шлюбу. Зазначає, що 05 березня 2005 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Від зареєстрованого шлюбу мають синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Сторони спільного господарства не ведуть, стосунків не підтримують, шлюб носить лише формальний характер.
Позивач вважає, що подальше спільне проживання з відповідачем та збереження шлюбу є неможливим, оскільки вони мають різні погляди на шлюб та сім'ю, у зв'язку з чим просить розірвати шлюб.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, просить розглянути справу за її відсутності, на розірванні шлюбу наполягає, про що надала письмову заяву.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнає.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається із матеріалів справи, 05 березня 2005 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 102.
Від зареєстрованого шлюбу сторони мають синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Сторони спільного господарства не ведуть, стосунків не підтримують, шлюб носить лише формальний характер, що постає з позову.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання любу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Почуття любові та поваги між сторонами зникли, тому збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересах їх неповнолітніх дітей.
Враховуючи особливий характер сімейних відносин, зважаючи на норми ст. ст. 111, 112 СК України, так як фактично шлюбні відносини між подружжям припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї є неможливим і суперечить інтересам сторін, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивач при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Тобто, у разі визнання відповідачем позову, позивачу, який не звільнений від сплати судового збору, з державного бюджету повертається 50 відсотків судового збору, який був ним сплачений при поданні позову, а із відповідача стягуються (відшкодовуються) на користь позивача інші 50 відсотків судового збору.
Таким чином із відповідача, у такому випадку, стягується лише 50 відсотків судового збору сплаченого позивачем за подання позовної заяви.
При цьому, у державному бюджеті залишається інші 50 відсотків судового збору, які були сплачені позивачем під час подання позову (та які відшкодовуються позивачу відповідачем).
Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, зважаючи, що оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду по суті, то з нього слід стягнути на користь позивача у повернення сплаченого судового збору у розмірі 50 відсотків від суми судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 105, 110, 111, 112, 114 СК України, ст. ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб зареєстрований 05 березня 2005 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 102 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити ОСОБА_1 .
Шлюб вважати розірваним після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_2 у повернення сплаченого судового збору 454 грн.
Повернути ОСОБА_1 , 50 відсотків судового збору в сумі 454 грн., сплаченого при поданні позову, згідно квитанції № 4227 від 26.10.2021 року. Оригінал квитанції знаходиться в матеріалах справи.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: О.С Предоляк