Справа № 930/128/22
Провадження №2/930/284/22
05.04.2022 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Царапори О.П.
розглянувши в порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні в м. Немирові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментних платежів на утримання дитини, -
Виклад позиції позивача.
25.03.2013 року позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 у
Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Немирівського районного управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 18.
Від даного шлюбу сторони по справі мають спільну неповнолітню дитину, сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком якого у його свідоцтві про народження записаний відповідач.
Подружнє життя між сторонами не склалося, а тому за рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 26.06.2019 року їх шлюб було розірвано.
Позивач ОСОБА_1 не може самостійно у повній мірі забезпечити потреби дитини, а відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає та не цікавиться його духовним життям.
Відповідач отримує нерегулярний дохід, оскільки має тимчасові заробітки, однак може на думку позивача може сплачувати аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень.
Такі обставини й стали підставою для позивача звернутися до суду з даним позовом до суду.
Виклад позиції відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позов із викладенням своїх заперечень до суду не подавав та не скористався пропозицією суду, викладеною в ухвалі від 20.01.2022 року.
Заяви, клопотання позивача, відповідача
Заяви та клопотання пов'язаних із розглядом даної справи від позивача та відповідача до суду не надходили.
Процесуальні дії у справі
Відповідно до ухвали суду від 20.01.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментних платежів на утримання дитини та відкрито провадження у справі, розгляд цивільної справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 24.02.2022 року на 09:00 год без повідомлення (виклику) учасників справи.
З метою встановлення місця проживання відповідача судом здійснювався запит до адресно-довідкового бюро при ГУДМС України у Вінницькій області, а тому ухвалу суду від 20.01.2022 року було направлено на адресу відповідача, яка збігається із адресою зазначеною у позові разом з копією позовної заяви, додатками до неї і судовою повісткою.
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не подавав.
Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення позивача та відповідача про розгляд справи і реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.
Відповідно до ч.2, п.1 ч.6 ст. 19, п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України суд розглядає за правилами спрощеного провадження без виклику сторін малозначні справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мініміму для працездатних осіб.
За приписами ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У зв'язку з наведеним вище, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання (ч.13 ст.7 ЦПК України).
Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
За вказаних обставин, за приписами ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази
Судом встановлено, що дійсно позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі і від даного шлюбу мають спільну дитину сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком якого у його свідоцтві про народження записаний відповідач, що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 від 27.08.2013 року (а.с.4)
Шлюб між сторонами було розірвано, що підтверджується копією рішення Немирівського районного суду Вінницької області 26.06.2019 року (а.с.5)
Також, судом встановлено, що неповнолітня дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з матір'ю та знаходиться на її повному утриманні, що вбачається із позовної заяви та не заперечується відповідачем, оскільки останній не подав до суду відзиву на позов із викладенням своїх заперечень щодо обставин, зазначених у позовній заяві.
Відомостей про те, що відповідач працює та отримує заробітну плату, позивач суду не надала.
Але разом з тим, відповідач не надав доказів того, що він є непрацездатним, або має медичні протипоказання щодо працевлаштування, які б стали перешкодою в отриманні доходу та утриманні дитини.
Судом встановлено, що відповідач добровільно коштів на утримання дитини не надає, що вбачається із позовної заяви.
Заперечень щодо вказаної обставини відповідач не висловив, оскільки відзиву на позов із викладенням своїх заперечень на позовну заяву до суду у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження, не подав.
Також, суд вважає, що відповідач не позбавлений можливості забезпечувати на рівні з позивачем інтереси та утримання дитини, тобто може надавати допомогу на її утримання, проте від добровільного надання щомісячної матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_3 ухиляється, оскільки, як вбачається з позовної заяви та досліджених у справі доказів, обсяг обов'язків, пов'язаних з утриманням дитини, покладено на позивача ОСОБА_1 , що ставить останню в скрутне матеріальне становище та у нерівні умови.
Відтак, суд встановив порушення прав позивача на належне утримання неповнолітньої дитини з боку батька дитини, яке підлягає судовому захисту.
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем (батьком) обов'язку щодо утримання своєї дитини до досягнення нею повноліття.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Сімейного кодексу України, Закону України Про охорону дитинства від 26 квітня 2001 року № 2402-III (далі Закон № 2402-III) та Закон України Про Державний бюджет України на 2021 рік
Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України Про охорону дитинства батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2022 рік прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Суд зазначає, що обов'язок щодо утримання та виховання своєї дитини покладено на обох батьків і вони в рівній мірі зобов'язані її утримувати до досягнення нею повноліття.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Враховуючи, що обов'язок утримувати дитини є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, відсутність добровільного вирішення сторонами питання участі батька в утриманні дитини, суд дійшов до переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.
Суд зауважує, що право вибору способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина.
Суд враховує той факт, що відповідач жодним чином не зазначив, що не може за станом здоров'я чи через інші об'єктивні обставини сплачувати аліменти як у визначеному позивачем розмірі, так і розмірі прожиткового мінімуму визначеному для дитини відповідного віку. При цьому відсутність у відповідача місця роботи, не є обставиною , яка враховується судом при визначенні розміру аліментів. Будь яких доказів, щодо неможливості працевлаштуватись, чи щодо вжиття заходів для працевлаштування відповідач не надав.
Згідно п. п. 3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Врахувавши наведені вище положення, норму статті 180 СК України щодо рівного обов'язку кожного з батьків по забезпеченню дитині необхідного матеріального утримання, з урахуванням інтересів та потреб дитини, та повноцінного розвитку її здібностей, з врахуванням стрімкого зростання цін на продукти харчування, одяг, засоби гігієни, суд прийшов до висновку, що аліменти на дитину необхідно стягувати в розмірі по 2000 грн. Щомісячно, так як просить у своєму позові позивач.
Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України Про судовий збір , а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Висновки суду
За таких обставин, враховуючи фактичні взаємини сторін, причини позову про стягнення аліментів на утримання дитини, матеріальне не забезпечення дитини з боку батька, відповідача по справі та інші обставини справи, суд вбачає підстави для задоволення позову і приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний утримувати власну дитину хоч він і не працюючий, а визначений судом розмір аліментів відповідає вимогам розумності та є співмірний витратам, які мають нести обоє батьків на утримання спільної дитини.
Розподіл судових витрат
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Тому, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в розмірі ставки, яка була встановлена ЗУ Про судовий збір на час подання позову (992,40 грн).
На підставі ст. 180-182, 190, 191 СК України, ст. 1, 2 Закону України Про охорону дитинства , керуючись ст. 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 ( дві тисячі) гривень від усіх видів доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 14.01.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві ) гривні 40 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Немирівський районний суд, Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Суддя: О.П. Царапора