Рішення від 04.04.2022 по справі 924/1297/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" квітня 2022 р. Справа № 924/1297/21

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д. при секретарі судового засідання Сорока Д.В. розглянувши матеріали

за позовом ТОВ "Агрозахист Донбас", смт.Чабани, Києво - Святошинський район, Київської області

до Селянсько (фермерського) господарства "Мендрик Анатолій Олександрович", с.Маниківці, Деражнянського району, Хмельницької області

про стягнення 175 504,22 грн.

Представники сторін: не з"явилися

Суть спору:

29.12.2021 року на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ТОВ "Агрозахист Донбас", смт. Чабани, Києво - Святошинський район, Київської області до Селянсько (фермерського) господарства "Мендрик Анатолій Олександрович", с.Маниківці, Деражнянського району, Хмельницької області про стягнення 175 504,22 грн.

Ухвалою суду від 31.12.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 03.02.2022р. вирішено в подальшому розгляд справи №924/1297/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.

Представник відповідача у відзиві на позов від 19.01.2022р. проти позову заперечує. Посилається на те, що позивачем безпідставно нараховано відповідачу заборгованість в сумі 78 874,94грн., розраховану виходячи з наявної в договорі валютної прив'язки, передбаченої в п. п. 3.1, 3.2 договору. Зазначає що на виконання вимог п.3.2. Договору, впродовж трьох днів від дня остаточного розрахунку, сторонами було підписано «Акт звіряння взаєморозрахунків» за період з 01.01.2020р. по 30.09.2020р. за Договором поставки №09/01-20 від 09.01.2020р. В свою чергу, вважає, що наявність підписаного сторонами Акту звіряння взаємних розрахунків, свідчить про повне виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем, відповідно здійснення будь-яких нарахувань після підписання такого акту є безпідставним.

Вважає, що у позивача відсутні правові підстави для нарахування інфляційних витрат та заявлення вимоги щодо їх стягнення, оскільки враховуючи визначення вартості продукції, що поставлялася за Договором поставки, з прив'язкою до іноземної валюти, позивач не зазнав жодних інфляційних втрат.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 30% штрафу на загальну суму 23 662,48 грн. в зв'язку з прострочкою оплати Товару від 5 до 29 днів, відповідач вважає, що зазначена вимога не підлягає задоволенню, оскільки згідно пункту 7.8 Договору поставки, в редакції Додаткової угоди від 23.01.2020р. в разі прострочення Покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 30 днів Покупець сплачує додатково штраф в розмірі 1% від суми несвоєчасно сплаченого Товару.

Як вбачається з доданих до позовної заяви доказів, прострочку оплати в 30 днів Покупець не допускав.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 48% річних на загальну суму 48 273,12 грн. в зв'язку з прострочкою оплати Товару від 5 до 29 днів, відповідач вважає, що зазначена вимога не підлягає задоволенню, оскільки згідно п.7.7 Договору, в редакції Додаткової угоди від 23.01.2020 р., передбачено сплату лише 3% річних, а не 48 %.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 14 327,85 грн. в зв'язку з прострочкою оплати Товару, відповідач звертає увагу суду, що незначна затримка у виконанні своїх зобов'язань з боку відповідача була пов'язана з тим, що відповідач здійснює свою господарську діяльність у сфері сільського господарства (основний вид економічної діяльності - 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур). Для зазначеного виду діяльності притаманні значні ризики фінансового характеру, що зумовлені значними операційними витратами та строками розрахунків контрагентами за поставлену продукцію.

Відповідач обґрунтовано не мав фінансової можливості одразу погасити свою заборгованість перед, незважаючи на незначну затримку оплати Товару, відповідач повністю виконав свої зобов" язання перед позивачем у найкоротший строк.

Позивачу не було завдано збитків, які б вплинули на його господарську діяльність Відсутність збитків у кредитора є однією з підстав для зменшення штрафних санкцій (аналогічний висновок зроблений Верховним судом у своїй постанові від 01.08.2019 р. у справі № 922/2772/18).

Представник позивача незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду даної справи шляхом надіслання на електрону адресу зазначену у позовній заяві копію ухвали від 03.03.2022р. в судове засідання не з"явився.

Представник відповідача незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду даної справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 07.03.2022р. в судове засідання не з"явився.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов'язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

09.01.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» (Постачальник) та Селянсько (фермерського) господарства "Мендрик Анатолій Олександрович" (Покупець), укладено Договір поставки №09/01-20, за умовами якого в терміни, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - Товар), а покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором (п.1.1. Договору).

За Договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються Додатками та/або накладними, що є невід'ємною частиною цього договору (п.2.1 Договору).

За змістом п. 2.2. Договору, ціна продукції, що поставляється за цим Договором, вказується у Додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (Засоби Захисту Рослин (ЗЗР), Насіння, Міндобрива та Мікродобрива). Для Товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрив) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США або Євро.

Загальна сума договору визначається сукупністю Додатків та/або накладних, що зазначені в п. 2.1, та які є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у Додатках щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід'ємною частиною договору та підписується з боку Покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару). (п. 2.3 Договору).

Вартість тари, упаковки в якій постачається Товар, входить до ціни товару (п. 2.4. Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору поставки сторони домовились, що у тому випадку, коли курс іноземної валюти до гривні, що склався на міжбанківському валютному ринку (МВР) України на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вище за курс іноземної валюти на день укладення додатку, сторони для визначення суми, належної до оплати, використовують таку формулу: С = А1 : А2 * В, де С - сума належної оплати; В - ціна товару на момент підписання додатку; А1 - (курс МВР дол. США чи Євро до гривні) на день перерахування коштів, А2 - (курс МВР дол. США чи Євро до гривні) на день підписання відповідного додатку.

При проведенні розрахунків, сума в гривнях, яку Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику як належну оплату повної вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості неоплаченого товару в доларах США /Євро на міжбанківському валютному ринку (МВР) на день проведення оплати, з врахуванням умов частини 1 цього пункту.

За умовами п. 3.3 Договору, всі платежі за цим договором здійснюються Покупцем з врахуванням п. 3.2 Договору. На підтвердження виконання Покупцем зобов'язань з оплати товару з врахуванням п. 3.2 даного Договору, сторони впродовж трьох днів від дня остаточного розрахунку за відповідним додатком або Договором в цілому, підписують акт звіряння взаємних розрахунків. Ініціатива звіряння взаємних розрахунків покладається на Покупця.

При відсутності підписаного сторонами «Акту звіряння взаємних розрахунків», зобов'язання покупця щодо повної оплати вартості отриманого товару не вважається виконаним, що є підставою для застосування відповідних штрафних санкцій згідно з умовами договору. ( п.3.4 Договору).

Згідно п. 3.5. Договору, Товар, що був переданий покупцю в межах цього договору тільки згідно накладних (без укладення інших письмових угод - додатків), має бути ним оплачений не пізніше 10 днів з моменту його отримання за відповідною накладною.

Покупець при перерахуванні коштів за товар у платіжному дорученні (в графі Призначення платежу) повинен зазначити згідно якого договору та якого додатку перераховано даний платіж. В разі не зазначення цих даних, постачальник має право на свій розсуд віднести отримані суми за продукцію, в тому числі за ту, що поставлена в минулі періоди. Оплата товару вважається здійсненою в момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 3.6 Договору).

Сторони дійшли згоди, що у разі змін у законодавстві, а саме введення нових та додаткових зборів (імпортних та інших), податків та інших додаткових платежів, на товари, що є предметом цього договору, ціна товару підлягає збільшенню на відповідну суму нововведених донарахувань (п. 3.11 Договору).

Відповідно до п. 3.12 Договору, покупець заявляє та запевняє, що розуміє суть та бере на себе валютний ризик, тобто ймовірність додаткових фінансових витрат внаслідок зміни курсу валюти відповідно до пункту 3.2. договору.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що поставка продукції здійснюється на умовах визначених у Додатках до цього Договору.

Перехід права власності здійснюється в момент передачі товару з одночасним прийманням по кількості і якості. Приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його отриманні від постачальника. Покупець зобов'язаний перевірити кількість товару, його вагу, комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження або псування товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово про це заявити постачальнику. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем по кількості та якості (п. 6.2 Договору).

Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем: по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної в накладній (товарній, товарно-транспортній); по якості - відповідно до якості, вказаній в сертифікаті якості підприємства-виробника (п.6.3. Договору).

Згідно п. 7.1. Договору за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням даного договору.

Крім відповідальності, встановленої п. 7.1. даного договору Покупець: за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення; за відмову від отримання або в разі необґрунтованого повернення продукції, якою є ЗЗР або Мінеральні добрива, сплачує штраф в розмірі 10% процентів вартості не отриманої або повернутої продукції; за відмову від отримання продукції або в разі необґрунтованого повернення продукції, якою є насіння, сплачує штраф в розмірі 100% (сто) процентів вартості не отриманої продукції або повернутої продукції (п. 7.1.1. Договору).

В разі невиконання Покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого Товару та невиконання зобов'язань передбачених розділом 3 цього Договору Покупець, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості сорок вісім відсотків річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати (п. 7.7. Договору).

В разі прострочення Покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, Покупець сплачує додатково штраф у розмірі 30% від суми несвоєчасно сплаченого товару (п. 7.8. Договору).

Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років (п. 7.10. Договору).

Відповідно до п. 11.2 Договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків.

Між сторонами 23.01.2020р. укладено Додаткову угоду до Договору поставки № 09/01-20 від 09.01.2020р., згідно якої вирішено внести зміни до підпункту 7.1.1, пункту 7 Договору, виклавши його в такій редакції:

Крім відповідальності, встановленої п. 7.1. даного договору Покупець:

- за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення;

- за відмову від отримання або в разі необґрунтованого повернення продукції, якою є ЗЗР або Мінеральні добрива, сплачує штраф в розмірі 5% процентів вартості не отриманої або повернутої продукції;

- за відмову від отримання продукції або в разі необґрунтованого повернення продукції, якою є насіння, сплачує штраф в розмірі 50% вартості не отриманої продукції або повернутої продукції (п. 7.1.1. Договору).

Внести зміни до підпункту 7.7 Договору, виклавши його в такій редакції:

- в разі невиконання Покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого Товару та невиконання зобов'язань передбачених розділом 3 цього Договору Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості 3% річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

Внести зміни до підпункту 7.8 Договору, виклавши його в такій редакції:

- в разі прострочення Покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 30 днів, Покупець сплачує додатково штраф у розмірі 1% від суми несвоєчасно сплаченого товару.

Внести зміни до підпункту 7.10 Договору, виклавши його в такій редакції:

- сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, становить до 1 (один) рік.

Дана угода вважається укладеною та набирає чинності з дня її підписання сторонами.

Дана угода підписана представниками сторін та скріплена печатками.

З моменту набрання чинності цією Додатковою угодою вона стає невід'ємною частиною Договору поставки № 09/01-20 від 09.01.2020р.

Також, до Договору поставки №09/01-20 від 09.01.2020р. між сторонами підписано Додатки, а саме: № 1 від 23.01.2020р., № 2 від 06.02.2020р., № 3 від 06.04.2020р., № 4 від 12.06.2020р., № 5 від 19.08.2020р., № 6 від 19.08.2020р., №7 від 27.08.2020р., якими погоджено асортимент, кількість, ціну, еквівалент вартості товару, умови поставки та порядок розрахунків за товар, що поставляється. Додатками визначено офіційний курс долара США щодо гривні станом на день складання кожного з Додатків, та погоджено, що оплата вартості товару, зазначеного в Додатках, здійснюється покупцем в національній валюті України (гривня), виходячи із курсу продажу долара США/Євро на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню здійснення платежу, зафіксованого на момент закриття торгів та який не може бути нижче ніж курс долара США/Євро на день укладення кожного з Додатків.

Умовами указаних додатків визначено наступне.

Постачальник зазначає що ціни за цими додатками не є остаточними. Постачальник залишає за собою право в односторонньому порядку змінити зазначені у цих додатках ціни, шляхом виписування нових рахунків на оплату.

Порядок зміни ціни та оплати: відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони дійшли згоди, що ціна на товар за даним додатком визначена у національній валюті України (гривня) та в грошовому еквіваленті в іноземній валюті (долар США/Євро), виходячи із середньозваженого курсу продажу долара США/Євро на міжбанківському валютному ринку України на день підписання даного додатку.

Оплата вартості товару, зазначеного в додатку, здійснюється покупцем в національній валюті України (гривня), виходячи із курсу продажу долара США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню здійснення платежу, зафіксованого на момент закриття торгів.

Курс продажу долара США/Свро на міжбанківському валютному ринку - курс гривні для продажу долара США/Євро за гривні по міжбанківському курсу гривні, що визначається згідно даних сайту: http://www.finance.ua (міжбанківський курс, продаж USD/UAH, продаж ЄВРО/UAH). У випадку неможливості його застосування застосовується обмінний курс продажу ПАТ КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК, що діє у касах банку, а у разі неможливості його застосування - офіційний курс гривні до євро ЄС та/або долару США, встановлений Національним банком України.

Примітка. В тому випадку, якщо курс долару США/Євро на день оплати вище, ніж курс долару США/Євро на день підписання даного додатку, сторони, для визначення суми, яка відлягає оплаті, використовують наступну формулу:

S=(A1/ A2)*В, де

S - загальна вартість Товару а гривнях з ПДВ на момент оплати (сума, яка підлягає оплаті);

В - загальна вартість Товару в гривнях з ПДВ на момент підписання даного додатку;

А2 - курс долару США/Євро на міжбанківському валютному ринку України до гривні на день підписання даного додатку;

А1 - курс долару США/Євро на міжбанківському валютному ринку України до гривні на день перерахування суми платежу.

23.01.2020р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаток №1 до Договору, згідно якого позивач зобов'язався поставити товари загальною вартістю 255 502,80 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідач зобов'язався здійснити оплату 100% вартості Товару до 23.01.2020р.

На виконання Додатку №1 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 255 502,80 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №1392 від 02.04.2020р.

06.02.2020р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаток №2 до Договору, згідно

якого позивач зобов'язався поставити товари загальною вартістю 903 054,60грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідач зобов'язався здійснити оплату 100% вартості Товару до 07.02.2020р.

На виконання Додатку №2 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 903 054,60 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №1393 від 02.04.2020р. та №1092 від 26.03.2020р.

06.04.2020р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаток №3 до Договору, згідно

якого позивач зобов'язався поставити товари загальною вартістю 332 954,88 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідач зобов'язався здійснити оплату вартості Товару в наступному порядку:

- 20% вартості Товару в сумі 66 590,98 грн. до 06.04.2020р.;

- 80% вартості Товару в сумі 266 363,90 грн. до 01.09.2020р.

На виконання Додатку №3 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 332 954,88 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №1753 від 13.04.2020р.

12.06.2020р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаток №4 до Договору, згідно

якого позивач зобов'язався поставити товари загальною вартістю 385 282,99 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідач зобов'язався здійснити оплату 100% вартості Товару до 15.08.2020р. На виконання Додатку №3 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 385 282,99 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №3281 від 15.06.2020р.

19.08.2020р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаток №4 до Договору, згідно

якого позивач зобов'язався поставити товари загальною вартістю 468 390,31 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідач зобов'язався здійснити оплату 100% вартості Товару до 10.09.2020р. На виконання Додатку №4 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 468 390,31 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №4025 від 03.09.2020р.

19.08.2020р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаток №5 до Договору, згідно

якого позивач зобов'язався поставити товари загальною вартістю 468 390,31 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідач зобов'язався здійснити оплату 100% вартості Товару до 10.09.2020р. На виконання Додатку №5 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 468 390,31 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №4025 від 03.09.2020р.

19.08.2020р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаток №6 до Договору, згідно

якого позивач зобов'язався поставити товари загальною вартістю 117 491,76 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідач зобов'язався здійснити оплату 100% вартості Товару до 20.08.2020р. На виконання Додатку №6 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 117 491,76 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №3949 від 27.08.2020р.

27.08.2020р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаток №7 до Договору, згідно

якого позивач зобов'язався поставити товари загальною вартістю 160 753,79 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідач зобов'язався здійснити оплату в розмірі 100% вартості Товару в строк до 10.09.2020р.

На виконання Додатку №6 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 160 753,79 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №4026 від 03.09.2020р.

Всього на виконання умов Договору, Додатків №1-7 позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товарів на загальну суму 2 623 431,13 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідач повинен був сплатити позивачу кошти у розмірі 2 623 431,13 грн., в т.ч. ПДВ, в наступні терміни:

- по Додатку №1, сума до сплати 255 502,80 грн., строк оплати - 23.01.2020р.;

- по Додатку №2, сума до сплати 903 054,60 грн., строк оплати - 07.02.2020р.;

- по Додатку №3, сума до сплати 66 590,98 грн. - 20%, строк оплати - 06.04.2020р., сума до сплати 266 363,90 грн. - 80%, строк оплати - 01.09.2020р.;

- по Додатку №4, сума до сплати 385 282,99 грн., строк оплати - 15.08.2020р.;

- по Додатку №5, сума до сплати 468 390,31 грн., строк оплати - 10.09.2020р.;

- по Додатку №6, сума до сплати 117 491,76 грн., строк оплати - 20.08.2020р.;

- по Додатку №7, сума до сплати 160 753,79 грн., строк оплати - 10.09.2020р.

Відповідачем, в свою чергу, здійснено оплату за поставлений товар в наступні періоди:

- 255 502,80 грн., в т.ч. ПДВ - 23.01.2020р.;

- 903 054,60 грн., в т.ч. ПДВ - 06.02.2020р.;

- 66 590,98 грн., в т.ч. ПДВ - 10.04.2020р.;

- 117 491,76 грн., в т.ч. ПДВ - 26.08.2020р.;

- 266 363,90 грн., в т.ч. ПДВ - 31.08.2020р.;

- 385 282,99 грн., в т.ч. ПДВ - 16.09.2020р.;

- 629 144,10 грн., в т.ч. ПДВ - 30.09.2020р.

Оскільки, відповідач, в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, розрахунки за поставлений товар здійснив несвоєчасно з порушенням строків, визначених умовами Додатків до Договору поставки, у зв'язку з цим, у відповідності до статті 7 Договору, позивачем нараховано відповідачу до сплатити, окрім суми основного боргу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення (п.7.1.1. Договору) в розмірі 14 327,85 грн., 30% штрафу (п.7.8 Договору) в розмірі 23 662,48 грн., 48% річних від простроченої суми (п.7.7 Договору) в розмірі 48 273,12 грн., інфляційні втрати відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України в сумі - 10 365,83 грн.

Зважаючи, що відповідачем в добровільному порядку не сплачено вказану заборгованість, позивач звернутися за захистом порушених прав до суду.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п. п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 193, 202 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що Договору поставки № 09/01-20 від 09.01.2020 р. є таким, що відбувся, окрім того даний договір станом на час розгляду справи не є зміненим чи розірваним.

Матеріалами справи підтверджено, що виконання вищевказаних умов Договору та Додатків до нього позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 2 623 431,13 грн., в т.ч. ПДВ., що підтверджується видатковими накладними №1392 від 02.04.2020р., №1393 від 02.04.2020р., №1092 від 26.03.2020р., №1753 від 13.04.2020р., №3281 від 15.06.2020р., №4025 від 03.09.2020р., №4025 від 03.09.2020р., №3949 від 27.08.2020р., №4026 від 03.09.2020р.

Сторонами узгоджено, що відповідач повинен був сплатити позивачу кошти у розмірі 2 623 431,13 грн., в т.ч. ПДВ, в наступні терміни:

- по Додатку №1, сума до сплати 255 502,80 грн., строк оплати - 23.01.2020р.;

- по Додатку №2, сума до сплати 903 054,60 грн., строк оплати - 07.02.2020р.;

- по Додатку №3, сума до сплати 66 590,98 грн. - 20%, строк оплати - 06.04.2020р., сума до сплати 266 363,90 грн. - 80%, строк оплати - 01.09.2020р.;

- по Додатку №4, сума до сплати 385 282,99 грн., строк оплати - 15.08.2020р.;

- по Додатку №5, сума до сплати 468 390,31 грн., строк оплати - 10.09.2020р.;

- по Додатку №6, сума до сплати 117 491,76 грн., строк оплати - 20.08.2020р.;

- по Додатку №7, сума до сплати 160 753,79 грн., строк оплати - 10.09.2020р.

Перерахованими Додатками до Договору та видатковими накладними підтверджується факт отримання відповідачем від позивача товару за Договором на загальну суму 2 623 431,13 грн.

Так, Додатками до Договору №№1-7 сторонами визначено офіційний курс долара США та Євро щодо гривні. В розрізі по кожному з Додатків: Додаток № 1 - курс МВР України за 1долар США - 24,45 грн., за 1 Євро - 26,9843; Додаток №2 - курс МВР України за 1 долар США - 24,69 грн., за 1 Євро - 27,1688; Додаток № 3 - курс МВР України за 1долар США - 27,46 грн., за 1 Євро - 29,6156 грн.; Додаток №4 - курс МВР України за 1 долар США - 26,69 грн., за 1 Євро - 30,3652 грн.; Додаток №5 - курс МВР України за 1 долар США - 27,295 грн., за 1 Євро - 32,6366 грн.; Додаток №6 - курс МВР України за 1 долар США - 27,295 грн., за 1 Євро - 32,6366 грн.; Додаток №7 - курс МВР України за 1 долар США - 27,485 грн., за 1 Євро - 32,4762 грн.

При розрахунку курсової різниці вартості товару позивачем за основу береться курс долара США та Євро (валюта, визначена у Додатках №№ 1-7) щодо гривні різні.

При цьому суд зважає на п. 3.1. Договору, відповідно якого порядок розрахунків за товар визначається в Додатках до даного Договору.

Відповідно до п.3.2 Договору поставки сторони домовились, що у тому випадку, коли курс іноземної валюти до гривні, що склався на міжбанківському валютному ринку (МВР) України на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вище за курс іноземної валюти на день укладення додатку, сторони для визначення суми, належної до оплати, використовують таку формулу: С=А1:А2*В, де С-сума належної оплати; В-ціна товару на момент підписання додатку; А1-(курс МВР дол. США чи Євро до гривні) на день перерахування коштів, А2-(курс МВР дол. США чи Євро до гривні) на день підписання відповідного додатку.

При проведенні розрахунків, сума в гривнях, яку Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику як належну оплату повної вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості неоплаченого товару в доларах США /Євро на міжбанківському валютному ринку (МВР) на день проведення оплати, з врахуванням умов частини 1 цього пункту.

За умовами п. 3.3 Договору, всі платежі за цим договором здійснюються Покупцем з врахуванням п. 3.2 Договору. На підтвердження виконання Покупцем зобов'язань з оплати товару з врахуванням п. 3.2 даного Договору, сторони впродовж трьох днів від дня остаточного розрахунку за відповідним додатком або Договором в цілому, підписують акт звіряння взаємних розрахунків. Ініціатива звіряння взаємних розрахунків покладається на Покупця.

При відсутності підписаного сторонами «Акту звіряння взаємних розрахунків», зобов'язання покупця щодо повної оплати вартості отриманого товару не вважається виконаним, що є підставою для застосування відповідних штрафних санкцій згідно з умовами договору. (п.3.4. Договору)

За змістом Додатків №№ 1-7 оплата вартості товару, зазначених в Додатках, здійснюється Покупцем в національній валюті України (гривня), виходячи із курсу продажу долара США/Євро на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню здійснення платежу, зафіксованого на момент закриття торгів.

Як встановлено судом та підтверджено позивачем, відповідачем, здійснено оплату за поставлений товар на загальну суму 2 623 431,13 грн., в т.ч. ПДВ., в наступні періоди:

- 255 502,80 грн., в т.ч. ПДВ - 23.01.2020р.;

- 903 054,60 грн., в т.ч. ПДВ - 06.02.2020р.;

- 66 590,98 грн., в т.ч. ПДВ - 10.04.2020р.;

- 117 491,76 грн., в т.ч. ПДВ - 26.08.2020р.;

- 266 363,90 грн., в т.ч. ПДВ - 31.08.2020р.;

- 385 282,99 грн., в т.ч. ПДВ - 16.09.2020р.;

- 629 144,10 грн., в т.ч. ПДВ - 30.09.2020р., що також підтверджується долученим до матеріалів справи Актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2020р. по 30.09.2020р. підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

З урахуванням вимог п. п. 3.2 Договору, ст. ст. 11, 12, 14, 598, 599, 626 ЦК України, суд приходить до висновку, що станом на 30.09.2020 р. відповідачем було виконано взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого товару в повному обсязі.

Судом також враховується, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рг/2004).

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, зокрема у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, на необхідності застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській доктрині - «non соncedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті І.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

3 огляду на викладене, у даній справі, серед іншого, застосуванню підлягає і доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Згідно ст. 13 ЦК України, визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконанні обов'язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

За порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення (п.7.1.1. Договору) в розмірі 14 327,85 грн., 30% штрафу (п.7.8 Договору) в розмірі 23 662,48 грн., 48% річних від простроченої суми (п.7.7 Договору) в розмірі 48 273,12 грн., інфляційні втрати відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України в сумі - 10 365,83 грн.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з відповідача 10 365,83 грн. інфляційних втрат, суд виходить з наступного.

За розрахунком позивача інфляційні втрати нараховуються на суму основного боргу згідно додатків до договору поставки № 3,4,5,7, розмір яких становить 10 365,83 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу сплата яких передбачена ч.2 ст.625 ЦК України виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та в отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

Згідно зі ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч.1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Поряд з цим, частина друга вказаної норми допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

За змістом статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

З огляду на викладене норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.

У разі порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені у гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.

Такий правовий висновок Верховного Суду щодо застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України викладений у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 905/192/18, правовідносини в якій є подібними правовідносинам у цій справі.

Як уже зазначалося за умовами укладеного між сторонами у справі Договору поставки остаточна ціна товару (сума договору) визначається за результатом перерахунку (коригування) орієнтовної ціни. Такий перерахунок полягає у тому, що фактично здійснені Покупцем платежі в рахунок оплати товару за орієнтовною сумою договору коригуються на курс долара США/Євро до гривні станом на дату, що передує даті оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України частиною першою покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Отже умови укладеного між сторонами у справі Договору поставки передбачають можливість зміни ціни договору, що є правом сторін та узгоджується з принципом свободи договору та положеннями ст. 632 ЦК України.

З огляду на викладене, грошове зобов'язання Покупця хоча і виражене у гривні, проте має прив'язку до еквіваленту в іноземній валюті. При цьому визначення остаточної ціни договору залежить саме від дати здійснення фактичної оплати товару за орієнтовною вартістю. Встановлена у Додатках до Договору умова про здійснення оплати товару виходячи із курсу продажу долара США/Євро на міжбанкіському валютному ринку України на день, що передує дню здійснення платежу, має на меті поновити увесь обсяг втрат вартості товару, які позивач як постачальник отримав унаслідок зміни курсу гривні до долара США/Євро. Отже враховуючи те, що орієнтовна вартість товару перераховується (коригується) відповідачем станом на дату, що передує даті саме фактичної оплати товару (незалежно від того, чи своєчасно, чи ні була здійснена ця оплата) з урахуванням курсу долара США/Євро до гривні, втрати позивача від знецінення національної валюти внаслідок інфляції, зокрема і у разі порушення відповідачем грошового зобов'язання зі сплати орієнтовної вартості товару, відновлюються еквівалентом іноземної валюти. У такому разі стягнення інфляційних втрат, нарахованих на орієнтовну суму заборгованості, суперечить частині другій статті 625 Цивільного кодексу України. У разі, якщо матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів покриваються за рахунок донарахування вартості товару з урахуванням курсової різниці, стягнення інфляційних втрат є недопустимим та призведе до подвійного стягнення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.04.2021 у справі № 910/11077/20.

З урахуванням наведеного, зважаючи на правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат в розмірі 10 365,83 грн.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з відповідача 48 273,12 грн. - 48% річних, суд виходить з наступного.

За розрахунком позивача 48% річних нараховуються на суму боргу з урахуванням здійснених відповідачем платежів, розмір яких складає 48 273,12 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, п. 7.7. Договору, в разі невиконання Покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого Товару та невиконання зобов'язань передбачених розділом 3 цього Договору Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості сорок вісім відсотків річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

Укладеною між сторонами 23.01.2020р. Додатковою угодою до Договору поставки № 09/01-20 від 09.01.2020р., внесено зміни до підпункту 7.7 Договору, виклавши його в такій редакції:

- в разі невиконання Покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого Товару та невиконання зобов'язань передбачених розділом 3 цього Договору Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості 3% річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

Таким чином, заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача 48% річних є не правомірною та не обґрунтованою, оскільки Додатковою угодою до Договору поставки № 09/01-20 від 09.01.2020р. сторонами визначено, що Покупець, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості 3% річних.

Провівши розрахунок 3% річних нарахованих на суму заборгованості до стягненню з відповідача підлягає сума 3 017,08 грн.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з відповідача 14 327,85 грн. - пені, суд виходить з наступного.

Укладеною між сторонами 23.01.2020р. Додатковою угодою до Договору поставки № 09/01-20 від 09.01.2020р., внесено зміни до підпункту 7.1.1. Договору, виклавши його в такій редакції:

Крім відповідальності, встановленої п. 7.1. даного договору Покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення.

Суд перевіривши нарахування позивачем, відповідачу 14 327,85 грн. - пені на суму заборгованості, дійшов висновку, що вказані нарахування здійсненні правомірно та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 30% штрафу на загальну суму 23 662,48 грн. в зв'язку з прострочкою оплати Товару від 5 до 29 днів, суд вважає, що зазначена вимога не підлягає задоволенню, оскільки згідно пункту 7.8 Договору поставки, в редакції Додаткової угоди від 23.01.2020р. в разі прострочення Покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 30 днів Покупець сплачує додатково штраф в розмірі 1% від суми несвоєчасно сплаченого Товару.

Як вбачається з доданих до позовної заяви доказів, прострочку оплати в 30 днів Покупець не допускав.

Зважаючи на викладенні обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В силу приписів ч.1, ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Селянсько (фермерського) господарства "Мендрик Анатолій Олександрович", (32244, с.Маниківці, Деражнянського району, Хмельницької області, код 21313192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» (08162, смт. Чабани, Києво-Святошинського району, Київської області, вул. Машинобудівників, 4В, код 30048570) - 14 327,85 грн. (чотирнадцять тисяч триста двадцять сім гривень 85 коп.) - пені, 3 017,08 грн. (три тисячі сімнадцять гривень 08 коп.) - 3% річних та 260,17 (двісті шістдесят гривень 17 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.Д.Вибодовський

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу ТОВ "Агрозахист Донбас" (azdonbas@gmail.com);

3 - відповідачу СФГ "Мендрик Анатолій Олександрович", 32244, с.Маниківці, Деражнянського району, Хмельницької областіобласті.

Виготовлено з АСДС помічник судді Т.М.Козій дата 04.04.2022р.