29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"29" березня 2022 р. Справа № 924/1161/21
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Шевчук І.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницького
до фізичної особи-підприємця Дзюби Володимира Івановича
про стягнення 118 324,04 грн.
Представники сторін:
від позивача - Гаврилюк М.І.;
від відповідача - не з'явився.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 29.03.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.
26.11.2021 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницького до фізичної особи-підприємця Дзюби Володимира Івановича про стягнення 73 658,12 грн., з яких: 71 586,86 грн. неустойка, 731,94 грн. 3% річних та 1339,32 грн. інфляційних втрат, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням договору оренди №28/2002ГоловКЕУ, в частині повернення орендованого приміщення після розірвання вказаного договору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2021 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.
Ухвалою суду від 01.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.12.2021 та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 22.12.2021, а позивачу строк для подання відповіді на відзив до 28.12.2021.
28.12.2021 представником відповідача подано суду заяву про зменшення розміру неустойки.
Окрім того, 28.12.2021 представником позивача надіслано на електронну адресу суду заяву (05-22/2845/21) про збільшення розміру позовних вимог та стягнення з фізичної особи-підприємця Дзюби Володимира Івановича 108 315,26 грн., з яких: 105 454,60 грн. заборгованість по орендній платі (неустойка), 924,77 грн. 3% річних та 1935,89 грн. інфляційні втрати.
Судом в підготовчому засіданні суду 28.12.2021 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання у справі на 13.01.2022.
10.01.2022 Квартирно-експлуатаційним відділом міста Хмельницького подано до суду клопотання про відмову у задоволенні заяви про зменшення позовних вимог.
В підготовчому засіданні 13.01.2022 судом постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, якою задоволено заяву позивача (05-22/2845/21 від 28.12.2021), прийнято збільшення розміру позовних вимог та відкладено підготовчого засідання у справі на 01.02.2022.
В підготовчому засіданні суду 01.02.2022 представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог та стягнення з фізичної особи-підприємця Дзюби Володимира Івановича 118 324,03 грн., з яких: 114 657,94 грн. заборгованість по орендній платі (неустойка), 1195,78 грн. 3% річних та 2470,31 грн. інфляційні втрати.
Судом в підготовчому засіданні суду 01.02.2022 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про задоволення заяви позивача від 01.02.2022 про збільшення розміру позовних вимог.
01.02.2022 до суду надійшли письмові пояснення відповідача по справі.
Ухвалою суду від 01.02.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, письмові пояснення відповідача у справі, долучені до матеріалів справи, як такі що не будуть враховуватись під час розгляду справи, оскільки подані з пропуском строку на їх подання.
Ухвалою суду від 01.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №924/1161/21 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 24.02.2022.
23.02.2022 на адресу суду надійшли клопотання позивача та відповідача про відкладення розгляду справи.
Судове засідання по справі №924/1161/21 призначене на 24.02.2022 не відбулось у зв'язку із зняттям з розгляду справ, які були призначені до розгляду з 24 по 25 лютого 2022 року.
Ухвалою суду від 28.02.2022 судове засідання у справі було перепризначено на 29.03.2022.
28.03.2022 на адресу суду від останнього надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.
Ухвалою суду від 29.03.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, в задоволенні клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату відмовлено, у зв'язку з його необґрунтованістю.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницького звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ФОП Дзюби Володимира Івановича (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог вх.№05-08/212/22 від 01.02.2022) 118 324,03 грн. нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням договору оренди №28/2002ГоловКЕУ в частині повернення орендованого приміщення після розірвання вказаного договору.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем після розірвання договору оренди №28/2002/ГоловКЕУ від 07.02.2002 нерухомого військового майна - нежитлового приміщення площею 155,8 кв.м., в будівлі військового містечка №24 за адресою м. Хмельницький, вул. Попова,3 орендоване приміщення не повернуто, в результаті чого позивач керуючись п. 10.11. додаткового договору №42/28Д/2012-КЕВ від 27.04.2012 та ст.ст. 546, 549, 551, 625, 785 ЦК України, ст. ст. 193, 198, 231, 232 ГК України нарахував до стягнення з відповідача 114 657,94 грн. заборгованість з неустойки по орендній платі, 1195,78 грн. 3% річних та 2470,31 грн. інфляційних втрат.
28.12.2021 відповідачем подано до суду заяву про зменшення розміру неустойки на 50 відсотків на підставі ст. 551 ЦК України.
01.02.2022 до суду надійшли письмові пояснення відповідача по справі, де останній зауважує, що на даний час правовідносини за договором оренди нерухомого майна продовжилися внаслідок конклюдентних дій сторін договору, а саме вказує, що орендодавець продовжує отримувати орендну плату та надавати комунальні послуги орендодавцю, а орендар продовжує використовувати орендоване приміщення. Таким чином, вважає відповідач, позивач не набуває права на стягнення неустойки в порядку ст. 785 ЦК України.
Представник позивача в судовому засіданні 29.03.2022 підтримав позовні вимоги з посиланням на обставини викладені у заявах по суті справи. Стосовно клопотання про відкладення розгляду справи повідомив, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 „Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 24.02.2022 строком на 30 діб, який в послідуючому продовжено ще на 30 діб. В свою чергу позивач, є структурним підрозділом Міністерства Оборони України, а кошти, які є предметом розгляду у справі №924/1161/21, необхідні для забезпечення оборони України, що на думку позивача унеможливлює подальше відкладення розгляду справи.
Представник відповідача в судове засідання 29.03.2022 не з'явився. 28.03.2022 на адресу суду від останнього надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.
Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/1161/21 відсутні.
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи.
Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.
07.02.2002 між Квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Дзюбою Володимиром Івановичем (орендар) укладено договір оренди №28/2002/ГоловКЕУ нерухомого військового майна, розташованого в Хмельницькому гарнізоні за адресою: м. Хмельницький, вул. Попова, 3, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлове приміщення на 1 поверсі 5-ти поверхового житлового будинку 1нв. №24/210, площею 155,8 кв.м, розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Попова, 3, що знаходиться на балансі будинкоуправління №2 та обліковується в Хмельницькій КЕЧ району, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 72086 грн.
Відповідно до п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Згідно пунктом 2.2. договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.
У відповідності до п. 2.3. договору назване в п. 1.1. нерухоме майно орендодавець передає орендарю для використання під магазин продовольчих товарів.
Пунктом 2.5 договору передбачено, що у разі припинення цього договору майно повертається Орендарем Орендодавцю (балансоутримувачу) в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Орендодавець (балансоутримувач) повинен скласти акт приймання-передачі та прийняти майно протягом одного місяця.
Орендар повертає майно орендодавцю (балансоутримувачу) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі. (п. 2.6 договору).
Як передбачено п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, Протоколу і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (листопад 2001 року) - 722,30 грн. Орендна плата за перший місяць оренди січень 2002 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць індекси інфляції за листопад - грудень 2001 року.
Пунктом 3.2. договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету (держбюджету) на спеціальний реєстраційний рахунок (орендодавця, балансоутримувача) в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.3. договору).
Відповідно до п. 3.4. договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Згідно п. 3.5. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до держбюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Як передбачено п. 3.6. договору, наднормативна сума орендної плати, що надійшла до держбюджету або орендодавцю (балансоутримувачу), підлягає в установленому порядку поверненню орендарю або заліку в рахунок наступних платежів.
У відповідності до п. 5.2. договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно п. 5.8 договору, у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу. Відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати/повної або часткової/ орендованого майна з вини орендаря згідно з актом, складеним відповідною комісією МО України, за цінами, діючими на момент відшкодування.
Пунктом 5.11. договору визначено, що орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку за землю пропорційно площі землі, яку займе здане в оренду нерухоме майно.
Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін (п. 6.2. договору).
Відповідно до п. 10.1. договору цей договір діє до 07.02.2007 строком на 5 років.
Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.
У подальшому до зазначеного договору сторони неодноразово вносили зміни в частині, зокрема, розміру орендної плати та строку дії договору згідно з відповідними додатковими угодами (договорами).
Зокрема, 27.04.2012 КЕВ м. Хмельницький (орендодавець) та ФОП Дзюба В. І. (орендар) уклали додатковий договір № 42/28Д/2012-КЕВ до договору оренди від 07.02.2002.
Відповідно до пунктів 3.6, 3.7 цього додаткового договору орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця в територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному пунктом 3.6 договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно з пунктом 5.3 додаткового договору орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.
У пункті 8.6 зазначеного додаткового договору сторони обумовили, що орендодавець має право відмовитися від договору оренди і вимагати повернення майна, якщо орендар не вносить плату за користування майном протягом трьох місяців підряд.
У пункті 10.6.1 додаткового договору сторони погодили, що цей договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар не вніс плати протягом трьох місяців із дня закінчення строку платежу.
Відповідно до пункту 10.7 додаткового договору чинність цього договору припиняється, зокрема, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.
Згідно з пунктом 10.9. додаткового договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю. У разі якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Пунктом 10.11. вказаного додаткового договору визначено, що якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець вимагає від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.
03.05.2018 сторони уклали додаткову угоду №4/28Д/2018/КЕВ Хм. до договору оренди від 07.02.2002, за умовами якої, зокрема, пункти 1.1, 3.1, 3.3, 10.1, 11.4 договору було викладено у новій редакції.
Так, згідно з пунктами 3.1, 3.3 додаткової угоди орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць грудень 2017 року на рівні 5401,19 грн. з урахуванням конкурсної надбавки та моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку грудень 2017 року 4406,78 грн. Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, згідно із законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць згідно із законодавством.
У пункті 10.1 цієї додаткової угоди зазначено, що цей договір діє з моменту підписання до 25.03.2021 включно.
Відповідно до розрахунку орендної плати державного (військового) нерухомого майна, що перебуває на балансі КЕВ м. Хмельницький, розрахункова орендна плата становить 4406,78 грн., а за домовленістю - 5401,19 грн.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.10.2020 у справі №924/704/20 позов Квартирно-експлуатаційного відділу, м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця Дзюби Володимира Івановича, м. Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізичної особи-підприємця Назаревич С.М., м. Хмельницький про стягнення 44718,08 грн. заборгованості по орендній платі, 648,15 грн. пені, 4971,58 грн. компенсації з земельного податку; про розірвання договору оренди нерухомого військового майна № 28/2002/ГоловКЕУ від 07.02.2002р. між Головним Квартирно-експлуатаційним Управлінням Міністерства Оборони України та фізичною особою-підприємцем Дзюбою Володимиром Івановичем, м. Хмельницький, задоволено частково. Розірвано договір оренди нерухомого військового майна №28/2002/ГоловКЕУ від 07.02.2002р., укладений між Головним Квартирно-експлуатаційним Управлінням Міністерства Оборони України та фізичною особою-підприємцем Дзюбою Володимиром Івановичем, м. Хмельницький.
Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Дзюби В.І. залишено без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2020 у справі №924/704/20 залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 27.05.2021 у справі №924/704/20 касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Дзюби Володимира Івановича залишено без задоволення. Постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2020 у справі №924/704/20 залишено без змін.
Зазначеними рішенням від 26.10.2020, Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021, та Постановою Верховного суду від 27.05.2021 у справі 924/704/20 встановлено обставини, що стосуються правовідносин сторін, які виникли на підставі договору оренди нерухомого військового майна №28/2002/ГоловКЕУ від 07.02.2002, зокрема і викладені вище.
19.02.2021 Квартирно - експлуатаційний відділ м. Хмельницький звернувся з листом - вимогою №944 до ФОП Дзюби В.І. в якому просив звільнити орендоване приміщення протягом 3-х робочих днів, при цьому КЕВ повідомив, що у разі не виконання буде відключено всі комунальні послуги, буде здійснено нарахування штрафних санкцій та пені за неповернення майна в розмірі подвійної сплати за користування майном за весь час прострочення, а також буде змушений звернутися до суду для вирішення питання, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.
Квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницький надсилалися фізичній особі-підприємцю Дзюбі В.І. претензії №1342 від 24.03.2021, №1825 від 28.04.2021, №2232 від 28.05.2021, №3027 від 28.07.2021, №3341 від 25.08.2021, №3645 від 16.09.2021, №577/4313 від 22.10.2021, №4781 від 15.11.2021 з вимогою сплати заборгованість з неустойки у подвійному розмірі орендної плати, відповідно до п. 10.11. додаткового договору.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.06.2021 у справі №924/336/21 позов Квартирно-Експлуатаційного відділу міста Хмельницький до фізичної особи - підприємця Дзюби Володимира Івановича та фізичної особи - підприємця Назаревич Світлани Михайлівни про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном - нежитловим приміщенням в будівлі інв. №210 військового містечка №24, м. Хмельницький, вул. Попова,3, зобов'язавши ФОП Дзюбу В.І. звільнити вказану будівлю про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном - нежитловим приміщенням в будівлі інв. №210 військового містечка №24, м. Хмельницький, вул. Попова,3, зобов'язавши ФОП Назаревич С.М., звільнити вказану будівлю задоволено. Зобов'язано фізичну особу-підприємця Дзюбу Володимира Івановича ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_1 ) та фізичну особу-підприємця Назаревич Світлану Михайлівну ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном - нежитловим приміщенням в будівлі інф. № 210 військового містечка № 24, м. Хмельницький, вул. Попова, 3 звільнивши вказане приміщення.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дзюби Володимира Івановича залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.06.2021 у справі №924/336/21 без змін.
Відповідно до розрахунку заборгованості з орендної плати (неустойки) ФОП Дзюби Володимира Івановича перед КЕВ м. Хмельницький станом на 31.01.2022 склала 114 657,94 грн.
Оскільки відповідач орендоване приміщення не звільнив та не передав позивачу, останній звернувся до суду із позовом, згідно якого просить стягнути з ФОП Дзюби В.І. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог вх.№05-08/212/22 від 01.02.2022) 114 657,94 грн. неустойки у подвійному розмірі орендної плати, керуючись п. 10.11. додаткового договору №42/28Д/2012-КЕВ від 27.04.2012, а також 1195,78 грн. 3% річних та 2470,31 грн. інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:
Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
У відповідності до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
З матеріалів справи встановлено, що 07.02.2002 між Квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Дзюбою Володимиром Івановичем (орендар) укладено договір оренди №28/2002/ГоловКЕУ нерухомого військового майна, розташованого в Хмельницькому гарнізоні за адресою: м. Хмельницький, вул. Попова, 3, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлове приміщення на 1 поверсі 5-ти поверхового житлового будинку 1нв. №24/210, площею 155,8 кв.м, розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Попова, 3, що знаходиться на балансі будинкоуправління №2 та обліковується в Хмельницькій КЕЧ району, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 72086 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (статті 610, 612 Цивільного кодексу України).
Позивач на виконання умов договору оренди №28/2002/ГоловКЕУ від 07.02.2002 передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення на 1 поверсі 5-ти поверхового житлового будинку 1нв. №24/210, площею 155,8 кв.м., розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Попова, 3, що знаходиться на балансі будинкоуправління №2 та обліковується в Хмельницькій КЕЧ району.
У подальшому до зазначеного договору сторони неодноразово вносили зміни в частині, зокрема, розміру орендної плати та строку дії договору згідно з відповідними додатковими угодами (договорами).
Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з врахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Відповідно до пункту 10.7 додаткового договору №42/28Д/2012-КЕВ від 27.04.2012 чинність цього договору припиняється, зокрема, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2020 у справі №924/704/20 (набрало законної сили 16.02.2021), залишеним без змін Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 та Постановою Верховного суду від 27.05.2021, позов Квартирно-експлуатаційного відділу, м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця Дзюби Володимира Івановича, м. Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізичної особи-підприємця Назаревич С.М., м. Хмельницький про стягнення 44718,08 грн. заборгованості по орендній платі, 648,15 грн. пені, 4971,58 грн. компенсації з земельного податку; про розірвання договору оренди нерухомого військового майна № 28/2002/ГоловКЕУ від 07.02.2002р. між Головним Квартирно-експлуатаційним Управлінням Міністерства Оборони України та фізичною особою-підприємцем Дзюбою Володимиром Івановичем, м. Хмельницький, задоволено частково. Розірвано договір оренди нерухомого військового майна №28/2002/ГоловКЕУ від 07.02.2002р., укладений між Головним Квартирно-експлуатаційним Управлінням Міністерства Оборони України та фізичною особою-підприємцем Дзюбою Володимиром Івановичем, м. Хмельницький.
Згідно з пунктом 10.9. додаткового договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю. У разі якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Відповідно до пункту 10.10. додаткового договору №42/28Д/2012-КЕВ від 27.04.2012 майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі. Обов'язок щодо складання Акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.
Листом №944 від 19.02.2021 Квартирно - експлуатаційний відділ м. Хмельницький звернувся з вимогою до ФОП Дзюби В.І. - звільнити орендоване приміщення протягом 3-х робочих днів. У зазначеному листі позивач зауважив, що у разі не виконання вказаної вимоги в орендованому приміщенні буде відключено всі комунальні послуги, а також буде здійснено нарахування штрафних санкцій та пені за неповернення майна в розмірі подвійної сплати за користування майном за весь час прострочення, окрім того, позивач буде змушений звернутися до суду для вирішення спору. Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
В подальшому, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.06.2021 у справі №924/336/21, залишеним без змін Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2021, позов Квартирно-Експлуатаційного відділу міста Хмельницький до фізичної особи - підприємця Дзюби Володимира Івановича та фізичної особи - підприємця Назаревич Світлани Михайлівни про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном - нежитловим приміщенням в будівлі інв. №210 військового містечка №24, м. Хмельницький, вул. Попова,3, зобов'язавши ФОП Дзюбу В.І. звільнити вказану будівлю про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном - нежитловим приміщенням в будівлі інв. №210 військового містечка №24, м. Хмельницький, вул. Попова,3, зобов'язавши ФОП Назаревич С.М., звільнити вказану будівлю задоволено. Зобов'язано фізичну особу-підприємця Дзюбу Володимира Івановича ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_1 ) та фізичну особу-підприємця Назаревич Світлану Михайлівну ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном - нежитловим приміщенням в будівлі інф. № 210 військового містечка № 24, м. Хмельницький, вул. Попова, 3 звільнивши вказане приміщення.
Згідно приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В матеріалах справи відсутній будь-який Акт прийому-передачі відповідачем позивачу орендованого згідно спірного договору майна, що також підтверджено сторонами у судових засіданнях по справі.
Окрім того, судом враховується, що позивач у період з дати припинення дії договору 16.02.2021 мав можливість передати орендоване майно відповідачу, але умисно цього обов'язку не виконав. Доказів протилежного позивачем ні у письмових пояснення щодо позовної заяви, ні у судових засідання по справі не надано.
Пунктом 10.11. вказаного додаткового договору визначено, що якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець вимагає від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.
Квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницький надсилалися фізичній особі-підприємцю Дзюбі В.І. претензії №1342 від 24.03.2021, №1825 від 28.04.2021, №2232 від 28.05.2021, №3027 від 28.07.2021, №3341 від 25.08.2021, №3645 від 16.09.2021, №577/4313 від 22.10.2021, №4781 від 15.11.2021 з вимогою сплати заборгованість з неустойки у подвійному розмірі орендної плати.
З огляду на викладене, позивачем відповідно до п.10.11 договору нарахована та заявлена до стягнення з відповідача неустойка у розмірі подвійної орендної плати в сумі 114657,94 грн. за період з лютого 2021 року по січень 2022 року.
Враховуючи вище викладене, матеріалами справи підтверджено, що договір оренди нерухомого військового майна №28/2002/ГоловКЕУ від 07.02.2002 припинив свою дію достроково за рішенням суду 16.02.2021.
Проте відповідач в подальшому продовжує користуватись спірним майном.
Поряд із цим, відповідно до п. 10.11 договору, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець вимагає від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.
Беручи до уваги факт припинення договору внаслідок достроково розірвання за рішенням суду, відсутність доказів звільнення відповідачем наданого у користування майна відповідно до умов договору, суд вважає правомірним нарахування позивачем неустойки у розмірі подвійної орендної плати в сумі 114 657,94 грн., а тому остання підлягає стягненню із ФОП Дзюби В.І.
Щодо поданої 28.12.2021 відповідачем заяви про зменшення розміру неустойки на 50 відсотків на підставі ст. 551 ЦК України, судом враховується таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 924/80/19 встановлено, що "Можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) передбачена статтею 233 ГК України та частиною 3 статті 551 ЦК України. Частинами 1 та 2 статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. У частині 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов'язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України. Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України. Оскільки неустойка, заявлена на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення і не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України, до якої застосовуються приписи ч. 3 ст. 551 ЦК України, то до неустойки у розмірі подвійної орендної плати передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України приписи ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України щодо можливості зменшення її розміру не застосовуються".
З огляду на викладене, суд вважає за належне у задоволенні зави фізичної особи-підприємця Дзюби Володимира Івановича про зменшення розміру неустойки, відмовити.
Окрім того, позивач за порушення умов договору №28/2002/ГоловКЕУ від 07.02.2002 просить суд на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача 1195,78 грн. 3% річних за період з 16.04.2021 по 31.01.2022 та 2470,31 грн. інфляційних втрат за період з 01.05.2021 по 31.12.2021.
Щодо вказаних вимог позивача судом приймається до уваги таке.
За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України та статті 216 ГК України.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).
Законодавець у частині першій статті 614 ЦК України визначив, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Правові наслідки порушення умов договору оренди державного майна визначені відповідними нормами Закону про оренду, ЦК України та ГК України.
У питанні відповідальності сторін за невиконання зобов'язань за Договором норми статті 29 Закону про оренду відсилають до інших законодавчих актів України та умов договору.
Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов'язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов Договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Отже, відповідно до статті 614 ЦК України, для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 цього Кодексу, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання. Тобто судам потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 02.09.2014 у справі № 3-85гс14, а також Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 11.04.2018 у справі № 914/4238/15, від 24.04.2018 у справі № 910/14032/17 та від 09.09.2019 у справі № 910/16362/18 (пункт 51), від якої Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду не відступив при розгляді справи №910/20370/17 (пункт 24 постанови від 13.12.2019).
Положеннями статті 549 ЦК України та статті 230 ГК України визначено загальне поняття штрафних санкцій, яке у господарському судочинстві включає неустойку, штраф, пеню, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил господарської діяльності, невиконання господарського зобов'язання.
За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною першою статті 230 ГК України визначено поняття штрафних санкцій. Ними визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 548 ЦК України).
Тобто неустойка згідно із частиною другої статті 785 ЦК України розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).
Водночас неустойка за частиною другою статті 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії Договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов'язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.
Узагальнюючи наведені висновки стосовно наслідків припинення Договору у разі, якщо орендар не повертає майно після припинення строку дії Договору, зокрема у вигляді подальшого неправомірного користування майном, та права орендодавця застосувати передбачений законом спосіб захисту порушеного права - стягнення з орендаря неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина друга статті 785 ЦК України), Суд, встановлюючи відмінності між орендною платою (платою за користування майном) та неустойкою, передбаченою частиною другою статті 785 ЦК України, зазначає про таке.
Обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення Договору (до спливу строку дії Договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об'єктом оренди на платній основі.
Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення Договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов'язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.
Отже, яким би способом в Договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов'язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення Договору, що відбулося у спірних правовідносинах, проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов'язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 ЦК України).
Зазначене узгоджується з правовою позицією викладеною у Постанові Верховного суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 по справі №910/11131/19.
Враховуючи викладене, здійснені позивачем нарахування на суму неустойки у вигляді подвійної орендної плати 3 % річних та інфляційних втрат, не відповідають наведеній позиції та правовому регулюванню, встановленому частиною другою статті 785 ЦК України, а тому задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, суд вважає за належне у стягненні з відповідача на користь позивача 1195,78 грн. 3% річних та 2470,31 грн. інфляційних втрат нарахованих на суму неустойки у вигляді подвійної орендної плати, відмовити.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 114 657,94 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати. У стягненні 1195,78 грн. 3% річних та 2470,31 грн. інфляційних втрат належить відмовити.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового бору у справі покладаються сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 130, 231, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Дзюби Володимира Івановича ( АДРЕСА_3 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницького (вул. Героїв АТО (Ціолковського) 3/1, м. Хмельницький, 29006, код ЄДРПОУ 07928461) 114657,94 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати, та 2199,63 грн. витрат зі сплати судового збору.
Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.
У стягненні 1195,78 грн. 3% річних та 2470,31 грн. інфляційних втрат відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складений та підписаний 06.04.2022.
Суддя А.М. Яроцький
Віддрук. 2 примірники:
1 - до справи;
2 - відповідачу - провулок Київський, 42, м. Хмельницький, 29000. (реком. з повідомл.)
надіслати на адреси електронної пошти:
позивачу - khm_kev@post.mil.gov.ua