Справа № 346/5472/21
Провадження № 1-кп/346/312/22
01 квітня 2022 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
представника ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коломия клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України, -
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 08 лютого 2022 року обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою - по 9 квітня 2022 року.
Прокурор підтримав подане клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою оскільки такий закінчується і на даний час ризики, передбачені п.п. 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_8 усвідомлюючи тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень та невідворотність покарання за їх вчинення може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оскільки на виклики до органів досудового розслідування не прибував, а виїхав за межі кордону України; може незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_4 з метою схилення його до зміни раніше наданих свідчень, щоб уникнути кримінальної відповідальності за інкриміновані кримінальні правопорушення оскільки йому відоме місце проживання потерпілого та вони проживають в одному селищі; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою схилення їх до зміни раніше наданих свідчень з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки вони являються знайомими останнього та проживають в одному населеному пункті неподалік один від одного; незаконно впливати на експертів у даному кримінальному провадженні оскільки в основу підозри покладено показання потерпілого, свідків та висновки експертів; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, зокрема виїхати за межі України, оскільки уже виїздив за межі України на тривалий час.
З огляду на вищевикладене, та враховуючи, що запобігти вказаним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м'яких запобіжних заходів не можливо, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді застави є об'єктивно неможливим через матеріальний рівень підозрюваного та відсутність осіб, які мають намір внести заставу, а також вчинення ним кримінального правопорушення відносно життя та здоров'я особи; застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неможливим, з огляду на відсутність міцних соціальних зв'язків у підозрюваного та те, що він може виїхати за межі кордону України; застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки або особистого зобов'язання є неможливим через невідповідність характеру вчиненого кримінального правопорушення, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 199 КПК України, враховуючи вимоги п.п. 3,4,5 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, відповідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Потерпілий ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 підтримали клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_6 заперечили щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважають за можливе змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши прокурора, думку сторін судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, що стосуються розгляду даного клоптання, суд доходить наступних висновків.
Згідно ст. 331 ч.3 КПК України суд зобов"язаний розглянути клопотання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку визначеного законом та ухвалою суду. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку, суд зобов"язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
При вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує вагомість доказів, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України .
Суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, не надає можливості ухилення обвинуваченого від суду.
Крім того, вказані у клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК є реальними та триваючими, та такими, що виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо підозрюваного на більш м'який, так як альтернативні запобіжні заходи на даний час не забезпечать належний рівень процесуальної поведінки обвинуваченого.
Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою. Відсутні передумови для застосування йому менш суворого виду запобіжного заходу.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень суд вважає, що з урахуванням особи обвинуваченого та характеру висунутого обвинувачення, реальними залишаються ризики передбачені п.п. 1, 3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: усвідомлюючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та розмір покарання, передбачений за вчинення кримінальних правопорушень у яких обвинувачується, з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності, обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта у цьому кримінальному провадженні, оскільки вказані учасники кримінального провадження ще не допитані, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином зокрема виїхати за межі України, оскільки уже виїздив за межі України на тривалий час
Продовжуючи обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд також вважає, що продовження вказаного запобіжного заходу в цьому випадку виправдано, оскільки в наявності конкретний суспільний інтерес у виді права на справедливий судовий розгляд, а також унеможливлення переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків, експерта, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначав Європейський Суд з прав людини у своєму Рішенні від 10 лютого 2011 року "Харченко проти України", п.79.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що в судовому засіданні доведено відсутність можливості зміни на більш м'який запобіжний захід, тому клопотання слід задовільнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Що стосується заперечень обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника щодо продовження строку тримання під вартою, а також зміни та скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, то суд важає такі необгрунтованими та недоведеними.
На підставі наведенного та керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, -
Клопотання прокурора задовільнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12 на строк, який не може перевищувати 60 днів - до 27 травня 2022 року.
Копію ухвали для виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань №12, вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Коломийської окружної прокуратури.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня оголошення.
Суддя: ОСОБА_1