Справа № 346/1214/22
Провадження № 2-з/346/19/22
01 квітня 2022 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Беркещук Б.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити його позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів дарування садового будинку та земельної ділянки удаваними та визнання права власності, шляхом накладення арешту та заборони вчинення ОСОБА_3 будь яких дій щодо вселення сторонніх осіб до садового будинку, укладення договорів найму/оренди. В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_4 зазначив, що його права та законні інтереси були порушеними зі сторони відповідача ОСОБА_3 , на яку було зареєстровано садовий будинок та земельну ділянку на підставі фіктивних договорів дарування . Відповідач Авдєєва взмозі в будь-який час здійснити відчуження майна, та спроби укладення договору найму/оренди садового будинку вже були вчинені останньою. Вважає, що є підстави, що його права та законні інтереси можуть бути порушеними у випадку не вжиття заходів забезпечення позову і рішення, яке буде прийняте судом, у випадку задоволення позову неможливо буде виконати, оскільки майно буде відчуженим і він, Авдєєв вимушений буде додатково ще подавати до суду нові позови (вимоги) до третіх осіб.
Дослідивши матеріали заяви, суд доходить наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.149 ЦПК України суд за завою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову.
Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, серед яких відповідно до п.п.1, 2 частини 1 є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.
За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Відповідно до частини 3 статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 4 Постанови Пленуму від 22 грудня 2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду.
Арешт майна (накладення арешту на майно) як спосіб забезпечення позову полягає в проведенні опису майна і забороні розпоряджатися ним до вступу рішення в законну силу або до зняття заборони, а в разі потреби в обмеженні права користування майном або його вилучення у боржника та передачі на зберігання іншим особам.
Водночас, враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.
З матеріалів справи вбачається, що предметом даного спору є визнання договорів дарування садового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0656 га для індивідуального садівництва , кадастровий № 2623286901:01:028:0270 що в с. Сопів удаваними правочинами , та визнання права власності на Ѕ частини садового будинку та земельної ділянки
Суд вважає, що на даний час у відповідача є реальна можливість щодо відчуження Ѕ частки вищезазначеного спірного майна, яке згідно Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_3 . За таких обставин може бути порушено право позивача на власність в разі здійснення відповідачем дій, які будуть направлені на відчуження майна, що, на думку суду, в такому випадку затруднить виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Оцінивши доводи заявника, виходячи із наявності дійсного спору між цими сторонами, та існування реальної загрози невиконання можливого судового рішення прихожу до висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення заяви в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно, до набрання рішенням законної сили.
При цьому, відповідач не позбавлений можливості скористатися передбаченим процесуальним законом правом звертатися до суду із заявами про скасування вжитих судом заходів чи їх зміні на інші, а також про зустрічне забезпечення у відповідності до ст.ст.154-159 ЦПК України з метою протидії недобросовісному користуванню позивачем процесуальними правами.
Щодо заборони на вчинення ОСОБА_3 будь-яких дій щодо вселення сторонніх осіб до садового будинку АДРЕСА_1 та укладення договорів найму/ оренди садового будинку за даною адресою , суд зазначає, що забезпечення позову в цій частині вимог не підлягає до задоволення, оскільки заявником не наведено ґрунтовних підстав для застосування вказаних заходів забезпечення позову та не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин на які посилається заявник, як на підставу та обґрунтування вказаної вище заборони.
Керуючись положеннями статей 149, 150, 153, 157 Цивільного процесуального кодексу України, -
Заяву про забезпечення позову задовольнити частково .
Накласти арешт на садовий будинок АДРЕСА_1 до набрання рішенням законної сили.
Накласти арешт на земельну ділянку загальною площею 0,0656 га для індивідуального садівництва в с. Сопів Коломийського району, кадастровий № 2623286901:01:028:0270 до набрання рішенням законної сили.
В решті заяви відмовити
Копію ухвали направити для виконання до Коломийського відділу Державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Беркещук Б. Б.