Справа № 346/5916/21
Провадження № 2/346/411/22
25 березня 2022 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,
секретаря Копильців І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 подала до суду даний позов посилаючись на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , належав на праві власності колгоспного двору, головою якого була мати позивача - ОСОБА_5 .
Зазначає, що станом на 01.07.1990 р. у даному житловому будинку проживали: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 - голова двору; ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - онука; ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 - квартирант ; ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 - правнука ; ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 -онук.
ІНФОРМАЦІЯ_7 померла її, позивача мати голова двору ОСОБА_5 та після її смерті відкрилась спадщина за законом, оскільки заповітів від її імені не посвідчувалось, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .
Вказує, що спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_5 являється вона, позивач ОСОБА_1 . Крім неї інших спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у спадковому майні після смерті матері, відсутні .
Зазначає, що звернувшись до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини після смерті матері їй відмовлено у зв'язку з тим, що спірний будинок належав голові колгоспного двору ОСОБА_5 , а до заяви позивач додає виписку Коломийського мБТІ від 12.03.2019р., з якої вбачається, що право власності на нерухоме майно зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_5 . Крім того частки померлої голови колгоспного двору та інших його членів у майні колгоспного двору, не виділено. Правовстановлювальний документ, який підтверджує право власності спадкодавиці на домоволодіння, відсутній. Також, у пред'явлених документах наявні розбіжності, а саме: свідоцтво про смерть, виданого на ім'я ОСОБА_5 , а у виписці ОСОБА_5 .
Вказує, щочастки колгоспного двору на час прийняття спадщини не виділені і не витребувані, тому інші члени колгоспного двору , а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 відмовляються від своїх часток на її , позивача користь. Свідоцтво про право власності, видане 21.12.1988р. виконкомом Коломийської районної ради на підставі рішення № 267 від 14.12.1988 року, втрачено.
Оскільки замість в імені за паспортом і свідоцтвом про народження та смерть спадкодавці зазначено « ОСОБА_5 » у свідоцтві про власність - « ОСОБА_5 » просить суд встановити факт належності правовстановлюючого документу ОСОБА_5 - Свідоцтва про право власності, виданого 21.12.1988 р. виконкомом Коломийської районної ради на підставі рішення № 267 від 14.12.1988 р. Також просить ухвалити рішення, яким визнати за нею, позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно- житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , вартістю 63382,00 гривень.
Позивач в судове засідання не з'явилась, її представник адвокат Козак І.В. подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні мотиви та вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовільнити.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, подали до суду заяви згідно яких з позовними вимогами згідні, просяь справу розглянути у їх відсутності .
Враховуючи заяви сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способом цього захисту може бути визнання права.
Згідно з положеннями ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, а ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений його або обмежений у здійсненні.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Згідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що за заповітом чи за законом особа має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі котрої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
У випадку спадкування майна колгоспного двору за законом, застосовується черговість спадкування, при цьому наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 як майно належало колгоспному двору, головою якого була ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 21.12.1988 р., видане виконкомом Коломийської районної Ради на підставі рішення № 267 від 14.12.1988р., та випискою з інвентаризаційних матеріалів вих. № 63669 від 12.03.2019 ОКП Коломийське мБТІ, довідкою Печеніжинської селищної ради № 269 від 07.06.2021 (а.с.11,15,38,39).
Станом на 01.07.1990 р. у даному житловому будинку проживали і були зареєстровані: ОСОБА_5 - голова двору; ОСОБА_1 - дочка вона ж позивач по справі; ОСОБА_2 - онука; ОСОБА_7 - квартирант; ОСОБА_8 - правнука; ОСОБА_4 - онук, що підтверджується довідкою Печеніжинської селищної ради № 269 від 07.06.2021 (а.с.39).
Відповідно до ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Колгоспний двір - це сімейно-трудове об'єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 із змінами " Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності " передбачено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після його припинення, мають ті члени двору, котрі станом до 15 квітня 1991 року не втратили частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Таким чином, оскільки на час ліквідації колгоспних дворів в господарстві були зареєстровані та проживали: голова двору ОСОБА_5 та члени колгоспного двору позивач ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_4 , то їх частки у вказаному майні рівні.
Встановлено, що вищезгадані члени колгоспного двору не витребовували своїх часток з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося станом на 15.04.1991р. у загальний трирічний строк позовної давності, а тому вважаються такими, що втратили право власності на дане нерухоме майно.
Голова двору ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 про що 29 лютого 2008 року складено відповідний актовий запис за № 7 (а.с.9).
Заповіт від імені померлої ОСОБА_5 виконкомом Княждвірської сільської ради не посвідчувався , що підтверджується довідкою № 269 (а.с.39).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина за законом на спірне будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 .
Спадщину за законом після смерті ОСОБА_14 фактично прийняла позивач ОСОБА_1 постійно проживаючи із спадкодавицею на час відкриття спадщини, що підтверджується вищезгаданою довідкою.
Відповідачі як члени колишнього колгоспного двору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , подали до суду заяви, в котрій визнали позовні вимоги в повному обсязі.
З метою оформлення спадщини після смерті матері позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Харук О.М. із заявою про прийняття спадщини однак нотаріус ухвалив постанову про відмову позивачу Тремтячій у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом мотивуючи тим, що до заяви позивач додала виписку Коломийського мБТІ від 12.03.2019 р. з якої вбачається, що право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності, видане 21.12.1988р. виконкомом Коломийської РДА на підставі рішення № 267 від 14.12.1988р., що частки спадкодавиці та інших його членів у майні колгоспного двору не виділені, згаданий правовстановлювальний документ, який підтверджує право власності на спірне нерухоме майно, відсутній. Крім того, у пред'явлених документах наявні розбіжності, а саме: свідоцтво про смерть видано на ім'я ОСОБА_5 , а у виписці ОСОБА_5 (а.с.37).
Згідно звіту про оцінку майна ТОВ «Українське бюро приватизації та оцінки майна» від 24.09.2021 оціночна вартість житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 становить 63 382 грн. (а.с.17).
Крім того, як зазначила позивач у документах спадкодавиці виявилися розбіжності, а саме: у свідоцтві про смерть зазначено - « ОСОБА_5 », а у свідоцтві про право особистої власності на спірне будинковолодіння, копія якого знаходиться у матеріалах даної справи, зазначено - « ОСОБА_5 » (а.с.9,11).
Суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті - п. 6 ч. 1 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України.
Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Як встановлено, у свідоцтві про народження позивача зазначено у графі мати - ОСОБА_5 (а.с.45), а також у довідках Княждвірського старостинського округу Печеніжинської селищної ради зазначено голову колгоспного двору - ОСОБА_5 (а.с.38,39,40) , та беручи до уваги письмові пояснення свідка ОСОБА_15 , яка підтверджує той факт , що ОСОБА_5 та ОСОБА_5 являється однією і тією ж особою, яка проживала і була власником житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_5 належить свідоцтво про право власності на домоволодіння від 21.12.1988 , видане Виконкомом Коломийської районної Ради на підставі рішення № 267 від 14.12.1988р.
Враховуючи викладене суд вважає, що вказані вище обставини, які підтверджені заявником, та письмовими доказами є послідовні та логічні, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.
Таким чином на переконання суду заявлені вимоги підлягають до задоволення.
На підставі наведеного та ст. ст..346, 392,122,1234,1268 ЦК України, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України за № 20 від 22.12.1995 року „ Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності " ст..ст. 293-294, 315,319 ЦПК України та ст.ст. 247 ч.2, 268, 273, 354 ЦПК України,-
Позов задовольнити.
Встановити факт належності правовстановлюючого документа: свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 21.12.1988., видане Виконкомом Коломийської районної Ради на підставі рішення № 267 від 14.12.1988 року на ім'я ОСОБА_5 - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди: комору, сарай, навіс, літню кухню, стодолу, вбиральню, криницю, огорожу за адресою АДРЕСА_1 , оціночною вартістю 63 382,00 грн
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання:
ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ;
ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_4 місце проживання АДРЕСА_1 .
Суддя Беркещук Б. Б.