Справа № 216/1046/21
провадження 1-в/216/19/22
іменем України
11 січня 2022 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні районного суду в м. Кривому Розі, подання начальника Покровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, відносно засудженого ОСОБА_3 про вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу,
За вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.03.2021 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 19.02.2021 між прокурором військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у рамках кримінального провадження №42021040630000004 від 03.02.2021, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 5100,00 грн.
10 січня 2022 року начальник Покровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області звернулась до суду з поданням, у порядку ч. 3 ст. 26 КВК України, про вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу, відносно засудженого, в обґрунтування якого зазначила, що вищезазначений вирок суду набрав чинності 19.04.2021. Відповідно до ч. 1 ст. 26 КВК України, засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу. Проте, станом на 02.08.2021 уповноважений орган з питань пробації не отримував від засудженого документа про сплату штрафу. Також, відділом пробації на адресу спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері було направлено лист, щодо несплати ОСОБА_3 штрафу, але відповіді не отримано. У зв'язку з цим, у поданні порушується питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу засудженим ОСОБА_3 відповідно до закону.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає вказане подання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом ОСОБА_3 засуджений за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.03.2021 за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, до міри покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень. Зазначений вирок суду набрав законної сили 19.04.2021.
У відповідності із ч.ч. 1, 3 ст. 26 КВК України, засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
У разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Отже засуджений ОСОБА_3 у визначений ст. 26 КВК України строк, без будь-яких поважних причин, не сплатив визначену вироком суду суму штрафу.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну покарання відповідно до ч. 5 ст. 53, ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 62 КК України.
Між тим, як встановлено судом, вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.03.2021 ухвалений на підставі угоди про визнання винуватості, укладеної 19.02.2020 між прокурором військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4 та обвинуваченим.
Відповідно до ч. 1 ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Згідно з ч. 1 ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Згідно з частиною 3 даної статті, суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.
З аналізу наведених норм закону вбачається, що обвинувачений погодився з розглядом справи в порядку, передбаченому ст. 474 КПК України, та ухваленням вироку на підставі угоди про визнання винуватості лише за умови призначення йому узгодженої сторонами міри покарання, передбаченою угодою. При цьому, у разі невиконання засудженим умов угоди про визнання винуватості прокурор вправі звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та, у разі задоволення такого клопотання, кримінальне провадження підлягає розгляду в загальному порядку, передбаченому КПК України, з наданням стороні захисту усіх передбачених прав.
При цьому, виходячи з положень ст. 476 КПК України право ініціювання скасування вироку ухваленого на підставі угоди про визнання винуватості у зв'язку з порушенням умов угоди, зокрема й порушення умов сплати штрафу, наділений прокурор, з яким була укладена угода.
Тому невиконання засудженим ОСОБА_3 умов укладеної угоди з прокурором, якою сторонами було узгоджено призначене йому покарання, яке ним належним чином не виконується, є підставою для скасування такого вироку, відповідно до ст. 476 КПК України.
Такий висновок узгоджується з постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 11.12.2015 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», де в п. 23 зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право в межах встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Суд здійснюючи розгляд таких клопотань, має чітко відмежовувати невиконання угоди (ч. 1 ст. 476 КПК), яке тягне за собою скасування вироку, постановленого на підставі угоди, від умисного невиконання угоди (ч. 5 ст. 476 КПК), яке, окрім скасування вироку, є підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Тобто, у цьому випадку, при порушенні засудженим вимог угоди, в силу положень ст. 476 КПК України, має бути застосований спеціальний порядок, який полягає не у направленні до суду подання, щодо вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу, а ґрунтується на зверненні визначених КПК України осіб до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Лише після відмови суду у скасуванні угоди є можливим направлення звернення у загальному порядку.
Оскільки за наслідками розгляду клопотання про скасування затвердженої угоди є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування, тож звернення безпосередньо до суду з питанням передбаченим ст. 537 КПК України, порушує право особи на захист, що є неприпустимим.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що в задоволенні зазначеного подання слід відмовити.
На підставі викладеного, ст. 26 КВК України, керуючись ст.ст. 369-372, 395, 472-476, 537, 539 КПК України суд,-
У задоволенні подання начальника Покровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу, відносно засудженого за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.03.2021 ОСОБА_3 - відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_5