Справа № 214/1486/22
3/214/1054/22
Іменем України
28 лютого 2022 року
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ковтун Н.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,-
10.02.2022 року о 13-24 годині гр. ОСОБА_1 за місцем проживання, в кв. АДРЕСА_2 умисно вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно бабусі ОСОБА_2 , а саме погрожував їй фізичною розправою, ображав нецензурною лайкою. Внаслідок чого, могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю. Притягався Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.06.2021 року за ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду не з'явився.
За таких обставин слід зазначити, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, коли кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Приймаючи до уваги поведінку ОСОБА_1 який до судового засідання не з'явився, а метою розгляду справи у розумні строки, справа розглянута в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється доказами у справі, якими є: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, та інші документи.
Диспозицією ч.2 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Аналізом вказаних матеріальних норм встановлено, що суб'єктом складу правопорушення за ст. 173-2 КУпАП може бути виключно особа, яка є членом сім'ї потерпілого та чи перебувають кривдник і потерпіла особа в будь-яких стосунках між собою. Об'єктивна сторона правопорушення передбачає активну чи пасивну поведінку кривдника, спрямовану на спричинення шкоди потерпілій особі вчиненням насильства (економічного, фізичного, психологічного).
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 314420 від 16.02.2022 року слідує, що 10.02.2022 року гр. ОСОБА_1 , вчинив домашнє, сімейне насильство, а саме психологічне насильство відносно бабусі ОСОБА_2 .
ОСОБА_3 з відповідною заявою про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення насильства в сім'ї 10.02.2022 року звернулася до поліції.
Факт вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 також підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_2 .
Також судом встановлено, що відповідно до постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.06.2021 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 н.м.д.г., тобто у сумі 340 (триста сорок) гривень на користь держави.
Відповідно до ч.1 ст. 29 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдник, який порушив вимоги спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, несе відповідальність відповідно до закону.
Суд, виходячи з наведеного, з дотриманням ст.ст. 245, 280 КУпАП всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідив письмові матеріали та дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, за ознаками - вчинення домашнього насильства, а саме умисне вчинення діянь психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погроз, образ) та фізичного, внаслідок чого завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілого.
З огляду на викладене, приходжу до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи особу правопорушника, конкретні обставини вчиненого правопорушення, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді громадських робіт в межах, встановлених санкцією частини статті.
Приходячи до зазначених висновків, суд бере до уваги позицію ОСОБА_2 про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Крім того, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, з метою припинення вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства в подальшому, яке носить систематичний характер, зміни його насильницької поведінки, формування нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках зі своїми рідними та близькими, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, в порядку ст.39-1 КУпАП суд вважає за необхідне одночасно вирішити питання про направлення ОСОБА_1 на проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» із взяттям його на профілактичний облік та проведенням з ним профілактичної роботи в порядку, визначеному законом.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.23, 24, 32, 33-35, 39-1, 40-1, ч.2 ст.173-2, ст.ст.245, 268, 280, 283, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП суд, -
Накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 60 (шістдесят) годин.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривні 20 копійок.
Направити ОСОБА_1 на проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» із взяттям його на профілактичний облік та проведенням з ним профілактичної роботи.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником та потерпілим упродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.Г. Ковтун