справа № 179/1787/19
провадження № 2-з/179/24/22
28 березня 2022 року суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Т.А. розглянувши заяву фермерського господарства «Володар-Д» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом фермерського господарства «ВОЛОДАР-Д» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Олійник Світлана Вікторівна про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок,
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява представника фермерського господарства «Володар-Д» адвоката Круглого В.В. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом фермерського господарства «ВОЛОДАР-Д» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Олійник Світлана Вікторівна про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок.
Заявник зазначає, що позивач ФГ «Володар-Д» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Олійник С.В. та просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 1222385300:01:001:0631 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 1222385300:01:001:0632 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та застосувати правові наслідки недійсності правочину, передбачені ст.216 ЦК України.
Наразі з боку ФГ «Володар-Д» подано заяву про збільшення позовних вимог в якій останнє просить також:
- визнати за ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку площею 5,4763 га, що мала кадастровий номер 1222385300:01:001:0631 та наразі входить до складу земельної ділянки з кадастровим номером 1222385300:01:001:0782 площею 10,9525 га., яка була утворена за рахунок об'єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 1222385300:01:001:0631 та 1222385300:01:001:0632;
- зобов'язати ОСОБА_4 та Фермерське господарство «Дніпровські чорноземи», повернути ОСОБА_2 , земельну ділянку площею 5,4763 га, що мала кадастровий номер 1222385300:01:001:0631 та наразі входить до складу земельної ділянки з кадастровим номером 1222385300:01:001:0782 площею 10,9525 га., яка була утворена за рахунок об'єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 1222385300:01:001:0631 та 1222385300:01:001:0632;
- визнати за ОСОБА_3 , право власності на земельну ділянку площею 5,4762 га., що мала кадастровий номер 1222385300:01:001:0632 та наразі входить до складу земельної ділянки з кадастровим номером 1222385300:01:001:0782 площею 10,9525 га, яка була утворена за рахунок об'єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 1222385300:01:001:0631 та 1222385300:01:001:0632;
- зобов'язати ОСОБА_4 та Фермерське господарство «Дніпровські чорноземи» повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею 5,4762 га., що мала кадастровий номер 1222385300:01:001:0632 та наразі входить до складу земельної ділянки з кадастровим номером 1222385300:01:001:0782 площею 10,9525 га., яка була утворена за рахунок об'єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 1222385300:01:001:0631 та 1222385300:01:001:0632.
Сторони обізнані щодо цієї обставини, також у зв'язку зі збільшенням позовних вимог позивач просить залучити у якості співвідповідачів по справі ОСОБА_4 та фермерське господарство «Дніпровські чорноземи».
З матеріалів справи вбачається, що позов у цій справі був поданий 17.10.2019 року, а про набуття у власність 02.09.2020 року ОСОБА_4 земельної ділянки з кадастровим номером 1222385300:01:001:0782 площею 10,9525 га., яка була утворена за рахунок спірних земельних ділянок, позивачу стало відомо лише 15.02.2022 року внаслідок подання ОСОБА_1 клопотання. Також даній обставині передував ряд подій після того, як оспорювані договори від 25.10.2016 року були підписані їх сторонами та проведено державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за ОСОБА_1
ОСОБА_1 після набуття права власності на спірні земельні ділянки внесла своє право власності на них до статутного фонду ТОВ «Агрофірма «Фермерська» та після цього за заявою цієї юридичної особи, засновником якої є ОСОБА_1 , було здійснено реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1222385300:01:001:0782 площею 10,9525 га за рахунок об'єднання спірних земельних ділянок у цій справі з кадастровими номерами 1222385300:01:001:0631 та 1222385300:01:001:0632. На підставі договору купівлі-продажу від 25.04.2017 року у ТОВ «Агрофірма «Фермерська» земельну ділянку з кадастровим номером 1222385300:01:001:0782 площею 10,9525 га придбала ОСОБА_5 . На підставі договору дарування від 02.09.2020 року р. №4182 ОСОБА_5 подарувала земельну ділянку з кадастровим номером 1222385300:01:001:0782 площею 10,9525 га. ОСОБА_4 . Користувачем земельної ділянки за твердженням ОСОБА_1 є Фермерське господарство «Дніпровські чорноземи» починаючи з 27.04.2017 року.
В даному випадку, як вбачається в ході розгляду справи було змінено власника спірних земельних ділянок після здійснення реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1222385300:01:001:0782 площею 10,9525 га за рахунок об'єднання спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 1222385300:01:001:0631 та 1222385300:01:001:0632 і власником наразі є ОСОБА_4 , а також вказаною ділянкою користується ФГ «Дніпровські чорноземи» та наразі відсутні жодні обмеження як у власника так у користувача спірних земельних ділянок щодо подальшої зміни власника та/або користувача цих земельних ділянок, що в свою чергу унеможливить виконання рішення суду у цій справі та виключатиме ефективний спосіб захисту прав позивача.
За наведених обставин ефективним способом забезпечення позову позивач вважає накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1222385300:01:001:0782 площею 10,9525 га та заборону її відчуження, а також заборону передання цієї земельної ділянки у користування, що є співмірним заходом як із заявленими позовними вимогами так з інтересами інших осіб які наразі володіють та користуються цією земельною ділянкою до вирішення справи по суті.
Дослідивши зміст заяви та документів доданих до неї, суд приходить до наступного.
Згідно правил статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Згідно із частиною 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на ту особу, яка заявляє відповідне клопотання. Отже, за загальним правилом, заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Судом встановлено, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у виді заборони вчинення певних дій щодо земельної ділянки, яка є предметом спору.
Між сторонами дійсно виник спір з приводу об'єкта нерухомості, яким є земельні ділянки з кадастровими номерами 1222385300:01:001:0631 та 1222385300:01:001:0632, які під час розгляду справи в суді відчужено, об'єднано та передано в користування.
Звертаючись із заявою, заявник вказав причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, зазначив обставини, які несуть реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, та вказують на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду або поновлення оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся. Існує ризик перетворення чи подальшого передання в користування земельної ділянки, яка є предметом спору.
Виходячи з наведених обставин вбачається, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою, вид забезпечення позову у виді заборони вчинення певних дій щодо нерухомого майна, який просить застосувати заявник, відповідає вимогам на забезпечення яких він вживається.
Предметом позову, з яким звернутися заявник, є матеріально-правова вимога до власника та користувача земельної ділянки, що кореспондує зі способами захисту порушеного права.
Враховуючи пов'язаність заходів забезпечення позову з предметом спору, наявність обставин, які свідчать про можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову, застосування заходів забезпечення позову є доцільним.
Забезпечення позову щодо заборони вчинення реєстраційних дій щодо земельної ділянки, що об'єднана, право власності якої є предметом спору є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.
Згідно правил частини 1 статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
За правилами частин 2 та 3 вказаної статті зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:
1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або
2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Підстави для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення відсутні.
За правилами статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
На підставі наведеного суд, вважає, вимоги заявника щодо забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майнаобґрунтовані, підтверджуються матеріалами доданими до поданої ним позовної заяви, у зв'язку із чим підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. 151-153 ЦПК України,
Заяву фермерського господарства «Володар-Д» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом фермерського господарства «ВОЛОДАР-Д» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Олійник Світлана Вікторівна про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок - задовольнити частково.
Заборонити будь-яким особам здійснювати відчуження та/або вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 10,9525 га з кадастровим номером 1222385300:01:001:0782 та передавати вказану земельну ділянку з у користування будь-якій особі.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.А.Ковальчук