Справа № 202/9/21
№ 1-кп/202/80/2022
Іменем України
05 квітня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у закритому судовому засіданнів залі суду м. Дніпро кримінальне провадження № 12019040660001700 від 04 листопада 2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпропетровська, громадянин України, освіта вища, ФОП, одруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Дніпропетровська, громадянка України, освіта середня, не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимої;
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Новомосковськ, громадянин України, має середню освіту, працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого;
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.152, ч.3 ст.152, ч.4 ст.156, ч.4 ст.301, ч.5 ст.301, ч.5 ст.27 ч.4 ст.152 КК України, -
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а обвинуваченому ОСОБА_9 продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Клопотання мотивоване тим, що обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу під час досудового слідства та судом не змінилися, а застосування до обвинувачених жодного із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених законодавством, та заявили клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з тримання під вартою на домашній арешт.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_9 не заперечували щодо продовження останнім запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження доходить висновку про таке.
Під час розгляду клопотання та прийняття рішення, суд ураховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинувачених від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинувачених, їх моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій вони зазнають судового переслідування .
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим у відповідності до вимог ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання останніми покладених на них процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачуються.
Підставами продовження запобіжного заходу обвинуваченим є тяжкість кримінальних правопорушень, у скоєнні яких вони обвинувачуються, яке відносяться до категорії особливо тяжкого. Також суд ураховує, що обвинувачені перебуваючи на волі, можуть безперешкодно переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Ураховуючи викладене, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, оскільки прокурор довів наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшились та у сукупності з іншими встановленими обставинами виправдовують подальше тримання обвинувачених під вартою, суд вважає, що підстави для продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 під вартою наявні та актуальні, а продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є доцільним.
Таким чином, суд, із врахуванням того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні прокурора, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених та процесуальних обов'язків.
Відтак, суд приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та домашнього арешту щодо ОСОБА_9 має забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Суд не застосовує до обвинувачених заставу, оскільки вони обвинувачуються у вчинені злочинів, вчинених із застосування насильства.
Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу суд залишає без задоволення з мотивів, викладених у мотивувальній частині клопотання.
Клопотання прокурора задовольнити.
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 03.06.2022 року, включно.
ОСОБА_9 продовжити запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту на два місяці, тобто до 03.06.2022 року, включно, заборонивши йому залишати постійне місце мешкання за адресою: АДРЕСА_4 , без дозволу суду з 23.00 до 06.00 години.
Покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
1) з'являтися за викликом до суду;
2) уникнути спілкування із свідками, обвинуваченими в кримінальному провадженні, що знаходиться на розгляді;
3) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду.
Строк, на який покладено вищевказані обов'язки, визначити до 03.06.2022 року.
Обвинуваченому письмово (під розпис) повідомити про покладені на них обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до них може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на них може бути накладено грошове стягнення.
Дата закінчення дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому - 03.06.2022 року.
Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченим - залишити без задоволення.
Ухвала, в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Головуючий ОСОБА_10