05.04.22 Провадження 1кп-932/6/20
Справа 932/66/20
Іменем України
5 квітня 2022 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
Головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника адвоката ОСОБА_4
за участю:
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019040000001046, відносно ОСОБА_5 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, -
У провадженні Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України. Щодо обвинуваченого ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 18.02.2022 року продовжено на строк до 18.04.2022 року включно. Справа по суті не розглянута, здійснюється дослідження додаткових доказів.
Прокурором заявлено клопотання про продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк два місяці з тих підстав, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років, він не має міцних соціальних зв'язків, не має певного місця проживання, має реєстрацію в зоні проведення бойових дій, офіційно не працює та не має постійного джерела доходу, схильний до вчинення кримінальних правопорушень, що підтверджується наявністю інших кримінальних проваджень щодо нього, які розглядаються іншими судами. Таким чином існують ризики, що ОСОБА_5 , розуміючи яке покарання йому може бути призначено у разі визнання його винуватим, зважаючи на його особистість, а також з урахуванням з введенням воєнного стану в Україні, може переховуватися від суду або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню, може вчинити інші кримінальні правопорушення. Застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо для запобігання вищезазначених ризиків. Просить розмір визначеної застави, як альтернативного запобіжного заходу залишити таким же, оскільки він відповідає тяжкості злочину та особистості обвинуваченого.
Захисник адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора і просив відмовити в його задоволенні і застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю за адресою, зазначеною в обвинувальному акті, з тих підстав, що ризики перелічені прокурором необґрунтовані та не доведені, а формально ним перелічені. Обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, а посилання прокурора про те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні інших злочинів та перебуває у розшуку є необґрунтованим. Його провина за цим провадженням не доведена, оскільки він не причетний до вчинення інкримінованого йому злочину. Прокурором не обґрунтований розмір застави, оскільки помірним для обвинуваченого може бути тільки мінімальний розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та підтримав клопотання захисника, яке просив задовольнити, оскільки він тривалий час перебуває під вартою, а справа не розглядається.
Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до розгляду кримінальної справи по суті на строк шістдесят діб, відмовивши у задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувались судом при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду у суді кримінального провадження не відпали.
Згідно до ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, положення якої передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити чи приховати документи і речі, які мають доказове значення у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення і при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу та продовження строку його дії, крім наявності вищезазначених ризиків суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; данні щодо особистості - міцність соціальних зв'язків у місті його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців, стан здоров'я, вік, наявність постійного місця роботи, репутацію, наявність судимостей у обвинуваченого, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення та інші відомості.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, пов'язаного з незаконним обігом зброї та бойових припасів в Україні, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком від трьох до семи років, він раніше судимий, також притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів і наразі кримінальні провадження щодо нього розглядаються в судах м.Дніпро, крім того, він перебуває у розшуку Деснянським ВП м. Києва за підозрою у вчиненні корисливих злочинів, він офіційно не працює та не має постійного легального та стабільного джерела доходу, знімав квартиру у м. Дніпро і тому мав тимчасове місце проживання у м. Дніпро без реєстрації (на момент обрання запобіжного заходу), оскільки зареєстрований у Луганській області, де наразі проходить бойові дії у зв'язку з веденням воєнного стану в Україні, не має міцних соціальних зв'язків та утриманців, і з врахуванням стадії процесу, коли судом продовжується дослідження доказів, реально існують ризики, що він буде переховуватися від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Також суд враховує, що наразі на території України введений воєнний стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Посилання сторони захисту, як на підставу відмови у задоволенні клопотання прокурора на тривалість розгляду справи, суд вважає необґрунтованим, оскільки тривалий розгляд справи, пов'язаний з процесуальною поведінкою учасників процесу, їх кількістю і з врахуванням стадії процесу та підстав з яких суд тривалий час не може ухвалити рішення по суті кримінального провадження з огляду на положення Конвенції з прав людини та основоположних свобод і усталеної практики Європейського суду з прав людини суд вважає, що загальний строк тримання обвинуваченого під вартою не є надмірним. Крім того, посилання сторони захисту як на підставу, яка обґрунтовує зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, на те, що суду стороною обвинувачення не надано беззаперечних доказів винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд не вважає підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченому на даній стадії процесу, так як питання винуватості особи та оцінку досліджених доказів по справі суд вирішує в нарадчій кімнаті при постановленні остаточного рішення по справі.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту і суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, а наявність судимості, інших підозр у вчиненні злочинів може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин.
З урахуванням вищевикладеного та стадії судового провадження, підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, у тому числі домашній арешт, не вбачається, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищезазначеним ризикам, а обраний відносно останнього запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, особистості обвинуваченого, який не має бездоганної репутації у суспільстві, кореспондується з характером суспільного інтересу, зважаючи на введення воєнного стану в Україні, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
На підставі викладеного суд вважає, необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а у задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, суд вважає необхідним відмовити.
З урахуванням положень ст.ст. 182, 183 КПК України, та вищевикладених обставин, особистості обвинуваченого та обставин кримінального правопорушення суд вважає необхідним залишити без змін визначену обвинуваченому заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 115260 гривень з визначеними обов'язками, передбаченими ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 331, 350 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити, а у задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб, тобто до 3 червня 2022 року включно.
Залишити без змін визначену заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 115260 гривень, з визначеними обов'язками, передбаченими ст. 194 КПК України.
На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до ухвалення судового рішення по суті протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя Бабушкінського районного суду
м. Дніпропетровська ОСОБА_1