Справа № 161/1504/22
Провадження № 2-а/161/111/22
05 квітня 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.
при секретарі - Фурман Ю.В.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, Відділення поліції № 1 (м.Радехів) Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області про скасування постанови, -
31.01.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначив, що 21.01.2022 року інспектором відділення поліції № 1 (м.Радехів) Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області було винесено відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5248174, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн. Із оскаржуваної постанови слідує, що він 21.01.2022 року об 11:56 год в м.Радехів керував транспортним засобом Рено Магнум, д.н.з. НОМЕР_1 , напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_2 , перевозив дизельне паливо, при цьому не мав копії свідоцтва про проходження проміжної первинної періодичної перевірки цистерни,чим порушив п.22.5 ПДР - порушення ПДР по перевезенню небезпечних вантажів, дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, яка грубо порушує його права та законні інтереси. Вказує, що він працює водієм на ПП «Айслаг» та перевозив дизельне паливо транспортним засобом засобом Рено Магнум, д.н.з. НОМЕР_1 , напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_2 .Зазначає, що жодним нормативним актом України не передбачено, обов'язку водія мати під час перевезення небезпечного вантажу копії свідоцтва про проходження проміжної первинної періодичної перевірки цистерни, при цьому вказане свідоцтво є в наявності в ПП «Айслаг». Разом з тим, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, інспектором було порушено процесуальні норми законодавства, зокрема не було роз'яснено права та обов'язки. Враховуючи наведене, просить суд скасувати оскаржувану постанову.
До початку судового засідання від позивача надійшла заява з проханням розгляд справи здійснювати без його участі.
Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, будь-яких заяв, клопотань та відзив на адміністративний позов від них на адресу суду не надходило.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 21.01.2022 року інспектором Відділення поліції № 1 (м.Радехів) Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Ватраль Р.М. було винесено відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5248174, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правпорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вирі штрафу в розмірі 510 грн.
Із оскаржуваної постанови слідує, що 21.01.2022 року об 11:56 год в м.Радехів ОСОБА_1 керував транспортним засобом Рено Магнум, д.н.з. НОМЕР_1 , напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_2 , перевозив дизельне паливо, при цьому не мав копії свідоцтва про проходження проміжної первинної періодичної перевірки цистерни,чим порушив п.22.5 ПДР - порушення ПДР по перевезенню небезпечних вантажів, дорогами, вулицями або залізничними переїздами
Відповідно до ч. 1 ст. 132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною 2 ст. 74 КАС України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що він працює водієм на ПП «Айслаг» та перевозив дизельне паливо транспортним засобом засобом Рено Магнум, д.н.з. НОМЕР_1 , напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_2 .Зазначає, що жодним нормативним актом України не передбачено, обов'язку водія мати під час перевезення небезпечного вантажу копії свідоцтва про проходження проміжної первинної періодичної перевірки цистерни, при цьому вказане свідоцтво є в наявності в ПП «Айслаг». Також, вказав, щопід час розгляду справи про адміністративне правопорушення, інспектором було порушено процесуальні норми законодавства, зокрема не було роз'яснено права та обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Разом з тим, жодних доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП відповідачем суду не надано.
Зокрема, стороною відповідача відзив на позовну заяву у встановленому законом порядку не подавався, а тому у відповідності до ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
У справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб'єкта владних повноважень, в силу приписів ст. 77 КАС України, покладається обов'язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що будь-які докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення суду не надані, відзив чи будь-які заперечення проти позову на адресу суду не надходили, суд вважає за необхідне позов задовольнити, оскаржувану постанову скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з вищезазначеної норми чинного законодавства, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 496, 20 грн., сплачені останнім при зверненні до суду з даним позовом.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 8-10, 72-78, 134, 139, 229, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, Відділення поліції № 1 (м.Радехів) Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора Відділення поліції № 1 (м.Радехів) Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції Ватраль Р.М. ЕАО № 5248174 від 21.01.2022 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області на користь ОСОБА_1 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області В.П. Пушкарчук