Справа № 161/9732/16-ц
Провадження № 4-с/161/1/22
30 березня 2022 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого судді Івасюти Л.В.
за участю секретаря судового засідання Юхим А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) Дмитрук Валентини Дмитрівни, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною скаргою.
Скаргу мотивує тим, що в провадженні Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) перебуває виконавче провадження № 65568045 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей.
При примусовому виконанні судового рішення, головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) Дмитрук В.Д. 17.09.2021, винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Зазначена постанова отримана ним разом із заявою ОСОБА_2 про доручення до матеріалів справи № 161/6431/21 додаткових доказів від 21.09.2021.
Зазначає, що такої постанови від державного виконавця він не отримував та вважає її неправомірною. Вказує, що він працює на посаді водія у ФОП ОСОБА_3 з 23.06.2020, про що повідомляв державного виконавця та просив останню звернути стягнення на його заробітку плату. Крім цього робота на посаді водія є основним джерелом його доходу, та у відповідності до вимог п.1 ч.10 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» він не може бути обмежений у праві керування транспортними засобами. Обмежуючи його у праві керування транспортними засобами, державний виконавець, тим самим позбавила його основного засобу для існування, що призвело до відсутності можливості для виконання рішення суду та утворення заборгованості зі сплати аліментів.
Окрім цього, він неодноразово надавав пояснення щодо неможливості швидко погасити заборгованість по аліментах, яка виникла в період з 01.10.2020 до пред'явлення виконавчого документа до виконання, так як в період локдауна він тривалий час не мав можливості працювати. Відповідно до довідки про доходи він отримує мінімальну заробітну плату, а тому розмір аліментів повинен становити 1500,00 грн., відтак розмір заборгованості по аліментах за період з 01.10.2020 по 17.09.2021 становить 18000,00 грн., а не 33193,75 грн.
Посилаючись на викладене, скаржник просить суд, визнати неправомірними дії головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) Дмитрук В.Д. щодо винесення постанови від 17.09.2021 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами. Визнати незаконною та скасувати постанову від 17.09.2021 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Ухвалою судді від 06.10.2021 прийнято та призначено скаргу до розгляду.
До початку розгляду справи від представника скаржника надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутності, подану скаргу підтримує та просить задовольнити.
Представник суб'єкта оскарження в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце, час та дату судового розгляду повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення на адресу суду не надходило. В попередньому судовому засіданні зазначила, що скарга є безпідставною та просила у її задоволенні відмовити.
Стягувач ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд скарги у її відсутності, просила суд відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши представлені письмові докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.
На примусовому виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби міста Луцька Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 65568045 з примусового виконання виконавчого листа № 161/9732/16-ц виданого 05.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки.
При примусовому виконанні рішення суду 17.09.2021 головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Дмитрук В.Д. винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
З матеріалів скарги випливає, що ОСОБА_1 працює у ФОП ОСОБА_3 з 23.06.2020 на посаді водія та отримує заробітну плату (а.с.09).
Судом встановлено, що проводячи розрахунок заборгованості, державний виконавець виходила з середнього заробітку по місту Луцьк. При цього, постанова про звернення стягнення на заробітку плату, пенсію та інші доходи боржника, скеровувалася на виконання за місцем роботи ОСОБА_1 .
Як випливає із відповіді на адвокатський запит адвоката Грибан Ж.В. на адресу ФОП ОСОБА_3 постанови від 06.07.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника ОСОБА_1 при примусовому виконанні виконавчого листа №161/9732/16-ц від 05.05.2021 року не надходило.
Пунктом 1 та 2 частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
У відповідності до пункту 1 ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування.
Статтею 70 Закону України «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків.
Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження"» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 10 Закону № 1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 28 Закону № 1404-VIII встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:
1) верховенства права;
2) обов'язковості виконання рішень;
3) законності;
4) диспозитивності;
5) справедливості, неупередженості та об'єктивності;
6) гласності та відкритості виконавчого провадження;
7) розумності строків виконавчого провадження;
8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;
9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
В даному випадку державним виконавцем порушено вимоги про неупередженість проведення заходів примусового виконання судового рішення.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, окрім того, з метою захисту прав сторін виконавчого провадження в статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» окремо передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право подати скаргу на дії чи бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову в здійсненні вказаних дій
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).
Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця від 17.09.2021 про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортним засобом підлягає до скасування, оскільки на час її винесення державному виконавцеві вже було відомо, що ОСОБА_1 працює у ФОП ОСОБА_3 з 23.06.2020 на посаді водія. Між тим, дана обставина та норми ч.9 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» не були враховані при прийнятті рішення про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортним засобом.
Крім того, на думку суду, встановлене обмеження порушує права та інтереси боржника на право власності, оскільки таким встановленим тимчасовим обмеженням він позбавлений можливості працювати на посаді водія, отримувати доходи на своє існування та утримання дитини на виконання виконавчого документу. При цьому, боржник не заперечує проти наявної заборгованості із сплати аліментів.
Керуючись ст.ст. 447-452 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-
Скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) Дмитрук Валентини Дмитрівни - задовольнити.
Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Дмитрук Валентини Дмитрівни щодо винесення постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 17 вересня 2021 року у межах виконавчого провадження № 65568046.
Скасувати постанову головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Дмитрук Валентини Дмитрівни встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 17 вересня 2021 року у межах виконавчого провадження № 65568046.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду небула вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта