Справа № 607/18765/21Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л.
Провадження № 33/817/134/22 Доповідач - Галіян Л.Є.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
05 квітня 2022 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є.
з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шишки О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя адміністративну справу за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Шишки О.М. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 жовтня 2021 року,-
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , не працюючого,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави 454 грн.
Згідно даної постанови, 12 жовтня 2021 року о 12 год. 55 хв. по вул. Об'їзна, 6 в м. Тернополі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Peugeot Boxer», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та ходи. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Alkotest 6810 №ARBF-0422 (повірка до 26.05.2022) на місці зупинки та у найближчому медичному закладі відмовився.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, а оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вказані вимоги мотивує тим, що в матеріалах справи відсутні дані на підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , а працівниками поліції його не було відсторонено від керування автомобілем в подальшому.
Зазначає, що судом порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки справу розглянуто без його участі та належного повідомлення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши апелянта, який підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити, з мотивів викладених у ній, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.
Як вбачається з постанови суду першої інстанції, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП розглянута без його участі.
Про вказану постанову йому стало відомо тільки після одержання її копії 08.02.2022 року.
З урахуванням наведеного, строк на апеляційне оскарження апелянту слід поновити, так як він пропущений з поважних причин.
Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Як вбачається з матеріалів справи, суд дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі належно досліджених та оцінених всіх доказів, наявних в матеріалах справи.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААБ № 306403 від 12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу "Драгер" на місці зупинки транспортного засобу категорично відмовився, а також відмовився його пройти у медичному закладі.
Матеріалами справи встановлено, що пропозиція пройти огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння була проведено працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов'язкової присутності двох свідків.
Встановлені судом обставини відповідають даним зафіксованим нагрудними камерами працівників поліції, що вбачається з долученого до матеріалів справи відеодиску.
Отже, судом встановлено, що працівники поліції, на місці зупинки автомобіля, яким керував водій ОСОБА_1 , пропонували останньому пройти огляд на стан сп'яніння як на місці, так і у медичному закладі, що відповідає вимогам ст.266 КУпАП.
Також із долученого відеозапису поліцейських вбачається, що патрульними поліції ОСОБА_1 було належним чином роз'яснено підстави зупинки, вказано про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння та роз'яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння і його права, передбачені статтею 268 КУпАП.
Крім того, з відеозапису реєстратора автомобіля патрульної поліції вбачається, що автомобіль марки «Peugeot Boxer», д.н.з. НОМЕР_1 рухався попереду автомобіля патрульної поліції та на вимогу останніх з'їхав на узбіччя та зупинився. При цьому, на момент коли до автомобіля «Peugeot Boxer», д.н.з. НОМЕР_1 одразу підійшов працівник поліції, з нього, у тому числі через водійську дверку, ніхто не виходив. Натомість, як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, ОСОБА_1 вже знаходився на пасажирському сидінні та пояснював, що водій кудись пішов, а він його чекає.
Разом з тим, аналіз долучених до матеріалів справи вищевказаних відеозаписів, дає підстави для висновку, що після зупинки працівниками поліції автомобіля «Peugeot Boxer», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , з метою ухилення від відповідальності перемістився на пасажирське сидіння у салоні автомобіля, яким на момент зупинки він керував. Інших осіб, окрім ОСОБА_1 , у салоні автомобіля, який зупинився на вимогу поліцейських, не було.
Таким чином, доводи апелянта, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами в їх сукупності.
Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції було розглянуто справу без участі ОСОБА_1 та без належного про це повідомлення останнього, чим порушено його право на захист, суд вважає неспроможними, оскільки про день, час та місце розгляду справи, а саме 28 жовтня 2021 року о 10:00 год. у Тернопільському міськрайонному суді останній був повідомлений на місці складання щодо нього протоколу, про що наявна у ньому відмітка та оголошено й роз'яснено ОСОБА_1 , що вбачається також з відеозапису. Разом з тим, ОСОБА_1 в судове садіння на вказану дату та час не з'явився, будь-яких клопотань до суду про неможливість прибути та наявність на це поважних причин не подавав, що в свою чергу не перешкоджало суду розглянути справи по суті та за наслідками розгляду постановити рішення.
Крім того, не впливає на правильність висновків суду першої інстанції про доведеність порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України доводи апелянта про те, що останнього не було відсторонено працівниками поліції від керування транспортним засобом. При цьому, такі твердження апелянта спростовуються наявною у матеріалах справи розпискою (а.с.5), відповідно до якої керування транспортним засобом «Peugeot Boxer», д.н.з. НОМЕР_1 було передано ОСОБА_2 , який зобов'язувався доставити автомобіль за відповідною адресою та не допускати до керування осіб у нетверезому стані.
Будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено.
Що стосується призначеного стягнення ОСОБА_1 , то воно судом першої інстанції визначено вірно з дотриманням вимог ст.ст. 33-35 КупАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його сімейного стану, характеризуючих даних, місця роботи, враховано відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за вчинене правопорушення та визначено стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, судом першої інстанції в повній мірі враховано вимоги з якими закон пов'язує призначення стягнення, а також ті, на які вказує апелянт у своїй скарзі, а тому його доводи про скасування постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, у зв'язку із чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Шишки О.М. про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Шишці О.М. строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Шишки О.М. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 жовтня 2021 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя