Номер провадження: 22-ц/813/3751/22
Номер справи місцевого суду: 506/175/21
Головуючий у першій інстанції Чеботаренко О. Л.
Доповідач Дришлюк А. І.
Категорія: 57
05 квітня 2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Красноокнянського районного суду Одеської області від 23 червня 2021 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Окнянська селищна рада про припинення спільної часткової власності шляхом виділу частки зі спільного часткового майна та визнання права власності на нерухоме майно,-
12 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Красноокнянського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Окнянська селищна рада про припинення спільної часткової власності шляхом виділу частки зі спільного часткового майна та визнання права власності на нерухоме майно (а.с. 1-4).
Ухвалами Красноокнянського районного суду Одеської області від 17.03.2021 року, 31.03.2021 року та 04.06.2021 року зазначена позовна заява була залишена без руху у зв'язку із невідповідністю вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали (а.с. 25, а.с. 29, а.с. 39-40).
23 червня 2021 року ухвалою Красноокнянського районного суду Одеської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Окнянська селищна рада про припинення спільної часткової власності шляхом виділу частки зі спільного часткового майна та визнання права власності на нерухоме майно повернуто позивачу, роз'яснивши його право на повторне звернення із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви (а.с. 49-51).
10 липня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направила апеляційну скаргу на ухвалу Красноокнянського районного суду Одеської області від 23 червня 2021 року. Апелянт не погоджується з оскаржуваною ухвалою та вказує, що суд першої інстанції безпідставно вказав обов'язковим в даній справі досудове врегулювання спору. З приводу цього апелянт вказує, що в справах про виділ частки зі спільного часткового майна здійснюється на підставі ст. 364 ЦК України та не передбачає обов'язкового досудового врегулювання спору. Крім того, апелянт повідомляє, що нею вказувалось у позовній заяві, що вона зверталась до відповідача з усним проханням спільно вирішити питання, проте він відмовився. На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно вирішив, що доказ наявності спору має бути лише в письмовій формі та наголошує, що в даному випадку лише після відкриття провадження у справі можливо буде перевірити твердження ОСОБА_1 про те, що відповідач, як співвласник будинку, не бажає чинити дії для виділу частки в натурі. Також апелянт не погоджується з висновком суду стосовно того, що мотив має значення для відкриття провадження у справі, адже, як повідомляє апелянт, ОСОБА_1 зазначала у позові, що мотивом виділення частки є приватизація земельної ділянки, в той час як судом було зазначено про обов'язкове документальне підтвердження наміру приватизації. Стосовно цього, апелянт зазначає, що ЦПК України не вимагає надання таких доказів, бо мотив не має значення у справі про виділ частки майна в натурі, адже спір стосується не права на приватизацію. Тому, апелянт просить суд ухвалу Красноокнянського районного суду Одеської області скасувати, направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції (а.с. 54-62).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвалу суду про повернення позовної заяви розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Красноокнянського районного суду Одеської області від 23 червня 2021 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Окнянська селищна рада про припинення спільної часткової власності шляхом виділу частки зі спільного часткового майна та визнання права власності на нерухоме майно, було відкрито в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що зазначення доказів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, в тому числі доказів наявності спору, має міститись саме у позовній заяві, а самі докази мають бути поданими позивачем разом із поданням позовної заяви, а тому відсутність у позовній заяві зазначення доказів наявності даного спору та недолучення їх позивачем до позовної заяви порушує права відповідача на належну підготовку відзиву на позов та формування власної позиції щодо заявлених позовних вимог. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що у заяві про виправлення недоліків позивач наводить посилання на Закон України «Про землеустрій», в обґрунтування необхідності спільних дій позивача та відповідача, як співвласників житлового будинку, на оформлення земельної ділянки, які не були дотримані при оформленні земельної ділянки відповідачем, тоді як виклад обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України має міститись у позовній заяві, а не в заяві про відкриття провадження у справі. Суд першої інстанції вважав, що вимоги щодо відкриття провадження без усунення вказаних в оскаржуваній ухвалі недоліків у майбутньому матимуть наслідки не лише у вигляді порушення вимог щодо форми та змісту позовної заяви, а й у вигляді порушення процесуальних строків розгляду цивільної справи, а тому визнав позовну заяву неподаною та повернув її позивачці (а.с. 60-62).
Апеляційний суд, не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає за потрібне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Красноокнянського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Окнянська селищна рада про припинення спільної часткової власності шляхом виділу частки зі спільного часткового майна та визнання права власності на нерухоме майно (а.с. 1-4).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях 175 і 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ст.ст. 13 та 175 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.
Так, суд першої інстанції, встановивши невідповідність позовної заяви ОСОБА_1 вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, 17.03.2021 рокупостановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надав позивачу строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали (а.с. 25).
В обґрунтування залишення позовної заяви ОСОБА_1 суд першої інстанції зазначив, що позивачка не вказала та не надала доказів наявності спору, а саме доказів звернення нею до відповідних органів з метою вирішення питання щодо приватизації земельної ділянки, доказів того, що у вирішенні цього питання перешкоджає саме перебування її будинку в спільній частковій власності, а також не навела підстав заявлення вимог в інтересах іншої особи ( ОСОБА_2 ).
26 березня 2021 року на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 17.03.2021 року, позивачка направила до суду заяву, в якій надала пояснення стосовно зазначених в ухвалі недоліків та просила відкрити провадження у справі (а.с. 27-28).
31 березня 2021 року ухвалою Красноокнянського районного суду Одеської області позовну заяву ОСОБА_1 повторно залишено без руху. В даній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що позивачка не усунула недоліки, вказані в ухвалі від 17.03.2021 року, а також вказав на додаткові недоліки позовної заяви (а.с. 29).
26 травня 2021 року ОСОБА_1 направила до суду позовну заяву зі зміненими вимогами (а.с. 34-37), однак 04 червня 2021 року ухвалою суду першої інстанції її було залишено без руху. В даній ухвалі суд вказав, що позивачкою частково усунуті недоліки, визначені вищевказаними ухвалами про залишення позовної заяви без руху, однак частина недоліків так і не усунута (а.с. 39-40).
Апеляційний суду звертає увагу на те, що зі змісту позовної заяви, зміненої позовної заяви та заяв про усунення недоліків вбачається, що позивачем зазначено обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги, а також зазначено, що до матеріалів справи вона надала докази, якими, на її думку, ці обставини підтверджуються.
Згідно з положеннями пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Разом з тим, аналіз наданих сторонами доказів, здійснюється судом при вирішенні справи - спору по суті, а не на стадії вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі, або залишення позову без руху.
Апеляційний суд вважає, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не звернув увагу на те, що сторона надала докази, на підставі яких можна вирішувати справу, при цьому ступень обгрунтованості позовних вимог не може бути підставою для залишення позовних вимог без руху, а може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Крім того, питання правової кваліфікації спірних правовідносин могли бути усунуті під час підготовчого провадження та дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви позивачеві.
Таким чином, не можна визнати обґрунтованою ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви з зазначених судом підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, апеляційний суд на підставі ст. 379 ЦПК України скасовує оскаржувану ухвалу та направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Красноокнянського районного суду Одеської області від 23 червня 2021 року - скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до Красноокнянського районного суду Одеської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк
Р.Д. Громік
М.М. Драгомерецький
05.04.2022 року м. Одеса