Номер провадження: 22-ц/813/3465/22
Номер справи місцевого суду: 516/91/20
Головуючий у першій інстанції Мислива Л. М.
Доповідач Драгомерецький М. М.
05.04.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Драгомерецького М.М.,
суддів колегії: Громіка Р.Д., Дришлюка А.І.,
переглянув у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 20 травня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Теплодарська міська рада Одеської області, ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
11 червня 2020 року ОСОБА_2 , звернулася до суду із позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд стягнути з відповідача на її користь матеріальні збитки в сумі 22 535 грн. та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн., а також понесені судові витрати, в зв'язку з неодноразовими залиттями її квартири відповідачем.
Мотивуючи свої позовні вимоги тим, внаслідок неодноразових затоплень її квартири та пошкодження її майна, вона відчувала стреси, в зв'язку з поганим самопочуттям, вона вимушена була звертатись із скаргами на власний стан здоров'я до лікаря, також вимушена була постійно звертатись до поліції з метою припинення протиправних дій відповідача, які позбавили її нормального сну, нормального життя, оскільки більшу частину свого часу з початку 2020 року по теперішній час вона вимушена витрачати на відстоювання та відновлення своїх прав в зв'язку з цим.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував в повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову, зазначаючи, що в справі відсутні будь-які докази, окрім ордеру, який є лише підставою до вселення у жиле приміщення, які б підтверджували право позивача на користування зазначеною квартирою, або її право власності на квартиру. Також зазначив, що до суду не надано доказів, що відповідач є наймачем або власником квартири АДРЕСА_1 . Щодо висновку експерта №136/20 від 27.07.2020р. зазначив, що у ньому не встановлений причинний зв'язок спричинення шкоди із залиттям квартири. Щодо заявленого до відшкодування розміру моральної шкоди, представник відповідача вказав на відсутність причинного зв'язку стану здоров'я позивача із залиттям квартири.
Відповідач та треті особи: ОСОБА_3 , Теплодарська міська рада Одеської області, в судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими належним чином про місце і дату розгляду справи.
Рішенням Теплодарського міського суду Одеської області від 20 травня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки в розмірі 22 535 грн., та 20 000 грн. моральної шкоди, а також понесені останньою судові витрати в сумі 12 081 грн. 01 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно із частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також, надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13ц).
На підставі зазначеного, розгляд здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлене 05 квітня 2022 року.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення за таких підстав.
У частинах 1 та 2 ст. 367 ЦПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
За змістом статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.
Так судом першої інстанції встановлено, що згідно корінцю ордеру №88, виданого ВАТ «Юженергострой» 27.02.1996р., ОСОБА_4 надано право на зайняття з сім'єю з 4 чоловік ( ОСОБА_4 - заявник, ОСОБА_2 - дружина, ОСОБА_5 - донька, ОСОБА_6 - донька) житлової площі в гуртожитку АДРЕСА_2 , розміром 26,75 кв.м.. У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 пояснила, що квартиру АДРЕСА_2 отримав її колишній чоловік ОСОБА_4 на склад його сім'ї, до якої входила також і вона, як його дружина на той час; також вказала, що на теперішній час вона з чоловіком розлучена, однак вона продовжує проживати у зазначеній квартирі, колишній чоловік проживає окремо.
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання від 19.05.2020р. за вих.№16-11/337, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; згідно паспорту ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , вона зареєстрована за вказаною адресою з 26.04.1996р.).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області від 22.06.2020р. за вих.№07-01-16/935, ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 31.07.1997р. по теперішній час.
Між сторонами виникли правовідносини з відшкодування шкоди внаслідок залиття, які регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, чинні станом на час виникнення правовідносин сторін, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207.
Так, ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування заданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є ; втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода ).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із роз'ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За загальними правилами деліктних зобов'язань, закріплених ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З аналізу наведеної статті ЦК України вбачається, що відсутність своєї вини відповідно до вимог ч. 2 ст. 1166 ЦК України має доводити саме заподіювач шкоди, а не позивач має доводити наявність вини відповідача, хоча він не позбавлений цього права.
Так, Правилами від 25 серпня 2005 року №927/11207, передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил ).
Згідно із п. 2.3.6 Правил від 25 серпня 2005 року №927/11207, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт. Форма цього акта встановлена в Додатку 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.
В додатку №4 до цих Правил від 25 серпня 2005 року №927/11207, зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємств), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організацій (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства ), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності, характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття .
Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім'я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин). Акт повинен бути складений у тому числі за присутності: головного інженера виконавця послуг; голови комісії; майстра технічної дільниці; майстра ремонтної дільниці слюсаря-сантехніка, представників організації обслуговуючої компанії.
Для розгляду цивільного спору з питань відшкодування збитків, завданих внаслідок залиття має значення встановлення його причини, в тому числі місця аварії - місця пошкодження, виходу з ладу систем тепло - та/або гарячого, холодного водопостачання/водовідведення, що впливає на розмежування відповідальності виробника, виконавця та споживача житлово-комунальної послуги, правовідносини між якими, що виникають у процесі її створення, надання та споживання, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Як вбачається з акту про затоплення квартири АДРЕСА_2 , від 13.08.2018р. №22, комісією ТОВ «ЖЕБП «Наше місто» у складі: головного інженера - ОСОБА_7 , старшого майстра сантехнічної ділянки - ОСОБА_8 , старшого майстра житлового фонду - ОСОБА_9 , слюсаря-сантехніка - ОСОБА_10 , на підставі заяви №01-07.346/з від 01.08.2018р. мешканки квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , була обстежена зазначена квартира та встановлено наступне: у ванній кімнаті відбувається затоплення із вище розташованої квартири АДРЕСА_1 мешканки ОСОБА_1 , внаслідок чого біля сантехнічних труб є велика жовта пляма, відшарування шпаклівки, на стелі з правого боку утворилася вогкість. Квартиронаймачку кв. АДРЕСА_1 ОСОБА_1 неодноразово попереджали про те, що із її квартири здійснюється затоплення нижче розташованої квартири АДРЕСА_2 . Також проводилася бесіда про необхідність виклику сантехніка для ліквідації протікання сантехнічних труб.
Згідно акту про затоплення квартири АДРЕСА_2 , від 27.04.2020р. №55, комісією ТОВ «ЖЕБП «Наше місто» у складі: головного інженера - ОСОБА_7 , старшого майстра сантехнічної ділянки - ОСОБА_8 , старшого майстра житлового фонду - ОСОБА_9 , на підставі заяви №01-07.177/з від 21.04.2020р. мешканки квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , була обстежена дана квартира та встановлено наступне: у ванній кімнаті сталося повторне затоплення із вище розташованої квартири АДРЕСА_1 , в якій мешкає ОСОБА_1 .. Через затоплення на стелі біля сантехнічних труб є велика жовта пляма та відшарування шпаклівки; з правої сторони на стелі утворилася вогкість. ОСОБА_1 неодноразово було попереджено про те, що з її квартири здійснюється затоплення нижче розташованої квартири АДРЕСА_2 . Також проводилася бесіда про необхідність виклику сантехніка для ліквідації течі сантехнічних труб.
Із заяв ОСОБА_2 від 02.05.2020р., від 31.05.2020р. на ім'я начальника Біляївського ВП ГУПН в Одеській області, талонів-повідомлень єдиного обліку №3591 та №4497 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, пояснень ОСОБА_2 від 02.05.2020р. та від 31.05.2020р. працівникам поліції, вбачається про звернення останньої до поліції з приводу неодноразового затоплення ОСОБА_1 її ванної кімнати та необхідності прийняття мір реагування.
Згідно відповіді Біляївського ВП ГУНП в Одеській області від 22.05.2020р. за вих. №43/3819 на адресу ОСОБА_2 , за фактом звернення останньої від 02.05.2020р. проведена перевірка та встановлено, що для вирішення цивільно-правових відносин та відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, рекомендовано звернутися до суду; також зазначено, що з ОСОБА_1 Біляївським РВ було проведено бесіду профілактичного характеру щодо недопущення порушень публічного порядку та безпеки громадян.
Згідно письмової претензії ОСОБА_2 , направленої на адресу ОСОБА_1 , позивач зазначає про необхідність відповідачу протягом 10 днів з дня отримання даної претензії добровільно погасити у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок затоплення 21.04.2020р. квартири, 22 535 грн. та вартість замовленого дослідження експерта в сумі 4 000 грн.; дана претензія повернулася ОСОБА_2 без вручення за письмовою відмовою одержувача.
Із заяв ОСОБА_2 від 04.06.2020р. на адресу Теплодарського міського голови та на адресу директора ТОВ «ЖЕБП «Наше місто», заявниця просить розібратись у ситуації, встановити причини,скласти відповідні акти з приводу неодноразових затоплень її квартири з боку вищестоящої квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ..
Також судом перешої інстанції було досліджено акт обстеження квартири АДРЕСА_1 , складеного 05.03.2020р. складеного комісією у складі Теплодарського міського голови, начальника відділу ЖКГ управління майна та інвестицій Теплодарської міськради, секретаря адміністративної комісії виконавчого комітету Теплодарської міськради, старшого майстра сантехнічної дільниці ТОВ «ЖЕБП «Наше місто», майстра житлового фонду та слюсаря-сантехніка ТОВ «ЖЕБП «Наше місто», на підставі усного звернення до міського голови Євдокімової О.О. відповідно до якого було проведено обстеження стояка в туалеті квартири АДРЕСА_1 . В ході обстеження стояка встановлено, що каналізаційна труба не пошкоджена, не протікає та суха, під лічильником в місті стикування з трубою є незначна вологість. Власниця квартири стверджує, що вода протікає навіть у підвал, на підставі зазначеного було проведено обстеження також підвального приміщення, протікання та будь-якої вологості навколо стояка не виявлено.
За актом обстеження квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_1 , складеного 10.06.2020р. комісією у складі: в.о. начальника відділу ЖКГ управління майна та інвестицій Теплодарської міськради; секретаря адмінкомісії виконкому Теплодарської міськради; начальника відділу соціально-економічного розвитку, члена адмінкомісії; майстра житлового фонду та слюсаря-сантехніка ТОВ «ЖЕБП «Наше місто», на підставі звернень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було проведено обстеження водогінно-каналізаційних систем (стояків) в санвузлах вищезазначених квартир. В ході обстеження водогінно-каналізаційної системи в санвузлі квартири АДРЕСА_2 встановлено, що стеля біля водогінно-каналізаційного стояка облущена, місцями до бетонної плити, також виявлено затікання по гіпсокартонному коробу, що є причиною систематичного затоплення санвузла. В ході обстеження водогінно-каналізаційної системи (стояка) в санвузлі квартири АДРЕСА_1 встановлено, що стояк має неестетичний стан, частково проржавілий, особливо біля плити перекриття, але не протікає та знаходиться в сухому стані, механічного пошкодження не виявлено, під лічильником в місті стикування з трубою є незначна вологість. Також виявлено пошкодження під унітазом (тріщина), працівником ТОВ «ЖЕБП «Наше місто» ( ОСОБА_11 ) проведено експериментальне зливання води в унітазі, в результаті чого в місті пошкодження виявилася волога, інших причин протікання води візуально не виявлено, з чого можна зробити висновок, що дане пошкодження є основною причиною затоплення квартири АДРЕСА_2 та адміністративним правопорушенням відповідно до ст. 150 КУпАП, про що було повідомлено ОСОБА_1 , але власниця квартири АДРЕСА_1 відмовилася від даних звинувачень та надання даних для складання адміністративного протоколу.
З актів про затоплення санвузла у квартирі АДРЕСА_2 , від 14.07.2020р. №50, від 15.07.2020р. №60 та №61, вбачається, що комісією ТОВ «ЖЕБП «Наше місто» складені дані акти на підставі заяв ОСОБА_2 на диспетчерський пульт підприємства; квартира АДРЕСА_2 була обстежена та встановлено, що зі слів ОСОБА_2 встановлено протікання у санвузлі, яке почалося з поверненням додому ОСОБА_1 , яка мешкає у вище розташованій квартирі АДРЕСА_1 . Було чутно шум води, після чого у санвузлі квартири АДРЕСА_2 за стелі потекла вода.
Згідно із аналогічного акту №69 від 17.08.2020р. у санвузлі квартири АДРЕСА_2 присутні сліди затоплення із вище розташованої квартири АДРЕСА_1 : волога стеля, стіни, підлога.
Також відповідно до аналогічного акту №70 від 02.09.2020р. зазначено, що у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_2 відбувається затоплення із вище розташованої квартири АДРЕСА_1 . Вода стікає зі стелі, внаслідок чого на стінах утворилися жовті плями, відбувається відшарування шпаклівки, присутня вогкість. Квартиронаймачу кв. АДРЕСА_1 ОСОБА_1 неодноразово було попереджено про те, що з її квартири відбувається затоплення нижче розташованої квартири АДРЕСА_2 . Підвальне приміщення знаходиться у задовільному стані, вогкість відсутня.
Таким чином факт залиття квартири АДРЕСА_2 з вини ОСОБА_1 підтверджується вище вказаними актами, а також поясненнями свідків.
Презумпцію вини у залитті квартири позивача в ході розгляду справи судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції, не спростовано, тому правильним є висновок суду першої інстанції про встановленість вини ОСОБА_1 у залитті квартири ОСОБА_2 ..
Таким чином, позивач довів факт залиття квартири, протиправність дій відповідача, а відповідач не довела відсутність своєї вини у завданні шкоди. На підтвердження розміру майнової шкоди позивачем доведено розмір шкоди у зв'язку із залиттям, вартість ремонтно-відновлювальних робіт для усунення пошкоджень, заподіяних внаслідок залиття належної позивача квартири, який відповідачем не спростований.
Крім того, висновком експерта №136/20 від 27.07.2020р. встановлюється причинний зв'язок між спричиненням відповідачем шкоди, пов'язаної із залиттям квартири позивача та визначено розмір такої шкоди (т. 1 а.с. 117-122).
Тлумачення ст. ст. 11 та 1167 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі.
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Так, позов позивача про відшкодування моральної шкоди обґрунтовано тим, що внаслідок залиття квартири вона втратила спокій і зазнав стресу через погіршення умов проживання, псування майна та житла, а також через необхідність здійснення ремонту та понесення значних витрат, що позначилось на його психологічному стані, вона відчувала стреси, в зв'язку з поганим самопочуттям, вона вимушена була звертатись із скаргами на стан здоров'я до лікаря, також вимушена була постійно звертатись до поліції з метою припинення протиправних дій відповідача, які позбавили її нормального сну, нормального життя, оскільки більшу частину свого часу з початку 2020 року по теперішній час вона вимушена витрачати на відстоювання та відновлення своїх прав в зв'язку з цим
Встановивши, що позивачу заподіяна моральна шкода, суд першої інстанції з урахуванням вимог розумності та справедливості, обґрунтовано визначив розмір грошової компенсації моральної шкоди в сумі 20 000 грн..
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо відсутні будь-яких доказів, окрім ордеру, які б підтверджували право позивача на користування зазначеною квартирою, або її право власності на квартиру, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки у відповідності до вимог ст. 64 ЖК Української РСР позивач, як колишній член наймача квартири ОСОБА_4 , з моменту заселення у вказану квартиру до теперішнього часу проживає у ній, а отже є належною особою, яка вправі вимагати порушення своїх прав. Аргументи про відсутність доказів, що відповідач є наймачем або власником квартири АДРЕСА_1 , спростовуються довідкою про реєстрацію її місця проживання за вказаною адресою.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.
У п. 54 Рішення у справі Трофимчук проти України (заява №4241/03) від 28.10.2010р., остаточне 28 січня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що, «беручи до уваги свої висновки за статтею 11 Конвенції (див. вище пункти 42-45), Суд не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявниці про переслідування її роботодавцем, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими. У зв'язку з цим Суд повторює, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (див. рішення у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1)».
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим, на підставі положень ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.
Підстав для перерозподілу судових витрат не вбачається.
В зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382 - 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 20 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено: 05 квітня 2022 року.
Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький
Р.Д. Громік
А.І. Дришлюк