Справа № 308/1927/22
Закарпатський апеляційний суд
05.04.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., розглянувши клопотання, яке подала адвокатка Лешанич Л. В. у інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження,
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2022 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , гр. України,
визнаний винним і на нього накладено адміністративне стягнення за ст. 472 МК України у виді штрафу в розмірі ста відсотків вартості товару - безпосереднього предмету порушення митних правил, що становить 65547,90 (шістдесят п'ять тисяч п'ятсот сорок сім гривень дев'яносто копійок) грн, з конфіскацією на користь держави безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме: жилетка-пуховик для чоловіків, різних розмірів синього кольору, торгівельної марки «LH», країна виробництва Китай - 7 штук; жилетка-пуховик для чоловіків, різних розмірів чорного кольору, торгівельної марки «LH», країна виробництва Китай - 5 штук; жилетка-пуховик довга для жінок, різних розмірів чорного кольору, торгівельної марки «Minority», країна виробництва Китай - 15 штук; жилетка-пуховик довга для жінок, різних розмірів бежевого кольору, торгівельної марки «Minority», країна виробництва Китай - 10 штук; жилетка-пуховик довга для жінок, різних розмірів молочного кольору, торгівельної марки «Minority», країна виробництва Китай - 4 штуки; куртка-пуховик для жінок, різних розмірів молочного кольору, торгівельної марки «K-Zell», країна виробництва Китай - 2 штуки; куртка-пуховик для жінок, різних розмірів чорного кольору, торгівельної марки «K-Zell», країна виробництва Китай - 6 штук; куртка-пуховик для жінок, різних розмірів чорного кольору, торгівельної марки «Monte Cervino», країна виробництва Китай - 3 штуки; куртка-пуховик для жінок, різних розмірів коричневого кольору, торгівельної марки «Monte Cervino», країна виробництва Китай - 2 штуки; куртка-пуховик для жінок коротка, різних розмірів чорного кольору, торгівельної марки «Monte Cervino», країна виробництва Китай - 2 штуки; куртка-пуховик для жінок, різних розмірів чорного кольору, торгівельної марки «Save Style», країна виробництва Китай - 2 штуки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Згідно з постановою, 11 грудня 2021 о 10 год 34 хв у зону митного контролю на ділянку «В'їзд» митного поста "Тиса" Закарпатської митниці заїхав легковий автомобіль марки "Mercedes- Benz", моделі "Vito 116 CDI", державний реєстраційний номерний знак України НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 . Формою проходження митного контролю ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по смузі руху «червоний коридор». Громадянину України ОСОБА_1 було запропоновано заповнити митну декларацію, в якій він вказав свої паспортні дані, відомості про транспортний засіб, та наявність у нього товару, а саме: одягу та додаткових речей до одягу, взуття особистого використання, вживаних, не сортованих, іноземного виробництва, загальною вагою 339 кг, у кількості 41 місце. При усному опитуванні гр. України ОСОБА_1 підтвердив відомості, вказані ним у митній декларації, та заперечив наявність будь-яких інших товарів, у тому числі таких, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено. У ході митного контролю транспортного засобу та речей гр. ОСОБА_1 , спільно з працівниками Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби, окрім задекларованого вантажу, були виявлені не вказані в митній декларації та не заявлені при усному опитуванні товари іноземного виробництва - одяг жіночий та чоловічий, в асортименті, різних торгівельних марок, країна виробництва Китай, кількістю 58 штук. Вищезазначені товари були поміщені в 1 (одну) картонну коробку та 8 (вісім) поліетиленових пакетів, що знаходились у багажному відсіку автомобіля. Доступ до виявленого товару нічим не утруднювався. Виявлений товар громадянин ОСОБА_1 своєю власністю не визнав і пояснив, що вищезазначені коробки його просила перевезти в Україну незнайома жінка. Таким чином, гр. України ОСОБА_1 не заявив за встановленою формою точних відомостей про переміщувані ним через митний кордон України товари, які в даній кількості підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню.
Не погоджуючись з указаною постановою, адвокатка Лешанич Л. В. подала в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скасування постанови суду першої інстанції та повернення вилучених товарів ОСОБА_1 після здійснення митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів.
Дослідивши матеріали справи про порушення митних правил та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд дійшов висновку про те, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 529 МК України постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений із поважних причин, і лише на підставі клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Вищевказана норма - ч. 2 ст. 294 КУпАП, забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення.
Апеляційний суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, якщо його пропущено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо).
Апеляційний суд виходить із того, що про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, які виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
З матеріалів справи про порушення митних правил вбачається, що оскаржувана постанова винесена 22.02.2022, що свідчить про те, що, відповідно до ст. 294 КУпАП, останнім днем подання на неї апеляційної скарги є 04.03.2022 включно.
З матеріалів справи також убачається, що апеляційну скаргу адвокатка Лешанич Л. В. подала безпосередньо до суду першої інстанції 29.03.2022, тобто із пропуском передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови від 22.02.2022.
Апеляційним судом не встановлено поважних причин, із яких адвокатка Лешанич Л. В. не подала в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу в передбачений ч. 2 ст. 294 КУпАП строк (до 04.03.2022 включно).
Так, із матеріалів справи вбачається, що розгляд справи відбувся і оскаржувана постанова судді винесена 22.02.2022 у присутності представниці ОСОБА_1 - адвокатки Лешанич Л. В., що свідчить про те, що про прийняте рішення апелянтці - адвокатці Лешанич Л. В. стало відомо у день його винесення, що також не оспорюється адвокаткою Лешанич Л. В. і в апеляційній скарзі.
Можливість поновлення строку на апеляційне оскарження закон пов'язує з тим, чи обставини, внаслідок яких скаргу подано несвоєчасно, залежали від волі ініціатора перегляду і чи пов'язані вони з дійсно істотними перешкодами/труднощами, що унеможливили або ускладнили своєчасне звернення до суду.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, початком строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2022 є день її винесення, а не отримання її копії, і будь-яких підстав вважати, що такий строк адвокаткою Лешанич Л. В. пропущено з поважних причин, немає.
Доводи адвокатки Лешанич Л. В. про те, що з повним текстом оскаржуваної постанови вона ознайомилася 15.03.2022, апеляційний суд визнає такими, що не дають підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
При цьому, апеляційний суд бере до уваги те, що в апеляційній скарзі зазначено, що до такої додається підтвердження про ознайомлення з повним текстом постанови саме 15.03.2022, однак будь-яких доказів (документів), які б підтверджували ці доводи, до апеляційної скарги не додано.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу й на те, що десятиденний строк сплив і з моменту, як про це зазначає апелянта - ознайомлення з повним текстом оскаржуваної постанови 15.03.2022, оскільки апеляційну скаргу подано 29.03.2022.
Тому, апеляційний суд вважає, що обставини, на які посилається адвокатка Лешанич Л. В. як на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, у будь-якому разі не являються поважними причинами, з яких адвокатка Лешанич Л. В. не мала можливості отримати копію судового рішення та, відповідно, оскаржити таке в установлений законом строк.
Поряд із тим, апеляційний суд враховує і те, що суд не може зобов'язати сторону в справі скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
Існування інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску адвокаткою Лешанич Л. В. строку апеляційного оскарження, апеляційним судом не встановлено.
На будь-які інші обставини (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо) у підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказується.
При цьому, апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України». Так, у пункті 41 цього рішення Європейський суд зазначив, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено.
Враховуючи те, що в клопотанні не наведено переконливих обставин про поважність причин, які позбавили адвокатку Лешанич Л. В. можливості оскаржити в інтересах ОСОБА_1 постанову судді у межах передбаченого законом строку, апеляційний суд доходить висновку про те, що апелянткою не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення від 22.02.2022, у зв'язку з чим, відсутні підстави для поновлення такого строку.
Тому, апеляційна скарга, подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, підлягає поверненню адвокатці Лешанич Л. В. як особі, що її подала.
Приймаючи рішення про необхідність відмови адвокатці Лешанич Л. В. у поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд також враховує положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань не вправі витребовувати будь-які докази; те, що апелянткою не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення й не надано таких доказів, які б підтверджували поважність причин його пропуску; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Подане адвокаткою Лешанич Л. В. клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення залишити без задоволення та відмовити у поновленні пропущеного строку.
Апеляційну скаргу, яку подала адвокатка Лешанич Л. В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України, - повернути адвокатці Лешанич Л. В. з усіма доданими до неї матеріалами, як особі, що їх подала, а також надіслати їй та ОСОБА_1 копію даної постанови.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Іван СТАН