Справа № 128/2721/21
Провадження №22-ц/801/853/2022
Категорія: 20
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ганкіна І. А.
Доповідач :Ковальчук О. В.
06 квітня 2022 рокуСправа № 128/2721/21м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
судді-доповідача Ковальчука О. В.,
суддів: Сала Т. Б., Якименко М.М.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2021 року про повернення позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ТОВ «Вінекс». ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
27 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області з позовом до Вінницької районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ТОВ «Вінекс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії.
28 вересня 2021 року ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області цю позовну заяву залишено без руху, надано десятиденний строк на усунення зазначених в ній недоліків.
20 жовтня 2021 року ухвалою цього ж суду вказану позовну заяву повернуто з підстав невиконання вимог суду, зазначених в його ухвалі від 28 вересня 2021 року.
Не погодившись з цією ухвалою, 08 листопада 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
12 листопада 2021 року ухвалою Вінницького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків та роз'яснено, що у разі невиконання вимог суду щодо вказаних недоліків його апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута заявнику.
26 листопада 2021 року ухвалою Вінницького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на оскаржувану ухвалу визнано неподаною та повернуто заявнику з тих підстав, що ОСОБА_1 не усунув недоліків поданої апеляційної скарги, а саме: не подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу в новій редакції, оформлену відповідно до вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, належним чином не підписав таку скаргу (під викладеним текстом апеляційної скарги), разом з копіями такої скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; не здійснив сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у сумі 454 грн.
07 грудня 2021 року ОСОБА_1 вдруге подав апеляційну скаргу на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2021 року з тими ж недоліками, на які вже вказував апеляційний суд в ухвалі суду від 12 листопада 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху.
21 грудня 2021 року ухвалою Вінницького апеляційного суду визнано такі дії ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами та повернуто йому названу апеляційну скаргу.
13 січня 2022 року ОСОБА_1 втретє подав апеляційну скаргу на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2021 року, яку також було повернуто ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10 лютого 2022 року з підстав невиконання вимог ухвали від 20 січня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків.
28 лютого 2022 року ОСОБА_1 вчетверте подав апеляційну скаргу на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2021 року, яка містить такі ж самі недоліки, на які йому вже вказував Вінницький апеляційний суд в попередніх своїх ухвалах суду, та не усунення саме яких було підставами для визнання його апеляційних скарг неподаними та повернення їх скаржнику, а саме, скаржником в порушення частини третьої статті 356 ЦПК України апеляційна скарга не підписана, особою яка її подає.
Усі апеляційні скарги були однакові за своїм змістом. Подаючи їх апелянт не зважав на підстави їх залишення без руху та знову подавав аналогічні за змістом і з тими ж недоліками, що і раніше.
01 квітня 2022 року ОСОБА_1 подано п'яту апеляційну скаргу на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2021 року, яка по формі та змісту є аналогічною тим чотирьом, які вже були подані раніше та повернуті судом як з підстав невиконання вимог ухвал суду про залишення апеляційних скарг без руху, так і з підстав зловживання своїми процесуальними правами.
Апеляційний суд вважає, що цю апеляційну скаргу слід повернути апелянту з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави .
Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Пунктами 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства.
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
У ч. 3, 4 ст. 44 ЦПК України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Отже на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав. Суб'єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб'єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб'єктивного процесуального права.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 вп'яте подав апеляційну скаргу, яка містить такі ж самі недоліки, на які йому вже вказував Вінницький апеляційний суд в своїх ухвалах, залишаючи його апеляційні скарги без руху та повертаючи їх.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про визнання дій ОСОБА_1 щодо подання апеляційної скарги на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2021 року вп'яте зловживанням наданими йому процесуальними правами та повернення йому цієї апеляційної скарги.
Керуючись статтями 44, 259, 260, 381 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Визнати, що звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2021 року є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням наданими йому процесуальними правами.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2021 року повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий О.В. Ковальчук
Судді Т. Б. Сало
М. М. Якименко