Справа № 683/2263/20
2/683/347/2022
04 квітня 2022 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Кутасевич О.Г.
за участі секретаря судового засідання Поважнюк О.Б.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/2263/20; 2/347/2022 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позов ОСОБА_1 задоволено, шлюб,позову вказував, що 09 серпня 2011 року між ним та відповідачкою було укладено шлюб, зареєстрований Старокостянтинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), актовий запис №129. Від шлюбу дітей не має. Вказує, що сімейне життя між ними не склалося через різні погляди на життя, відсутність взаєморозуміння. Зазначає, що з 2018 року вони припинили свої шлюбні стосунки й проживають окремо. Оскільки відповідачка ухиляється від розірвання шлюбу в добровільному порядку через органи ДРАЦС, тому він просить суд даний шлюб розірвати.
Заочним рішенням Старокостянтинівського районного суду від 22 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено: шлюб, зареєстрований 09 серпня 2011 року Старокостянтинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (актовий запис №129), розірвати.
За заявою ОСОБА_2 про перегляд зазначеного заочного рішення останнє скасовано ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 22 грудня 2021 року та справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 17 січня 2022 року надано сторонам строк на примирення тривалістю один місяць.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 лютого 2022 року провадження у справі відновлено.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив справу розглянути у його відсутності, позов задовольнити, оскільки примирення між ним та відповідачкою неможливе, позаяк він бажає створити іншу сім'ю.
Представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Неговська І.В. подала заяву, у якій просить розгляд справи проводити у її та відповідачки відсутності, у задоволенні позову просить відмовити.
Уважала, що спір відповідно до вимог ст.60 Закону України «Про міжнародне приватне право» та Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах не належить до юрисдикції суду України, оскільки на час звернення до суду сторони мали постійне проживання в Республіці Польща, були громадянами відповідно: позивач - Республіки Польща, а відповідачка - Російської Федерації, угоди про визначення підсудності суду України не укладали.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази, суд уважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09 серпня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб, що підтверджується оригіналом повторного свідоцтва про шлюб, виданим Старокостянтинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), актовий запис №129.
Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану м.Зелена Гура Республіка Польща.
Сторони проживають окремо, подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть.
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною п'ятою статті 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Ураховуючи, що наданий судом строк на примирення позитивних результатів не дав, позивач наполягає на розірванні шлюбу, а також, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній його волі, а розірвання шлюбу не призведе до порушення особистих та майнових прав сторін, та прав їхньої дитини, суд дійшов висновку, що даний шлюб слід розірвати.
Доводи представника відповідачки адвоката Неговська І.В. про те, що спір не підлягає розгляду судом України є безпідставним з огляду на таке.
Відповідно до ст.3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст.497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, коли дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
Крім того, як убачається зі змісту ст.22 зазначеного Закону до особистих немайнових прав застосовується право держави, у якій мала місце дія чи інша обставини, яка стала підставою для захисту таких прав, якщо інше не передбачено законом.
Оскільки право на шлюб є особистим немайновим правом особи, подія (укладення шлюбу), яка стала підставою для звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу мало місце на території України, тому суд уважає, що такий спір належить до юрисдикції суду України.
Крім того, відповідно до ст.60, 63 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, який ратифіковано Постановою ВР України 04 лютого 1994 року, припинення шлюбу на правові наслідками припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу. Розірвання шлюбу проводиться згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, громадянами якої є подружжя в момент порушення справи. Якщо в момент порушення справи один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий - громадянином іншої Договірної Сторони, розірвання шлюбу проводиться згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої вони мають місце проживання. Якщо один з подружжя має місце проживання на території однієї Договірної Сторони, а другий - на території іншої Договірної Сторони, застосовується законодавство тієї Договірної Сторони, орган якої порушив справу. У справах про розірвання шлюбу, в випадку, коли подружжя не є громадянами однієї Договірної Сторони, компетентним є орган тієї Договірної Сторони, на території якої подружжя має місце проживання. Якщо один з подружжя має місце проживання на території однієї Договірної Сторони, а другий - на території іншої Договірної Сторони, компетентними є органи обох Договірних Сторін.
Оскільки позивач ОСОБА_1 на час порушення справи був громадянином України, а відповідачка ОСОБА_2 - громадянкою Російської Федерації та мала постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , з реєстрації у зв'язку із зміною місця проживання не знімалась, шлюб, укладений між ними на території України, та під час розгляду справи у період з 09 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 особисто подавав до суду заяви, пов'язані із розглядом справи, що також свідчить про його місце проживання на території України, тому спір про розірвання шлюбу між сторонами належить до юрисдикції суду України.
Копія акту про надання польського громадянства ОСОБА_1 від 12 грудня 2019 року, надана представником відповідача не свідчить про те, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку втратив громадянство України.
Зазначені обставини підтверджуються відомостями з паспорту громадянина України позивача, відомостями з паспорту громадянки Російської Федерації відповідачки, довідки Старокостянтинівської міської ради від 15 вересня 2020 року про місце проживання відповідачки.
Відтак, із зазначених адвокатом Неговською І.В. обставин, підстав для відмови у задоволенні позову суд не убачає.
Оскільки на момент відкриття провадження у справі за подачу даного позову до суду позивачем сплачено 840 грн. 80 коп. судового збору і позов задоволено у повному обсязі, тому він підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 09 серпня 2011 року Старокостянтинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (актовий запис №129), розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840 грн. 80 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: