30.03.2022 Справа №607/150/22
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Багрій Т.Я., розглянувши матеріали, що поступили з Відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
встановив:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 498948 від 30 грудня 2021 року слідує, що 30.12.2021 року о 02 год. 20 хв. в м. Тернополі вул. Лучаківського 5а, ОСОБА_1 керував т.з. «Audi a4» р.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місце зупинки т.з. за допомогою приладу газоаналізатора Alcotest 6820 відмовився в категоричній формі. Також проїхати у медичний заклад для проходження такого огляду категорично відмовився, чим порушив вимоги п 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в суді пояснив, що не визнання вину у вчиненні правопорушення, котре ставиться йому в провину. Він пояснив, що в стані алкогольного сп'яніння автомобілем він автомобілем не керував, від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння не відмовлявся. Працівники поліції не пропонували пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння. Замість того, що б належним чином роз'яснити йому права, зокрема, право на правничу допомогу, працівники поліції склали спірний протокол Він будучи пересічним громадянином, та не маючи юридичної освіти, не знав як себе вести в ситуації, що склалась, тому, працівники поліції самостійно вносили всі дані в спірний протокол, так, як вони вважали за потрібне. Він вважає, що поліцейський, який складав протокол не роз'яснив йому належним чином та в повному обсязі права, зокрема право на правничу (правову) допомогу із залученням адвоката при складенні протоколу. Тобто, поліцейський порушив пункт 11 Розділу II Інструкції. Також на його думку йому не роз'яснили, що можливо прпойти огляд в медичному закладі, оскільки приладу, котрий є в працівників поліції він не довіряє. Просить суд звернути увагу на те, що йому, як водієві, не вручалось письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення, керуючись законом та правосвідомістю, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку приходить до висновку, що вказані пояснення та заперечення сторони захисту є належними та спростовують відомості зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення з додатками, виходячи з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підставі п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, проведення огляду на стан сп'яніння, регламентовано ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року.
У відповідності до п.п.8, 12 розділу ІІ Інструкції №1452/73 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Слід зазначити, що виходячи із змісту п.п.8, 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735, п.п.6, 8 Порядку №1103, п.6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395 оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння, є обов'язковим.
У матеріалах долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських припаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, крім того суд оглянувши матеріали долучені до протоколу не знайшов підтвердження, що ОСОБА_1 будь яким чином ознайомлювався з вказаним направленням. Дана обставина свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв ОСОБА_1 у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.
Крім цього в суду виникли обґрунтовані сумніви, що ОСОБА_1 роз'яснювали його права та обов'язки, причину зупинки та можливість проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, оскільки долучений до матеріалів диск формату DVD-R із відеозаписами містить відео без прив'язки до часу, а саме відео фіксаціє не проводиться без перерви а обривається.
У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Також суд звертає у вагу на те, що не може приймати до уваги в якості належних та допустимих доказів в розумінні ст. 251 КУпАП свідоцтво про повірку засобу законодавчо регульованої техніки 12-01/3519, оскільки в супереч вимогам закону, у протоколі ДПР 18 № 498948 у графі « До протоколу додаються» відсутнє посилання на вказані матеріали.
При цьому, слід зауважити, що рапорти працівників правоохоронних органів не є доказами у справі, оскільки по своїй суті є письмовим офіційним повідомленням про керівництву, в якому стисло, але докладно, викладена суть якої-небудь справи, тобто є внутрішнім службовим документом в спілкуванні між працівниками поліції.
Імперативними приписами частини п'ятої статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Зазначення працівником поліції у протоколі про адміністративне правопорушення даних, які не відповідають фактичним обставинам, щодо відмови ОСОБА_1 проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я, є порушенням вимог ст.256 КУпАП, яка вимагає при складанні протоколу про адміністративне правопорушення правильно і повно викласти у ньому суть адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
На підставі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Також позиція висловлена у п. 39 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №463/1352/16-а від 08.07.2020 p., де зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Отже, працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду. Жодних доказів, які б спростовували пояснення ОСОБА_1 та підтверджували відомості вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у їх сукупності, дійшов висновку, що даний адміністративний матеріал було оформлено без обґрунтованих на те підстав, а тому провадження у цій справі слід закрити, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, 7, 9, 23, 130, 247, 251, 266, 283, 284 КУпАП, суддя, -
постановив:
Провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою ст.7 та частиною першою ст.287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонним суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяТ. Я. Багрій