СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/562/22
ун. № 759/24561/21
01 квітня 2022 року м.Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, кримінальне провадження за обвинувальним актом № 12020100080001774 відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
сторони кримінального провадження - прокурор ОСОБА_4
У провадженні Святошинського районного суду м. Києва знаходиться обвинувальний акт №12020100080001774 відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04.02.2022 року обвинуваченому
ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 03.04.2022 року включно, з можливість внести заставу в розмірі 20-ти розмірів прожиткового мінімуму, для працездатних осіб.
Судове провадження на підставі зазначеного обвинувального акту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 судом не завершено.
Прокурор, заявила клопотання щодо продовжені строку запобіжного заходу ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема: можливість обвинуваченого переховуватись від суду, вчинити інший злочин, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чинити тиск на потерпілу і жоден з більш м'яких запобіжних заходів окрім тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
У зв'язку з введенням на території України воєнного стану та відсутністю технічної
можливості дистанційного зв'язку з ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції
України не вдалося забезпечити безпосередню участь обвинуваченого ОСОБА_3 у
судовому засіданні. Крім того, за повідомленням керівництва вказаної установи відсутня
можливість доставити обвинуваченого до зали суду через введення на території України
воєнного стану.
Вважаю, що клопотання прокурора можливо розглянути без участі обвинуваченого,
виходячи з такого.
Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це
особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі
збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її
територіальній цілісності. 24.02.2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України No64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у період
воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної
Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав
людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-
розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють
контррозвідувальну діяльність,
Згідно статті 122 цього закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи
та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в
спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Враховуючи вищевикладене, положення статті 2 КПК України (згідно якої завданнями
кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних
правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального
провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і
судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був
притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був
обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому
процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була
застосована належна правова процедура), положення ч.3 ст.331 КПК України (щодо
обов'язку суду розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під
вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту,
незалежно від наявності клопотань), введений на даний час на території України Указом
Президента воєнний стан, суд дійшов до висновку, що відсутність учасників судового
провадження не є перешкодою для розгляду питання доцільності продовження тримання
обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 615 КПК України у разі закінчення строку дії ухвали суду про
тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку
тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у
вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання
судом, але не більше ніж на два місяці.
Заслухавши думку прокурора щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає доцільним продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою виходячи з наступного.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК
України відносяться до категорії тяжкого, а тому являє собою значну суспільну небезпеку.
Також, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, суд приймає до уваги інші дані про особу обвинуваченого зокрема міцність його соціальних зв'язків, вік та стан здоров'я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому при винесенні обвинувального вироку
Враховуючи стадію судового розгляду, суд вважає, що на даний час існують ризики,
передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, можливість обвинуваченого ОСОБА_3 ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, вчинити інший злочин.
Таким чином, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Згідно ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Керуючись статтями 177, 183 ч, 3, 197, 331, 369, ч.2 ст. 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів тобто до 30.05.2022 року включно, та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України.
Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ч.3 ст.183 КПК України, заставу в розмірі 20-ти розмірів прожиткового мінімуму, для працездатних осіб (який станом на 01.04.2022 року становить 2 393 грн.), що становить 47 860 (сорок сім дисяч вісімсот шістдесят) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, а саме: отримувач ТУ ДСАУ в м.Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України в місті Києві, р/р UA128201720355259002001012089.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою прокурора та суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Визначити двохмісячний термін дії обов'язків, покладних на обвинуваченого у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд. У разі
внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до прокурора чи, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Повний текст ухвали складено та оголошено 04.04.2022 року о 12.30 год.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляції до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1