Справа № 756/2717/22
Номер провадження № 1-кс/756/603/22
07 березня 2022 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 05.03.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202210005000446, про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,
07.03.2022 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_6 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 05.03.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202210005000446, про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України. Клопотання погоджено прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 04.03.2022, близько 23:00 год., ОСОБА_4 перебував за місцем свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , разом із своєю цивільною дружиною ОСОБА_7 , та малолітньою дитиною ОСОБА_8 . У цей час між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 розпочався словесний конфлікт під час якого на грунті сталих особистих неприязних відносин один до одного, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи за вказаною адресою, узявши кухонний ніж, який знаходився на кухні, та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання у вигляді смерті, умисно, несподівано для потерпілої, наблизившись до ОСОБА_7 , тримаючи кухонний ніж в правій руці, наніс останній 3 удари ножом в ділянку грудної клітини зліва.
Після чого, продовжуючи реалізовувати свій умисел, направлений на умисне заподіяння смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_4 взяв невстановлену горючу речовину, та облив нею ОСОБА_7 , після чого підпалив її одяг та разом із малолітньою дитиною ОСОБА_8 покинув місце вчинення кримінального правопорушення.
Отже, своїми протиправними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді комбінованої поєднаної травми. ПРГ зліва, пересічення лівого вушка, гемоперикард, наскрізне поранення верхньої частки лівої легені, поранення міжреберних судин, пересічення гілок нижньої легеневої вени, гемоторакс зліва, НПРГ зліва, НПРГ справа, різану рану правої кисті з пересіченням сухожилків розгиначів, опіки шиї, передньої черевної стінки, нижніх кінцівок.
Цим ОСОБА_4 виконав усі дії, спрямовані на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак не зміг довести свій злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті останній з причин, які не залежали від його волі, оскільки останній було вчасно надано кваліфіковану медичну допомогу.
Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, учинити інше кримінальне правопорушення.
У зв'язку з чим у клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, ураховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1. ст. 177 КПК України, як і неможливості застосуванні іншого запобіжного заходу.
В обґрунтування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, за для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор посилається на те, що ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він вчинив злочин, за який передбачено покарання у разі доведення вини особи в суді, у вигляді позбавленням волі строком від семи до п'ятнадцяти років, що дає підстави вважати, що в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати та свідків є те, що підозрюваному відомо місце їх проживання та місце роботи, оскільки останній ознайомлений зі змістом протоколів допитів свідків. Підозрюваний шляхом погрози, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Ризиком того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання вчинив умисний злочин проти життя та здоров?я.
Також необхідно, на думку прокурора, урахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, соціальні зв'язки підозрюваного, його репутацію, вік та стан здоров'я. Під час досудового слідства не встановлено будь-яких ґрунтовних даних про те, що підозрюваний не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого чи обрати іншій, більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, обрати інший більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. При цьому ОСОБА_4 повідомив, що дійсно завдав 3 удари ножом, а також облив потерпіли бензином. Однак він це зробив лише з метою рятування дитини. Зокрема, він є священнослужителем, знається на окультних науках. Так, на його думку, потерпіла негативно впливає на дитину, бо на потерпілій лежить прокляття, через яке їх спільна дитина погано себе почувала, і була на грані того, аби померти. До лікарів їх родина не зверталась, а дитина лікарями не оглядалась. А отже, аби вилікувати дитини, він мав завдати ушкоджень потерпілій, що розірвало би зв'язок між дитиною та потерпілою. При цьому, він не виключав можливості, що під час таких дій, хоча і спрямованих на лікування, потерпіла могла вмерти. Просив урахувати, що потерпіла добровільно погодилась, а після таких дій щодо потерпілої дитині стало краще.
Вислухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого відділу Оболонського відділу поліції ГУНП в місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене внесеного 05.03.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202210005000446, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
05.03.2022 у рамках зазначеного кримінального провадження ОСОБА_4 було затримано в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КПК України.
05.03.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України. В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази:
- рапорт про виявлення кримінального правопорушення;
- протокол огляду місця події від 05.03.2022, за адресою: АДРЕСА_1 ;
- довідка № 313 з КНП «КМКЛ № 17» на ім'я ОСОБА_7 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 05.03.2022;
- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 05.03.2022;
- протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 05.03.2022;
- протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 05.03.2022;
- протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 05.03.2022;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_13 від 05.03.2022;
- протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 05.03.2022;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_14 від 05.03.2022;
- протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 05.03.2022;
- протокол затримання ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні злочину від 05.03.2022;
- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 05.03.2022;
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Тож, дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, як і надані підозрюваним показання, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_4 в інкримінованому злочині, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.
Отже, суд вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Згідно зі ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України окрім обґрунтованої підозри підставою застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як свідчать пояснення прокурора у судовому засіданні, підставою застосування до ОСОБА_4 застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку суду, зазначені прокурором у судовому засіданні відомості щодо особистості підозрюваного, показання, які надані підозрюваним в судовому засіданні, надані матеріали справи та встановлені у судому засіданні обставини подій, які описані у підозрі, свідчать про те, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та наведені на його обґрунтування обставини, як і надані на їх підтвердження відомості та докази, в цілому, є обґрунтованими.
Зокрема, наразі, на думку суду, підозрюваний виказує певні психічні розлади - хворобливі міркування, що неправильно відображають дійсність і оволодівають його свідомістю, саме через які останній є небезпечними для життя та здоров'я як самого підозрюваного, членів його родини так суспільства в цілому. Що свідчить про необхідність тимчасового ізолювання особи від суспільства з метою визначення психічного стану підозрюваного не лише під час учинення інкримінованих дій, а й наразі.
Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи клопотання слідчого, ураховує також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки санкція ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від семи до п'ятнадцяти років, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України. Особу підозрюваного, що останній не працює, мешкав разом із дитиною та потерпілою разом в належній їм квартирі.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 196 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені, на думку суду, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачених п. 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як - тримання під вартою (п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків.
Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що застосування до підозрюваного лише такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою є, наразі, необхідним для запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, як встановлено і неможливість застосування іншого, більш м'якого, запобіжного заходу. А отже, у відношенні підозрюваного підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Отже, клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 05.03.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202210005000446, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підлягає задоволенню.
Ураховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України суд вважає за необхідне при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави.
При цьому, судом також перевірено, що підозрюваному ОСОБА_4 05.03.2022 було відповідно до вимог статей 276-278 КПК України повідомлено про підозру, що свідчить про відсутність порушень прав ОСОБА_4 . Судом також перевірено, що підозрюваного ОСОБА_4 затримали в порядку статей 206-209 КПК України, а під час розгляду клопотання не було встановлено порушень прав підозрюваного, чи можливих застосувань незаконних засобів чи впливу при затриманні, або в процесі доставки до слідчого судді.
Керуючись статтями 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 206, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 05.03.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202210005000446, про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, починаючи з моменту затримання - 05.03.2022
Альтернативний запобіжний захід ОСОБА_4 в вигляді застави - не визначати.
Ухвала про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою діє до 03 травня 2022 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1