Справа № 752/1245/22
Провадження №: 3/752/2325/22
21.02.2022 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Києві матеріали адміністративної справи, що надійшли
відГолосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання та місце реєстрації - АДРЕСА_1
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення складений 08.01.2022 уповноваженим співробітником Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві серії ВАБ № 452810, в якому вказано, що 08.01.2022 близько 14:30 громадянин ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство відносно сестри ОСОБА_3 , а саме: погрожував та принижував. Дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
До вказаного протоколу приєднано заяву ОСОБА_3 від 08.01.2022, рапорт від 08.01.2022, копію паспорта ОСОБА_1 .
20.01.2022 та 21.02.2022 у судові засідання ОСОБА_4 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення повістки засобами поштового зв'язку за адресою його проживання, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення.
Інформація про призначення до розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розміщувалася на офіційному веб-сайті судової влади у загальному доступні та була доступна для ознайомлення широким загалом.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також наголошувалося на тому, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі "Смірнов проти України" заява № 3655/02, п. 41 "Пономарьов проти України" заява № 3236/03).
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Як вказувалося вище, про необхідність прибуття до суду, про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, про суть справи ОСОБА_4 повідомлявся завчасно та належним чином - шляхом направлення повістки в порядку ст. 277-2 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд (суддя) виходить з того, що ОСОБА_4 не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи) та реалізувати обов'язки (з'явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).
Згідно з чинним процесуальним законодавством явка у судове засідання особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не є обов'язковою, а тому суд (суддя) дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності 21.02.2022 ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів та з урахуванням того, що останній був обізнаний з наявністю у провадженні суду адміністративної справи відносно нього, належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання.
Розглядаючи справу відносно ОСОБА_1 , суд (суддя) зазначає наступне.
Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (ст. 1).
Нормами цього ж Закону закріплено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства та унормовано, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або призначення громадських робіт на строк від тридцяти до сорока годин, або застосування адміністративного арешту на строк до семи діб.
Статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Дослідивши наявні матеріали, в яких міститься рапорт уповноваженого співробітника Національної поліції, письмові пояснення потерпілої ОСОБА_3 , суд (суддя) вважає наявними подію та склад адміністративного правопорушення та, відповідно, вбачає достатніми підстави для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Так, суддею установлено, що 08.01.2022 близько 14:30 останній вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру відносно рідної сестри повнолітньої ОСОБА_3 , з якої вони проживають в одній квартирі разом з їх онкохворою матір'ю ОСОБА_5 , дружиною ОСОБА_6 , неповнолітньою ОСОБА_7 . Так, кривдник вчинив сварку з потерпілою, в ході якої усвідомлено і протиправно принижував її словесно, розуміючи, що його висловлювання чутно лежачій матері, погрожував її здоров'ю, нормальному життєустрою, вилив в унітаз приготовлену сестрою для матері їжу.
Дії ОСОБА_1 оцінено як приниження гідності жінки (сестри ОСОБА_3 ), що господарює в оселі і в ході її турботливого ставлення до матері
Жодних заперечень чи пояснень від ОСОБА_1 до суду не надходило, так само як і будь-яких фактичних даних, які б спростовувати обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення від 08.01.2022, а тому напис ОСОБА_1 у тексті протоколу про незгоду з ним оцінюється судом як небажання нести відповідальність з огляду на фіксування у протоколі про адміністративне правопорушення співробітниками поліції обставин вчинення протиправних дій.
Отже, суд (суддя) вважає наявними події та склад адміністративних правопорушень та, відповідно, вбачає достатніми підстави для визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні вище описаного.
Таким чином, оскільки ОСОБА_3 визнається винним у вчиненні домашнього насильства, до нього слід застосувати передбачене законодавством адміністративне стягнення, при накладенні якого судом (суддею) враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини за ст. 34, 35 КУпАП України не встановлено.
Викладене, суд (суддя) вважає за належне застосувати відносно ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 грн.
Крім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_3 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 496,20 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022).
Керуючись ст. 9, 23, 33-35, 40-1,173-2, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн у дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова можу бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Суддя О.В. Бушеленко